Пропозиція канцлера Німеччини Фрідріха Мерца щодо «асоційованого членства» України в ЄС без повного права голосу викликала критику в Києві, однак насправді вона не надто відрізняється від ідей, які раніше просувала сама Україна.
Таку думку в коментарі Радіо Свобода висловив німецький аналітик, засновник Brussels Freedom Hub Роланд Фройденштайн, та пояснив, який «хороший знак» вбачає у діях Мерца.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. 16 квітня 2026 року
Що відбувається?
Німецький канцлер Фрідріх Мерц 21 травня надіслав очільникам Єврокомісії, Євроради й президенту Кіпру, який нині головує в Раді Євросоюзу, лист з пропозицією негайних «інноваційних рішень» для України на шляху до її членства в ЄС.
Їхня суть зводиться до негайного відкриття усіх переговорних кластерів для України (умови для яких Київ вже виконав) та фактичну присутність України у всіх інституціях Євросоюзу – наявність українських євродепутатів, єврокомісара, участь у самітах лідерів ЄС, але без права голосу.
Ця ідея зʼявилась після того, як іншу пропозицію – «зворотного членства», яку підтримував Київ, країни-члени відкинули. Цей варіант передбачав би спочатку надання членства в ЄС, а вже потім – поступове розширення доступу до спільного ринку з вимогою постійного прогресу в демократизації та верховенстві права.
| Під час вечері президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляйєн з послами держав-членів 4 березня ідея «зворотнього членства» зазнала широкої критики насамперед з боку Франції та Німеччини, які відкинули цю пропозицію. Їх підтримали Австрія, Бельгія, Болгарія, Греція, Угорщина, Нідерланди, Польща, Словаччина та Швеція. |
Натомість значно ширшу підтримку отримали два інші варіанти – збереження статус-кво або поступова інтеграція до ЄС, з якою зараз виступив Фрідріх Мерц у своєму листі.
Усі ці обговорення відбувались на фоні заяв з Києва про очікування, що Україна стане членом Євросоюзу уже 2027 або 2030 року, що Брюссель усіляко відкидав і шукав шляхи хоча б часткового вирішення цього запиту.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц та президент України Володимир Зеленський у день німецько-українських урядових консультацій у Відомстві канцлера в Берліні, Німеччина, 14 квітня 2026 року
Що не сподобалося Києву?
Президент України Володимир Зеленський на новини з Берліна відреагував заявою про те, що членство, зважаючи на жертви України, може бути лише повноцінним:
«Україна бореться за своє життя, за свою незалежність і за ту Європу, яка найдовше живе в мирі, захищає людей і життя, захищає культуру і саме завдяки такому захисту має справді глобальну роль. Без України не може бути повноцінного європейського проєкту, і присутність України в ЄС також має бути повноцінною – повноправною»
Глава МЗС Андрій Сибіга перед цим відреагував позитивніше, похваливши пошук варіантів, але все ж він також застеріг, що «вони не можуть підмінити» повноцінне повноправне членство в Європейському Союзі.
Чи йшлося у листі Мерца про те, що «асоційоване членство» не може стати кроком до повноцінного і є кінцевою метою?
Ні, навпаки, на його думку, воно мало б прискорити процес вступу та допомогти Києву на шляху до повноцінного членства.
«Хороший знак»
Аналітик Роланд Фройденштайн вважає, що пропозиція Мерца значно ближча до українських ідей, ніж це може здаватися.
«Я розумію, чому Зеленський зараз відкинув цю пропозицію, але мушу сказати, що вона не надто відрізняється від ідеї, яку сама Україна висувала кілька тижнів тому – так званого «зворотного членства»», – сказав аналітик.
За його словами, і українська пропозиція, і план Мерца фактично передбачають одну й ту саму логіку: часткову інтеграцію до ЄС ще до повного вступу.
«Тобто «зворотне членство» означає, що Україна може голосувати в Європейській раді, але ще не повністю інтегрована до єдиного ринку і так далі – це відбудеться пізніше, тому що попереду дуже складні переговори не лише із західноєвропейськими державами-членами, але особливо зі східними, такими як Польща», – пояснив аналітик.
Роланд Фройденштайн, засновник Brussels Freedom Hub
За його словами, в Берліні, Брюсселі та навіть Варшаві є розуміння, що ціль України – вступити в найближчі кілька років до ЄС наразі нездійсненна.
«Якщо сьогодні поговорити з польськими політиками, вони значною мірою погодяться з Мерцом у тому, що повноцінне членство до 2030 року просто нереалістичне», – сказав Фройденштайн.
Він також наголосив, що канцлер Німеччини, схоже, усвідомлює потребу дати українському суспільству конкретний сигнал про незворотність європейського курсу.
«Сама українська сторона вже почала говорити про часткове членство. І тепер Мерц робить те саме. Більше того, я вважаю, що це хороший знак: він зрозумів, що Зеленському потрібно показати українцям якесь реальне підтвердження того, що Україна рухається до повноправного членства. І певна форма часткового членства могла б стати таким підтвердженням», – наполягає аналітик.
Переваги пропозиції
Фродейнштайн звертає увагу на ще один аспект німецької пропозиції, який майже не обговорювався в Україні: асоційоване членство, запропоноване Мерцом, також передбачало б безпекові гарантії за статтею 42.7 Договору про Європейський Союз – положенням про взаємну допомогу між державами ЄС.
Водночас експерт визнає: побоювання Києва щодо ризику «зависнути» в проміжному статусі на роки є зрозумілими.
«Я розумію, чому це сприймається як членство другого сорту: мовляв, нас можуть залишити в такому статусі на десятиліття», – сказав він.
Проте, на думку Фройденштайна, проблема полягає не лише в позиції Берліна чи Парижа, а в загальному настрої більшості держав-членів ЄС.
«Повноцінне членство зараз справді неможливе. І так вважають не лише Мерц, Макрон чи інші європейські лідери. Так вважає більшість держав-членів», – зазначив аналітик.
Схожу позицію висловила й Лана Зеркаль, ексзаступниця міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції.
На її думку, пропозицію Берліна не варто сприймати лише як «зраду» чи спробу остаточно заблокувати вступ України до ЄС:
«Це саме той випадок, коли варто вийти із звиклої парадигми мислення та трохи зануритися у деталі пропозиції»
За словами Зеркаль, причина появи такого формату очевидна: сам процес повноцінного вступу України до ЄС стає дедалі складнішим через політичні та ратифікаційні проблеми всередині Союзу.
«Мерц говорить про це прямо: процес вступу до блоку затяжний та ускладнений політичними нюансами ратифікації окремих країн-членів. А часу відкладати вже немає», – пояснює дипломатка.
Фройденштайн додав, що в багатьох країнах ЄС існують серйозні побоювання щодо готовності України до повного членства – зокрема в питаннях верховенства права, боротьби з корупцією, а також щодо майбутньої інтеграції українського аграрного сектору та ринку послуг до єдиного ринку ЄС.
«ЄС допомагає Україні в питаннях екзистенційного значення – подивіться хоча б на кредит у 90 мільярдів євро. І Україні доведеться прийняти той факт, що повноправне членство в найближчі три-чотири роки просто неможливе», – сказав Фройденштайн.
За його словами, найближчими роками ЄС та Україна, ймовірно, шукатимуть різні проміжні моделі інтеграції.
«Те, що запропонував Мерц, – не останнє слово. І пропозиція про «зворотне членство» – теж не останнє слово. У найближчі місяці та роки ми почуємо ще багато креативних пропозицій», – підсумував експерт.