Окупований півострів. Кремль хоче показати комісару Міятович «потьомкінський Крим»

Комісар Ради Європи з прав людини Дунья Міятович

(Рубрика «Точка зору»)

У Кремлі впевнені, що рано чи пізно зможуть нав'язати європейцям повзуче визнання підсумків кримського «референдуму» 2014 року. Російське начальство намагається «продати» Заходу уявний міжнаціональний добробут у регіоні, щоб мати можливість, при необхідності, провести чергове «всенародне голосування».

Комісар Ради Європи (РЄ) з прав людини Дунья Міятович повідомила, що має намір відвідати анексований Крим, але зробила застереження, що рішення поки не остаточне.

«У зв'язку з деякими заявами, які поширюються в засобах масової інформації та в інтернеті щодо мого візиту до Криму, я хотіла б підкреслити, що я дійсно планую поїхати до Криму, але поки це ще належить підтвердити. Є багато питань, які необхідно уточнити, щоб я могла займатися правозахисною діяльністю на півострові», ‒ цитує Міятович її офіс.

Заява російського МЗС про те, що «досягнуті домовленості про поїздку комісара РЄ з прав людини Міятович до Криму 7-11 жовтня цього року», стала несподіванкою для української громадськості. У зовнішньополітичному відомстві України повідомили, що чекають пані Міятович для обговорення деталей можливої поїздки.

Кремль систематично блокує приїзд до Криму міжнародних місій з прав людини

Кремль систематично блокує приїзд до Криму міжнародних місій з прав людини. На півострів завозять лише «політичні десанти» з-поміж лояльних європейських громадських активістів, політиків і депутатів, які готові публічно підтримати анексію.

Незважаючи на це, офіційні представники Ради Європи все-таки приїжджали на півострів. Восени 2014 року Сімферополь відвідав комісар РЄ з прав людини Нілс Муйжніекс. Зібравши інформацію на місці, дипломат виступив із суворою заявою, звинувативши російську владу в численних зловживаннях.

Нілс Муйжніекс

Випадки серйозних порушень прав людини в Криму, починаючи з березня 2014 року, мають бути розслідувані
Нілс Муйжніекс

«Випадки серйозних порушень прав людини, серед яких ‒ вбивства, насильницькі зникнення, фізично жорстоке поводження та незаконні затримання, допущені в Криму, починаючи з березня 2014 року, мають бути розслідувані», ‒ наголосив Нілс Муйжніекс на підсумковій прес-конференції.

Кремль такі висновки не влаштували. Наступна делегація РЄ відвідала захоплений український півострів тільки через півтора року. У січні 2016 року до Криму приїхав представник генерального секретаря Ради Європи Жерар Штудман. Під час візиту йому дозволили зустрітися з активістами, а також із заступником голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтемом Чийгозом, який тоді сидів у слідчому ізоляторі за сфабрикованою кримінальною справою.

«Мені показали, і я сам переконався в тих зусиллях, які робляться Російською Федерацією для покращення ситуації в різних галузях, зокрема в галузі освіти. Нас дуже порадувало те, що нам показували ‒ ремонт шкіл, можливість навчатися кримськотатарською мовою, українською мовою, підготовка вчителів, інвестиції. Це все нас дуже порадувало», ‒ процитували тоді Штудмана російські журналісти.

Чи говорив європейський дипломат саме це, достеменно невідомо, але, як повідомляли українські активісти, російська влада показала делегації «потьомкінські села». В одній зі шкіл Сімферополя для пана Штудман влаштували дитячий концерт: учні в національному одязі виконували пісні українською мовою.

В цілому заяви Жерара Штудман були м'якшими, аніж висновки Нілса Муйжніекса. Голова Меджлісу, народний депутат Рефат Чубаров наголосив, що частина доповіді щодо ситуації з правами людини в Криму, яка була підготовлена під керівництвом пана Штудмана, не відповідає реальному стану речей у регіоні.

Отже, навіщо російській владі візит Дуньї Міятович? По-перше, Москва розраховує, що з неї знімуть санкції Ради Європи без виконання російською стороною будь-яких умов щодо Криму. На найближчій сесії Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) буде розглянуте питання повернення російській делегації права голосу. На жаль, ризики, що Кремль може отримати бажане, нічого не зробивши у відповідь, залишаються високими.

Дунья Міятович

Формально, з росіян можуть зняти лише політичну частину санкцій. Економічні обмеження ЄС як найбільш болючі залишаться чинними, але таке рішення європейських структур буде мати негативні наслідки як для Києва, так і для Брюсселя. Російське керівництво утвердиться в думці, що Брюссель легко піддається на політичний шантаж, і можна тиснути далі. На цьому тлі можливий приїзд до Криму комісара Ради Європи ‒ всього лише символічна поступка з боку Москви.

По-друге, Кремль розраховує «назавжди закрити» обговорення масових порушень прав людини на півострові або істотно знизити градус міжнародної дискусії з цього питання. Пані Міятович покажуть не просто «потьомкінські села» міжнаціонального добробуту, а цілий «потьомкінський Крим», в якому всі жителі безмежно вдячні Кремлю за цензуру, арешти, сфабриковані кримінальні справи, знищення національної освіти, економічні проблеми, санкції, мілітаристську істерику та інші прояви російської нібито стабільності.

Третє. Днями російський МЗС знову почав вкидати в інформаційний простір тему «повторного референдуму». Голова відомства Сергій Лавров повідомив, що американська сторона в 2014 році нібито пропонувала провести ще одне «голосування». Кремлівські пропагандисти тут же підхопили повідомлення, яке за пару діб «обросло» коментарями лояльних до Росії політичних коментаторів. Вони в черговий раз запевнили, що результати «повторного референдуму» будуть такими ж, як і підсумки голосування п'ятирічної давності.

Сергій Лавров

Сумнівно, що американська сторона пропонувала такий варіант. Вашингтон послідовно веде політику невизнання російської окупації українських територій. В іншому випадку, Москва тут же кинулася б організовувати ще одне «голосування», розраховуючи «продати» його підсумки Заходу. Нічого подібного не сталося. Черговий «референдум» потрібний саме російському керівництву. Сергій Лавров такою заявою спробував у черговий раз вказати європейським русофілам варіант «вирішення» проблеми анексованої території.

Російська влада маніпулює фактами з приводу дотримання прав кримських татар і українців в Криму, створюють кишенькові «національні автономії», зокрема й з прицілом на проведення ще одного «всенародного волевиявлення».

Скасування санкцій в ПАРЄ, ідея російської влади пустити в регіон комісара Ради Європи, заяви пана Лаврова про «повторний референдум» ‒ це все частини одного продуманого кремлівського плану з легалізації анексії півострова. У Москві впевнені, якщо запропонувати Раді Європи хитру формулу визнання анексії, при якій Захід якби зберігає обличчя, то європейці на це погодяться.

Сергій Стельмах – кримський політоглядач (ім’я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки)

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

Оригінал – на сайті Крим.Реалії