Ратко Младич, командувач силами боснійських сербів під час війни, якого міжнародний суд визнав винним у геноциді та злочинах проти людяності, скоєних під час Боснійської війни 1992–1995 років, помер у віці 84 років. До суду він 16 років переховувася від правосуддя.
Сербський державний мовник RTS повідомив 27 серпня, що Младич помер у тюремній лікарні в Гаазі після кількох перенесених інсультів.
У 2017 році Міжнародний кримінальний трибунал щодо колишньої Югославії (МКТЮ) у Нідерландах визнав Младича винним за одним пунктом обвинувачення в геноциді, п’ятьма пунктами обвинувачення у злочинах проти людяності та чотирма пунктами обвинувачення у воєнних злочинах – більш ніж через 20 років після того, як йому висунули обвинувачення.
Геноцид у Сребрениці
Відомий серед своїх жертв та інших як «боснійський м’ясник», Младич був визнаний винним у тому, що віддав наказ про масове вбивство понад 7 тисяч чоловіків і хлопчиків у Сребрениці в 1995 році – наймасштабніший окремий злочин такого роду, скоєний у Європі від часу завершення Другої світової війни.
Від часу винесення вироку МКТЮ кількість встановлених жертв Сребрениці зросла до понад 8 тисяч.
Младича також визнали відповідальним за облогу й обстріли столиці Боснії Сараєва – злочин проти людяності, внаслідок якого, за даними міжнародного суду, загинули 4548 боснійських військових і 4954 цивільних. За оцінками, під час облоги також були поранені близько 50 тисяч людей.
МКТЮ встановив, що тодішній президент населеної переважно сербами частини Боснії і Герцеговини Радован Караджич визначав політику, яка призвела до актів геноциду та злочинів проти людяності, а Младич, його головний військовий командувач, реалізовував ці плани.
Младича і Караджича звинуватили в тому, що вони очолювали командну вертикаль під час операцій, метою яких було етнічне очищення Боснії від несербського населення шляхом тортур, залякування, примусового виселення населення та масових убивств.
Сербські націоналісти та багато боснійських сербів вважали Младича героєм. Він командував силами боснійських сербів під час Боснійської війни 1992–1995 років, у якій загинули понад 100 тисяч людей.
МКТЮ встановив, що після захоплення Сребрениці силами боснійських сербів у липні 1995 року Младич особисто віддав наказ військам боснійських сербів зібрати й стратити боснійських мусульман – чоловіків і хлопчиків, які намагалися втекти з цього району.
Облога Сараєва
Трибунал встановив, що згодом сили боснійських сербів намагалися приховати докази геноциду, перепоховуючи тіла жертв у масових похованнях, розкиданих у віддалених сільських районах навколо Сребрениці.
Масове вбивство у Сребрениці було тим більш шокуючим, оскільки Організація Об’єднаних Націй оголосила місто безпечною зоною для біженців, які рятувалися від війни в інших частинах Боснії і Герцеговини.
Трибунал встановив, що Младич керував облогою Сараєва, яка почалася у квітні 1992 року і тривала понад три роки.
Насправді блокада Сараєва військами під командуванням Младича тривала з квітня 1992-го до лютого 1996 року – більш ніж два місяці після підписання Дейтонських угод, які поклали край війні. На той час це була найдовша облога міста в сучасній історії воєн.
У 2016 році Караджича визнали винним у геноциді, зокрема в масовому вбивстві у Сребрениці, та засудили до 40 років ув’язнення. У березні 2019 року його апеляцію на вирок відхилили, а покарання посилили до довічного ув’язнення.
Младичу вдавалося уникати затримання протягом 16 років за допомогою сербських військових, його союзників часів війни та членів родини.
Його заарештували у травні 2011 року в селі Лазарево поблизу міста Зренянин на півночі Сербії після того, як поліція отримала анонімне повідомлення від людини, яка побачила чоловіка, схожого на Младича.
Суд і довічне ув’язнення
Від самого початку судового процесу в травні 2012 року Младич поводився зухвало і наполягав на своїй невинуватості. На одному з перших засідань суду Младич провів пальцем по горлу, показавши жест перерізання горла матері однієї з жертв масового вбивства у Сребрениці.
«Младич запустив під контролем підлеглих офіцерів масштабну, добре організовану операцію, внаслідок якої протягом кількох днів було вбито понад 7 тисяч чоловіків і хлопчиків», – заявив під час процесу прокурор МКТЮ Дермот Грум.
«Скоєні злочини належать до найжахливіших, відомих людству, і включають геноцид та винищення як злочин проти людяності», – заявив головуючий суддя Альфонс Орі, зачитуючи стислий виклад вироку Младичу в листопаді 2017 року.
«Багатьох із цих чоловіків і хлопчиків проклинали, ображали, їм погрожували, їх змушували співати [сербські] пісні та били, поки вони чекали на страту», – сказав Орі.
Головний прокурор МКТЮ Серж Браммерц назвав вирок «важливою віхою», оскільки Младича також притягнули до відповідальності за утримання десятків тисяч несербів у таборах, де багатьох били та ґвалтували, а також за примусове переміщення понад мільйона людей у спробі змінити демографічну карту Боснії.
За кілька хвилин до оголошення вироку Младича вивели із зали суду після того, як він розлючено вигукнув: «Усе, що ви сказали, – суцільна брехня. Ганьба вам. Це все брехня!»
Після оголошення вироку потерпілі та представники об’єднання жертв «Матері Сребрениці» заявили, що сподіваються: вирок сприятиме примиренню, хоча й висловили жаль, що Младича не визнали винним за всіма висунутими проти нього пунктами обвинувачення.
Родини людей, які загинули під час масового вбивства у Сребрениці, заявляли, що для Младича не існує достатньо суворого покарання.
«Навіть якби він прожив тисячу життів і тисячу разів був засуджений до довічного ув’язнення, справедливість усе одно не була б відновлена», – сказала перед оголошенням вироку Айша Умірович, яка втратила 42 родичів під час геноциду у Сребрениці.
Вирок Младичу став останнім вироком, винесеним трибуналом, який був створений у Гаазі в 1993 році для переслідування винних у злочинах, скоєних під час Балканських воєн на початку 1990-х років.
У червні 2021 року суд ООН у Гаазі відхилив апеляцію Младича та підтвердив його довічний вирок.
Минулого року трибунал ООН у справах про воєнні злочини відхилив прохання Младича про термінове звільнення і відправку його до Сербії за станом здоров’я. У своєму рішенні суд зазначив, що стан Младича, хоча й залишається невизначеним, є стабільним, а медична допомога, яку він отримує у в’язниці в Гаазі, відповідає існуючим стандартам.
Младич народився 12 березня 1942 року в Калиновику, на території тодішньої Незалежної Держави Хорватія – маріонеткової держави нацистської Німеччини під час Другої світової війни.
Він був членом Союзу комуністів Югославії і розпочав кар’єру в Югославській народній армії в 1965 році. Широку відомість Младич здобув під час Балканських воєн, що спалахнули після розпаду Федеративної Республіки Югославія.
Форум