Колін Гуд
Президент Росії Володимир Путін має прибути до Пекіна з дводенним державним візитом, щоб зустрітися з китайським лідером Сі Цзіньпіном на тлі напружених відносин із Заходом та триваючої війни в Ірані, яка призвела до скорочення світових поставок енергоносіїв.
Візит Путіна, який відбудеться 19–20 травня, стане його 25-м візитом до Китаю з моменту приходу до влади понад два десятиліття тому. Він відбудеться менш ніж через тиждень після того, як Сі Цзіньпін приймав у китайській столиці президента США Дональда Трампа.
Поїздка збігається з 25-ю річницею китайсько-російського Договору про дружбу, підписаного у 2001 році. У Москві заявили, що Путін і Сі планують обговорити економічне співробітництво між країнами, а радник Кремля Юрій Ушаков додав, що вони також планують підписати декларацію про побудову «багатополярного світу» та «нового типу міжнародних відносин».
«Я щиро ціную налаштованість голови КНР Сі Цзіньпіна на довгострокову співпрацю з Росією. Я вірю, що наші добрі, дружні контакти допомагають нам будувати найсміливіші плани на майбутнє та втілювати їх у життя», – сказав російський керманич Володимир Путін у відеозверненні, оприлюдненому 19 травня, напередодні візиту.
Путін і Сі мають зустрітися вранці 20 травня, однак Юрій Ушаков не розкрив подробиць, окрім того, що сторони обговорять «ключові міжнародні та регіональні питання». Очікується, що йтиметься, зокрема, про війну в Ірані та закриття Ормузької протоки, а також про майбутні енергетичні угоди між Пекіном і Москвою та нещодавній саміт Сі з Трампом, про результати якого, за словами Кремля, поінформують Путіна.
Повномасштабна війна в Україні, яка триває вже п'ятий рік, також має бути предметом обговорення, а візит Путіна відбувається після місяців безперервних українських ударів углиб Росії, які вразили нафтову інфраструктуру та цивільні центри, зокрема Москву.
«Це питання символізму й політичного ефекту. І я думаю, що з китайського боку є спроба балансування: один тиждень приймати президента Трампа, а наступний – президента Путіна, – сказав Радіо Свобода Майкл Кіммідж, директор Інституту Кеннана у Вашингтоні. – Це жест ввічливості щодо Путіна, ніби він перебуває на одному рівні зі США та Китаєм».
Енергетична безпека виходить на перший план
Китай став головним торговельним партнером Росії, а Пекін зараз є головним споживачем російської нафти та газу, і Москва очікує, що війна в Ірані ще більше посилить цей попит.
Конфлікт на Близькому Сході надав нової актуальності російським аргументам. Закриття Іраном Ормузької протоки порушило приблизно п’яту частину світових поставок нафти, обмеживши імпорт енергоносіїв до Китаю та підкріпивши аргументи на користь забезпечення альтернативних наземних трубопроводів.
За даними Центру досліджень енергетики та чистого повітря, від початку війни в Ірані Пекін закупив російське викопне паливо на суму понад 367 млрд доларів.
Криза також знову привернула увагу до пропонованого газопроводу «Сила Сибіру-2». Під час попереднього візиту Путіна до Китаю у вересні 2025 року Росія й Китай підписали меморандум про просування 2600-кілометрового проєкту, який має постачати газ із північного російського півострова Ямал до Китаю через східну Монголію.
Втім, сторони досі не узгодили ціну та інші ключові умови. Аналітики попереджають, що переговори можуть тривати роками й зрештою так і не завершитися угодою.
«У короткостроковій перспективі не варто очікувати значного збільшення трубопровідних поставок газу до Китаю. «Сила Сибіру-1» уже практично вичерпана; минулого року вона працювала на повну потужність, – сказала Радіо Свобода дослідниця Центру глобальної енергетичної політики Колумбійського університету Анн-Софі Корбо. – Наступне збільшення потужностей відбудеться завдяки далекосхідному газопроводу на 12 мільярдів кубометрів, але він запрацює лише у 2027 році й поступово нарощуватиме обсяги».
Пекін закуповує більше російської нафти зі знижкою після запровадження західних санкцій через повномасштабне вторгнення Росії в Україну у 2022 році, а закриття Ормузької протоки призвело до додаткових закупівель нафти та скрапленого природного газу (LNG).
Втім, незрозуміло, чи нинішня глобальна енергетична криза справді дасть поштовх реалізації «Сили Сибіру-2».
Пекін дотримується стратегії диверсифікації енергетичних поставок і паралельно веде переговори про нові угоди на постачання з Туркменістаном.
У 2025 році Росія також погодилася постачати Китаю додатково 2,5 мільйони тонн нафти щороку через Казахстан.
«Певною мірою Росія є відповіддю для Китаю, але дуже повільною відповіддю, і, можливо, надто повільною, особливо якщо війна завершиться в найближчі кілька місяців», – сказав Кіммідж.
«Війна в Україні зробила Росію значно залежнішою від Китаю»
Війна в Україні також тяжітиме над переговорами у Пекіні.
Саміт Трампа і Сі минулого тижня містив лише коротку згадку про «українську кризу» в офіційному китайському повідомленні, тоді як в американських підсумках зустрічі Україну взагалі не згадували.
Роль Китаю у підтримці російських військових зусиль викликає гостру критику з боку західних урядів. Окрім того, що Пекін залишається стабільним і дедалі більшим покупцем російських енергоносіїв, він також став важливим джерелом товарів подвійного призначення, критично необхідних для російського військово-промислового комплексу.
Китай послідовно заперечує постачання летальної зброї будь-якій зі сторін війни в Україні та заявляє, що суворо контролює експорт товарів подвійного призначення.
Втім, аналітики зазначають, що відносини між двома країнами стають дедалі більш асиметричними, а Росія нині глибоко залежить від Китаю у сфері торгівлі та інвестицій.
«Війна в Україні зробила Росію значно залежнішою від Китаю, – сказав Радіо Свобода старший науковий співробітник Королівського інституту міжнародних відносин Тімоті Еш. – Думаю, Путін дуже зацікавлений у тому, щоб відносини між США та Китаєм не потеплішали на шкоду Росії».
Форум