Китай не відправлятиме своїх військових до Росії через можливі труднощі з її мобілізаційним ресурсом і не здійснюватиме масштабні поставки зброї РФ, вважає експерт німецького аналітичного центру Mercator Institute for China Studies (MERICS) Клаус Сун.
«Китай не хоче повторювати сценарій Північної Кореї з відправкою військ, тому що це надто суперечливо… Північній Кореї потрібні російські гроші. Китаю – ні. Китаю потрібна стабільність, енергетична безпека, стабільність світового порядку та стабільне дипломатичне середовище», – сказав Радіо Свобода аналітик.
Коментуючи повідомлення про тренування двох сотень російських військових на території Китаю, пов’язані з використанням безпілотників і засобів радіоелектронної боротьби, Сун припустив, що це взаємний обмін військовим досвідом. Згідно з аналізом британського аналітичного центру RUSI, оприлюдненим торік, Росія погодилася тренувати китайські повітряно-десантні сили та передавати обладнання для десантних операцій.
«Китай допомагає Росії так само, як Росія допомагає Китаю. Це частина більшої історії. Чи стане це переломним моментом?... Не думаю, що завтра Китай раптом допоможе Росії отримати повне домінування у війні дронів проти України. Але це точно допомагає Росії ставати більш ефективною у використанні дронів на полі бою», – вважає Клаус Сун.
Група безпілотних операцій демонструє дрон під час військового параду з нагоди 80-ї річниці закінчення Другої світової війни в Пекіні, Китай, 3 вересня 2025 року
Аналітик MERICS зауважив, що підтримка Росії Китаєм товарами подвійного призначення продовжує зростати і що Китай надалі залишатиметься для Росії «економічним рятівним колом». Відкритим, утім, лишається питання, як далеко він готовий зайти.
«Якщо Росія не буде успішною на полі бою, це може стати дилемою для Пекіна: чи варто спонукати Росію до завершення війни, чи продовжувати підтримувати Росію, якщо їй потрібно продовжувати наступ, або ж просто підтримувати її настільки, щоб вона могла втриматися», – наголосив експерт.
В короткостроковій перспективі Сі Цзіньпіну, вважає аналітик, було вигідно підтримати Володимира Путіна, бо «це зробило Росію молодшим партнером Китаю».
«Китай має життєвий інтерес у стабільності на своїх кордонах, а Росія – його найбільший сусід. До того ж, якщо Китай відвернеться від Росії, то що він отримає натомість?» – пояснює Сун можливу логіку Пекіна.
Президент Росії Володимир Путін та голова Китаю Сі Цзіньпін оглядають фотовиставку, присвячену російсько-китайським зв'язкам, у Пекіні 20 травня 2026 року
Російський політолог Руслан Айсін, описуючи взаємини Китаю й Росії, використовує іншу термінологію: він каже про суверена й васала.
«Росії відведена принизлива роль, тому що вона катастрофічно втрачає свій вплив, моральну вагу, політичні та економічні позиції… Путін тепер змушений прилітати до Пекіна, щоб вмовляти свого високого покровителя товариша Сі фактично підтримати російську економіку та Путіна на міжнародній арені», – сказав Айсін в етері телевізійної та онлайн-мережі «Настоящее время» (створена Радіо Свобода для російськомовної аудиторії).
Підтримка Росії Китаєм, вважає аналітик MERICS Сун, збережеться й у більш віддаленій перспективі. Пекін розглядає Росію як важливого партнера у просуванні «багатополярного світу» та протидії західній гегемонії, необхідність у якій згадана, зокрема, в спільній декларації після зустрічі Сі з Путіним 20 травня.
«Ослаблення або демократизація Росії були б для Пекіна дуже небажаними й викликали б серйозну тривогу», – вважає Сун.
Нині, резюмує експерт, Китай перебуває в дуже комфортній позиції, з геополітичної точки зору, з огляду на фактичну відсутність відносин між Росією й США: «Це дає Китаю можливість одночасно стабілізувати відносини зі США і поглиблювати партнерство з Росією».
Російський опозиційний політтехнолог Михайло Шейтельман в ефірі телевізійної та онлайн-мережі «Настоящее время» зазначив, що у відносинах двох країн «Китай переважає Росію на порядок практично в усьому». Однак Москва зберігає за собою значну перевагу в ядерному потенціалі, й ця обставина – вагома для Пекіна в ухваленні ним стратегічних рішень.
«Росія сьогодні справді життєво необхідна Китаю як ядерний щит. Власного повноцінного ядерного щита у Китаю фактично немає, і саме ці ядерні боєголовки – це єдина справжня цінність, яку Росія реально становить для Китаю… Політично це головна ланка, що пов’язує Росію і Китай», – вважає Шейтельман.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Енергетика, Іран і протистояння із Заходом: про що говорили Путін і Сі в Пекіні- Володимир Путін перебував у Китаї з дводенним візитом 19 і 20 травня. Президент Росії зустрівся з китайським лідером Сі Цзіньпіном у Пекіні 20 травня для переговорів, зосереджених на поглибленні енергетичних зв’язків і демонстрації єдиного фронту проти того, що обидва лідери називають світовим порядком, в якому домінує Захід.
- Сі Цзіньпін і Володимир Путін підписали в Пекіні 20 травня «Декларацію про становлення багатополярного світу та міжнародних відносин нового типу». Помічник Путіна Юрій Ушаков називав цей документ «концептуальним та програмним».
- Путін відвідав Китай через кілька днів після того, як із візитом у цій країні побував президент США Дональд Трамп. Про конкретні домовленості лідерів США і Китаю інформації мало.