БЕЛГРАД – Колишнього командувача армії боснійських сербів Ратка Младича, якого Гаазький трибунал засудив за воєнні злочини в Боснії і Герцеговині, 7 вересня поховали в Белграді з державними почестями, попри міжнародне засудження.
У присутності військовослужбовців армії Сербії, сербських посадовців і політичного керівництва Республіки Сербської багато людей, які зібралися на белградському кладовищі, скандували ім’я Младича й зустріли прибуття труни оплесками.
Младич, який помер у віці 84 років 27 серпня в Гаазі, відбуваючи довічне ув’язнення за геноцид і злочини проти людяності, до поховання лежав у труні в церкві Святого Луки в сербській столиці.
Ратко Младич командував армією боснійських сербів під час війни в Боснії і Герцеговині 1992–1995 років. Міжнародний суд визнав його винним, зокрема, у геноциді в Сребрениці та злочинах, скоєних під час багаторічної облоги Сараєва. Українська редакція Радіо Свобода детально розповідала про його роль у війні та вирок.
Під час церемонії глава Сербської православної церкви Порфирій заявив, що ім’я засудженого в Гаазі «залишиться глибоко закарбованим у пам’яті й молитвах більшості сербського та православного народу».
7 вересня Младичу віддали шану численні посадовці із Сербії, Республіки Сербської та Чорногорії, попри попередження Сполучених Штатів і Європейського Союзу, що героїзація засуджених воєнних злочинців є неприйнятною.
Під час похоронного богослужіння прозвучала молитва про те, щоб «генералу Ратку були прощені його добровільні й мимовільні гріхи», а почесна варта сербських збройних сил стояла біля труни. Ветерани колишньої армії боснійських сербів по черзі стоять біля труни. Тисячі людей чекали в чергах біля церкви, щоб віддати йому шану; деякі були у футболках із зображенням Младича або із символікою, пов’язаною з Боснійською війною 1992–1995 років.
Чоловік проходить повз прапор із зображенням колишнього військового генерала боснійських сербів Ратка Младича
Чотири автобуси з демобілізованими військовослужбовцями колишньої армії боснійських сербів приїхали на похорон до Белграда з Баня-Луки – адміністративного центру населеної переважно сербами Республіки Сербської в складі Боснії. Перевезення організувала Організація ветеранів Республіки Сербської.
Серед сербських політиків, які були присутні на похороні, – міністр культури Нікола Селакович і міністр державних інвестицій Дарко Глишич. Міністр оборони Братислав Гашич і міністр юстиції Ненад Вуїч також віддали шану Младичу.
Президент Сербії Александар Вучич заявив, що не зміг бути присутнім, оскільки Белград відвідував президент Узбекистану Шавкат Мірзійоєв. На церемонії також були сербська членкиня Президії Боснії і Герцеговини Желька Цвіянович і колишній лідер Республіки Сербської Мілорад Додик.
Російський посол у Сербії Олександр Боцан-Харченко також очолив делегацію на похороні.
Журналісти Балканської служби Радіо Свобода повідомили, що під час церемонії біля церкви перебували численні знімальні групи, однак їх не допускали ані за огорожу, ані безпосередньо на місце проведення церемонії.
Перед похороном прилеглі вулиці перекрили для руху, територію патрулювала поліція.
«Дзеркало Сербії»
Младич очолив армію боснійських сербів у 1992 році й керував кампанією, під час якої його сили захопили значні частини території Боснії. Його війська тримали Сараєво в облозі та здійснили у 1995 році різанину у Сребрениці, вбивши понад 8 тисяч босняцьких чоловіків і хлопчиків.
У 2017 році підтримуваний ООН Міжнародний кримінальний трибунал щодо колишньої Югославії визнав Младича винним у геноциді, злочинах проти людяності та порушенні законів і звичаїв війни.
Сребрениця була оголошена ООН «зоною безпеки», однак у липні 1995 року її захопили сили боснійських сербів. Міжнародні суди визнали масове вбивство понад 8 тисяч босняцьких чоловіків і хлопчиків геноцидом – наймасштабнішим масовим убивством у Європі після Другої світової війни.
У розмові з Балканською службою Радіо Свобода Фазіла Ефендич, президентка асоціації «Матері Сребрениці», яка представляє родини жертв, висловила обурення тим, що Младича поховали «так, ніби він був державним діячем».
Меморіальний центр Сребрениця-Поточарі в Поточарі, 6 вересня 2026 року
«Для мене це жахливо. Але ось так. Це дзеркало Сербії, нехай увесь світ побачить», – сказала Ефендич, яка втратила під час різанини сина, чоловіка та ще 22 членів родини.
Раніше асоціація заявляла, що похорон «загрожує стати найбільшим фашистським зібранням у Європі за останні 70 років».
Американський законодавець Джо Вілсон, республіканець від Південної Кароліни, написав у соцмережах, що похорон був «галереєю негідників з антиамериканських кіл Вучича та російського режиму».
Міністр закордонних справ Боснії і Герцеговини Елмедін Конакович 7 вересня оголосив, що країна знижує рівень дипломатичних відносин із Сербією і відкликає більшість дипломатичного персоналу з посольства в Белграді.
Він обґрунтував це рішення подіями у Сербії після смерті Младича, включно з похороном, вшануванням пам’яті та публічними заявами, що пролунали після його смерті.
«Якби я міг, я сьогодні ж розірвав би дипломатичні відносини із Сербією. Те, що я можу зробити, – працюватиму над тим, щоб скоротити відносини до абсолютного мінімуму», – сказав Конакович.
Упродовж днів після смерті Младича пам’ятні заходи відбувалися по всій Сербії та Республіці Сербській. На стіні біля церкви Святого Луки з’явився банер, на якому Младича називали «героєм». У дописі в X, опублікованому футбольним клубом «Црвена Звезда» з Белграда, було видно, як уболівальники розгортають тіфо з портретом Младича поруч із банером зі словами «Напрямок – Поточарі».
Поточарі – село неподалік Сребрениці, де розташовувалася голландська база ООН, до якої в липні 1995 року втекли тисячі цивільних і де сили боснійських сербів відділяли чоловіків і хлопчиків від жінок і дітей. Нині там розташований Меморіальний центр геноциду в Сребрениці.
Уболівальники белградського «Партизана» демонструють банер із зображенням колишнього військового керівника боснійських сербів Ратка Младича під час футбольного матчу у Белграді, 31 серпня 2026 року
Меморіальний комплекс у Поточарах розташований на місці колишньої бази нідерландського батальйону ООН. Там поховані тисячі ідентифікованих жертв геноциду у Сребрениці.
27 серпня Денис Бечирович, голова Президії Боснії і Герцеговини, оприлюднив офіційну заяву, в якій сказав, що вирок Гаазького трибуналу поставив Младича в один ряд із найжорстокішими вбивцями XX століття.
У заяві 4 вересня Бечирович засудив надання Младичу державних і військових почестей Сербією, заявивши, що це є «неприйнятним актом інституційної героїзації» засудженого воєнного злочинця і образою жертв геноциду в Сребрениці.
Політики у Сполучених Штатах і Європі також приєдналися до засудження публічної героїзації Младича в Сербії.
Напередодні похорону американські сенатори Джин Шахін, Чак Ґрасслі та Кіт Селф оприлюднили спільну заяву, закликавши владу Республіки Сербської та Сербії дистанціюватися від похорону Младича.
«Глибоке занепокоєння викликає те, що Сербія оголосила про поховання Младича з державними та військовими почестями. Найближчі дні стануть перевіркою того, чи готові Сербія і РС порвати з минулим і рухатися до членства в Європейському Союзі та євроатлантичної інтеграції», – йдеться в заяві.
Your browser doesn’t support HTML5
Публічні почесті під час похорону засудженого за геноцид Ратка Младича викликали обурення
4 вересня єврокомісарка з питань розширення Марта Кос скасувала запланований візит до Сербії після того, як урядовий літак доставив тіло Младича до Белграда, де військові винесли з літака його труну, накриту сербським прапором.
Посольство США в Боснії повідомило, що двоє американських законодавців – Грег Мерфі, республіканець від Північної Кароліни, і Марк Вісі, демократ від Техасу, – «вирушили до Сребрениці, щоб вшанувати жертв геноциду 1995 року».
У заяві дипломатична служба Європейського Союзу наголосила: «Будь-яка героїзація воєнних злочинців, заперечення геноциду та ревізіонізм суперечать найфундаментальнішим європейським цінностям і не мають місця ані в ЄС, ані в країнах-кандидатах на вступ до ЄС».
Сербія є країною-кандидатом на вступ до ЄС із 2012 року. Євросоюз неодноразово наголошував, що заперечення геноциду та героїзація засуджених воєнних злочинців суперечать європейським цінностям і ускладнюють процес євроінтеграції країни.