Українські безпілотники атакували два логістичні центри маркетплейсу Wildberries у Краснодарі та Невинномиську, повідомила голова компанії Тетяна Кім. На обох складах спалахнули пожежі. Напередодні російська армія влучила по поштовому терміналу в передмісті Харкова, чотири людини загинули. Ще 3 липня начальник Генерального штабу ЗС РФ Валерій Герасимов відзвітував президенту Росії Володимиру Путіну про захоплення міста Костянтинівки в Донецькій області. Генштаб ЗСУ назвав цю інформацію такою, що «не відповідає дійсності».
Стратегічний глухий кут на фронті, бензинова криза та удари по інфраструктурі ставлять питання щодо стійкості російського режиму.
- Чи контролює Володимир Путін ситуацію?
- Чи загрожує Росії економічний колапс, соціальна криза та політична нестабільність?
Про це – нова доповідь центру NEST «Тріщини в кремлівському мурі», яка порушує питання щодо стійкості російського режиму.
Про перспективи російського керманича Володимира Путіна Російська служба Радіо Свобода поговорила зі співробітниками центру NEST Миколою Петровим та Джоном Лафом.
Які загрози несуть режиму майбутні вибори та можлива нова мобілізація, чи можливий у Росії державний переворот, чи переживе система смерть або відхід Путіна, і чи усвідомлює російський президент усю складність ситуації, що склалася в країні, говорить експерт центру NEST Микола Петров:
– Я думаю, що Путін значною мірою усвідомлює серйозність ситуації. Краще виходити з цього, ніж шукати ірраціональне пояснення його поведінки. Проблема не стільки в неадекватності вождя, скільки в тому, що коло його спілкування специфічно обмежене. Воно доволі однобічне, тому що зараз у ньому більше силовиків. Тих, хто раніше міг говорити та висловлювати якісь альтернативні точки зору або сам щось пропонувати, сьогодні поруч із Путіним практично не залишилося.
Для лідера країни – вихідця з КДБ, який понад чверть століття перебуває при владі, було б дивно отримувати інформацію з різних джерел і не перетворюватися на заручника якогось одного з них. У цьому сенсі Путін має чудову навичку, яка дедалі менше допомагає в ситуації від початку ковіду та самоізоляції, але мені здається, що якесь об'ємне бачення в його голові все ж існує.
«Ключове питання – це силовики»
– А чи переживе ця система смерть Путіна і що буде після неї, якщо спробувати пофантазувати?
Політолог Микола Петров
– Тут важливо, як це станеться і коли може відбутися. Справді, сценарій смерті Сталіна може наводити на певні роздуми. Але тут, як на мене, ключове питання – це силовики. Попри те, що силові корпорації під час війни відіграють значно важливішу роль, люди, які їх очолюють, не є політичними суб'єктами. Це спосіб контролю за силовими структурами: або на чолі їх ставлять людей збоку, як-от Андрія Бєлоусова стосовно Міноборони, або там залишають літніх чиновників, яких перепризначають щороку.
Наприклад, очільник Слідчого комітету Олександр Бастрикін чи голова ФСБ Олександр Бортников: Путін щороку продовжує їм термін служби, і вони через вік уже не можуть мати ані політичних амбіцій, ані здатності вести якусь відмінну від задумів Кремля гру. Але їх контролює Путін особисто, і їх змінює Путін особисто. І якщо уявити навіть не відхід Путіна, а просто його послаблення, він більше не зможе змінювати керівництво силових структур так, як це планується сьогодні. Після цього виникає ситуація, коли силові корпорації зможуть самі висувати сильних людей зі своїх лав як своїх лідерів.
І ось тоді силові корпорації почнуть відігравати значно важливішу політичну роль. Сьогодні цього немає і не буде, навіть якщо Путін зникне впродовж якогось обмеженого часу. Тому, коли ми говоримо, що буде із системою, важливо розуміти: якщо це буде період невизначеності, плутанини, внутрішньої конкуренції, який триватиме рік-півтора-два, то силові корпорації за цей час встигнуть стати потужними політичними гравцями, і тоді надалі вони братимуть участь у цій грі. Якщо ж проблема розв'яжеться досить швидко, то контроль за ними перейде в якісь інші руки, і вони вже можуть не встигнути сказати свого вагомого самостійного слова, – переконаний політолог Микола Петров.
Доповідь «Тріщини в кремлівському мурі» готувалася на початку року і була випущена навесні. Відтоді політична ситуація в Росії на тлі палаючих НПЗ та логістичних центрів значно змінилася.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
«У нас же реально йде війна». Як паливна криза змінила життя росіян і кого вони в цьому звинувачуютьУдари ЗСУ по Росії
Чи змінюють удари по Росії перспективи путінського режиму, розмірковує старший експерт NEST Джон Лаф:
– Я думаю, що нічого не змінюється, тому що те, що ми сьогодні бачимо в Росії – це так звані українські кінетичні санкції. Українські удари, звісно, дають певний ефект, це було доволі несподівано. Але питання в тому, наскільки українська сторона зможе зберігати їхню інтенсивність. Я вважаю, що найближчим часом російська сторона знайде проти них певну протиотруту. Але що тут цікаво, то це фактор несподіванки. Я думаю, що ще шість місяців тому ніхто не думав, що українська сторона здатна досягти якогось нового співвідношення сил у війні.
Джон Лаф
«Україна наразі має певну перевагу. Тому що вона виявила, що Росія не має адекватної ППО навіть у Москві. І поки вони користуються цією можливістю досить ефективно. Відтак питання в тому, наскільки російська влада тепер може керувати цією паливною кризою. Наскільки вони здатні або врегулювати ринок, або знайти інші запаси пального.
Питання в тому, наскільки вони здатні організувати логістику для того, щоб більшість регіонів отримували вчасно потрібну кількість бензину. Це, як на мене, досить великий виклик. Тим паче це відбувається влітку, коли попит на пальне дуже високий. Крім того, є питання Криму – тому що ніхто не прогнозував, що там будуть такі серйозні проблеми. Але я б не розглядав цей етап у війні як щось перманентне», – каже експерт NEST Джон Лаф.