У неділю російська столиця зазнала однієї з наймасштабніших українських атак за весь час повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Українським дронам вдалося вразити кілька чутливих цілей, зокрема Московський нафтопереробний завод і нафтоналивну станцію поблизу Солнечногорська. Радіо Свобода аналізує, що саме відбулося.
Справжня повітряна битва між далекобійними українськими БПЛА та російськими системами ППО розгорнулася в небі над Хімками та іншими районами на північний захід від російської столиці.
Радіо Свобода з 2023 року за допомогою відкритих джерел фіксує позиції ППО, які побудували після початку вторгнення в Москві та Московській області. Робота деяких із них потрапила на відео та фото очевидців минулої неділі. Багато уражених цілей і цивільних об’єктів, пошкоджених унаслідок удару, розташовані поруч із системами ППО, які ми виявили раніше, хоча прямих доказів того, що саме ракети комплексів «Панцир» відповідальні за жертви чи руйнування, наразі немає.
«Наші партнери бачать, як усе змінилося»
Так висловився президент України Володимир Зеленський увечері в неділю, коментуючи українську атаку на російську столицю. І справді, з весни 2023 року, коли Москва вперше зазнала масованого удару українських дронів, змінилося багато. Тоді це були повільні безпілотники з порівняно невеликою бойовою частиною, які не завдали значної шкоди та лише змусили російську владу терміново розміщувати навколо столиці системи ППО малого радіусу дії – як-от «Панцир-С1».
Тепер ідеться про дрони-камікадзе FP-1 компанії FirePoint, яка виробляє українські крилаті ракети «Фламінго», а також про реактивний «дрон-ракету» під назвою «Барс» із бойовою частиною до 60 кілограмів, виробництво яких рік тому обіцяла частково профінансувати Німеччина.
Водночас у Росії захист від дронів (принаймні у великих містах, а не на фронті), залишився більш-менш без змін. Москву переважно захищають зенітно-ракетні комплекси «Панцир-С1», вежі та платформи з якими побудували у вигляді кількох «кілець». Найвіддаленіше від центру кільце також захищає критично важливі для енергосистеми Москви електропідстанції.
Станом на сьогодні на інтерактивній мапі Радіо Свобода – понад 100 позицій ППО, збудованих у Москві та Московській області після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Варто зазначити, що «Панцир-С1» не зарекомендував себе як найефективніша система протиповітряної оборони. Ще у 2020 році Туреччина успішно знищувала ці установки дронами в Сирії, а зовсім недавно, під час атаки українських БПЛА на порт в Усть-Лузі Ленінградської області, «Панцирю» вдалося збити там лише один із 19 дронів.
Небезпечне сусідство
Рано-вранці 17 травня чоловік і жінка, які живуть у будинку на Лобненській вулиці на півночі Москви, стали свідками роботи російської системи ППО, яка намагалася збити український дрон над Хімками. Момент запуску та падіння ракети, якій так і не вдалося збити дрон, вони записали на відео, яке пізніше опублікували українські телеграм-канали.
«І куди він упав?» – запитує один із голосів за кадром.
Радіо Свобода геолокувало точне місце зйомки, а також встановило, що система ППО на відео розміщена на вершині законсервованого сміттєвого полігону в підмосковному Долгопрудному. Цю позицію ППО ми виявили ще у 2023 році. Тоді, судячи із супутникових знімків, вона була оснащена двома зенітно-ракетними комплексами «Тор-М2ДТ», призначеними для використання в суворих умовах Арктики. Відтоді, якщо судити з траєкторії польоту ракети на відео пуску, «Тор» на вершині колишньої сміттєвої гори замінив звичайний «Панцир».
На відео видно, що ракета комплексу «Панцир» після запуску пролітає близько кілометра і падає в сусідній ліс. Для місцевих жителів це хороший сценарій: раніше розгінні блоки та ракети цієї системи ППО неодноразово влучали в житлові будинки.
Невдовзі після того, як відео з пуском «Панцира» в Долгопрудному з’явилося в мережі, московська влада повідомила про жінку, яка загинула внаслідок влучання дрона у приватний будинок у районі Старбеєво в міському окрузі Хімки. Старбеєво розташоване північніше траєкторії польоту ракети, випущеної «Панцирем» із Долгопрудного, але лише за два кілометри від нього.
Не виключено, що були й інші пуски з «Панцира», внаслідок яких зенітні ракети або їхні уламки впали на житлову забудову в Старбеєві. Втім, із такою ж імовірністю будинок міг зруйнувати і збитий український безпілотник – фотографій із місця події, на яких були б видно уламки дрона чи ракети, опубліковано не було.
Як повідомив губернатор Московської області Андрій Воробйов, ще двоє людей загинули в неділю в селі Погорєлки міського округу Митищі внаслідок влучання дрона в недобудований приватний будинок.
У жителів Погорєлок є «власна» вежа зі встановленою на ній системою ППО. Вона розташована в селі Болтіно на березі Пироговського водосховища, менш ніж за півтора кілометра від Погорєлок.
Схожа ситуація і в Зеленограді, де в неділю одночасно з атакою на завод із виробництва мікроелектроніки «Ангстрем» дрон (якщо вірити повідомленням місцевої влади) влучив у житловий будинок.
На фотографіях очевидців із Зеленограда також зафіксований спалах у небі після перехоплення БПЛА ракетою ППО. У цьому районі розташовані одразу три вежі та платформи з комплексами «Панцир», найближча – менш ніж за чотири кілометри.
Те саме можна побачити і у випадку удару по нафтоналивній станції «Солнечногорская» в селі Дурикіно, де внаслідок заявленого владою влучання українського удару виникла пожежа і вигоріли щонайменше чотири резервуари з паливом.
Найближчий «Панцир» на вежі розташований менш ніж за три кілометри від цього місця.
На фотографії очевидців також потрапила робота комплексу «Панцир», встановленого в Хімках неподалік в’їзду до Москви.
На супутникових мапах «Яндекса», який останнім часом розмиває зображення військових заводів, аеродромів та інших стратегічних об’єктів, цю систему ППО не просто видно, її сфотографував не супутник, а літак в межах аерофотозйомки, яку замовив уряд Москви.
Відплата за відплату?
Унаслідок атаки дронів на Москву два БПЛА у неділю також впали на територію Московського НПЗ – без фото чи відеосвідчень спроб збити їх системами ППО, розташованими поруч.
Російські «воєнкори» обурюються нездатністю Володимира Путіна забезпечити безпеку жителям столиці та нагадують, що за останні два роки навколо резиденції Путіна на Валдаї було встановлено понад 25 комплексів «Панцир». Саме там, як свідчать дані журналістських розслідувань, багато часу проводить Аліна Кабаєва із синами російського президента.
Недільним подіям передував український удар по Москві в ніч на 4 травня незадовго до параду 9 травня на Красній площі. Тоді щонайменше один безпілотник зміг подолати всі «кільця ППО» навколо російської столиці та врізався у висотний будинок на Мосфільмівській вулиці, не долетівши до Кремля лише шість кілометрів.
Після цього Росія в односторонньому порядку оголосила про перемир’я на 8–9 травня, пригрозивши Україні «ударом відплати по Києву» у разі, якщо вона спробує зірвати святкування Дня перемоги атакою дронів.
У відповідь Володимир Зеленський заявив, що Україна – також в односторонньому порядку – оголошує початком перемир’я ніч на 6 травня. Росія одразу порушила це перемир’я, завдавши по Україні руйнівних ударів 6 та 7 травня.
Україна, попри це, утрималася від ударів по Москві в День перемоги. Однак Росія все одно завдала масованого удару по Києву в ніч на 14 травня: одна з ракет влучила у житловий багатоповерховий будинок, що призвело до обвалення одного з під’їздів. Загинули 24 людини.
Київ у жалобі: люди несуть квіти до місця трагедії
Тепер уже російські Z-блогери заявляють, що атака дронів на Москву та Підмосков’я 17 травня стала закономірною «відплатою» України за удар по Києву, який Росія завдала, попри те, що Київ виконав вимогу Кремля не атакувати російську столицю 9 травня.
Так чи інакше, події неділі демонструють, що повітряні війни в умовах щільної, а головне – висотної міської забудови завжди призводитимуть до жертв серед цивільного населення.
Дрони, щоб їх не виявили, летять на гранично низькій висоті й не завжди можуть оперативно змінити її або обрати іншу траєкторію, щоб не врізатися в черговий «людський мурашник». Ракети ППО часто спрацьовують некоректно, а їхні розгінні блоки нерідко падають у зовсім невідповідних для цього місцях.
Україна випереджає Росію в адаптації до нових умов війни: «Шахеди» та інші безпілотники намагаються перехоплювати ще на підльоті до Києва мобільні вогневі групи. Для цього використовують малу авіацію та дрони-перехоплювачі, які не становлять серйозної загрози для багатоповерхової чи приватної житлової забудови, але є хорошою альтернативою дорогим зенітним керованим ракетам.
Про це, серед іншого, свідчить попит на такі дрони з боку країн Перської затоки після початку військової операції США та Ізраїлю проти Ірану.
Основна проблема – дефіцит і висока вартість ракет Patriot та інших складних систем, які доводиться використовувати для протидії порівняно дешевим іранським БПЛА. Але побічним ефектом зміщення фокусу з дорогих ракетних систем на доступні дрони-перехоплювачі може стати зменшення супутньої шкоди цивільній інфраструктурі та кількості ненавмисних жертв серед мирного населення.
Не головна тема
«Первый канал», «Россия-1» та НТВ дуже коротко висвітлили одну з найбільших атак безпілотників на Москву і Підмосков’я від початку війни, повідомляє «Агентство».
Як зазначає видання, ведучі російських федеральних телеканалів приділили цій темі близько хвилини ефірного часу та подали атаку як подію, що сталася щойно, хоча на момент виходу випусків після ударів минуло вже кілька годин.
На «Первом канале» ведучий Максим Шарафутдінов не включив атаку дронів до анонсу головних тем випуску. Про неї почали говорити лише через півтори хвилини після початку ефіру. Аналогічно вчинили «Россия-1» та НТВ. У денному випуску «Первого канала» заявили, що Росія вже дала «відповідь» на атаки.
Форум