Інформацію про нові майданчики для розміщення ППО у Москві та Московській області зібрала Російська редакція Радіо Свобода.
Розповідає, де вони розташовані.
У травні 2026 року жителі московського району Кунцево вийшли на протест проти вирубки дерев у парку «Москворецький», якому з 1998 року присвоєно статус особливо охоронюваної природної території.
Радіо Свобода з’ясувало, що там, імовірно, з’явиться нова позиція для зенітно-ракетних комплексів С–400. Після початку повномасштабної війни Росії проти України в російській столиці вже побудували щонайменше три такі майданчики для ППО. Майже всі вони розташовані в природоохоронних зонах.
«Військовий об’єкт будується, що вам ще треба пояснити? – Інформація, де про це, що військовий об’єкт будується? – Забирайте всіх до поліції, там їм пояснюйте. Все, йдіть!»
Такий діалог відбувся 25 травня між префектом Західного адміністративного округу Москви Олексієм Александровим і жителями району Кунцево, які вийшли на акцію протесту проти вирубки дерев у парку «Москворецький».
Your browser doesn’t support HTML5
В Москве разогнали акцию против вырубки леса в Кунцево
Роботи в парку розпочалися в середині червня. До 21 червня, як випливає з вивчених Радіо Свобода супутникових знімків, у лісі вже було вирубано прямокутний майданчик розміром 290 на 150 метрів.
До найближчих від нього житлових будинків приблизно 800 метрів, для доступу будівельної техніки до місця робіт прорубали просіку.
Жителі району Кунцево звернулися до мера Москви Сергія Собяніна з проханням зупинити роботи в зеленій зоні: «Коли ми, жителі, прийшли сюди і попросили пояснити, що відбувається, і показати нам проєкт, нам відмовилися показувати проєкт. Ніхто не вступає з нами в переговори, ніхто нам нічого не пояснює. Вони просто рубають і їде важка техніка. Сергію Семеновичу, будь ласка, зупиніть вирубку нашого лісу», – йшлося у зверненні.
«Документів жодних немає. Тобто прийшов якийсь нібито представник підрядника і каже, що це об’єкт Міністерства оборони. За ним повторив префект. Але нам і Путін обіцяв, що не буде пенсійний вік піднімати, розумієте? Як їм вірити? Вірити їм не можна абсолютно. Ми не знаємо, що там реально буде. Може, об’єкт Міноборони, може, ППО, а може й ні, може, комерційна забудова, як раніше в Москворецькому парку проводилася», – говорив тоді в інтерв’ю телеканалу Настоящее Время депутат Мосміськдуми Євген Ступін.
Одна з версій Ступіна виявилася правильною: найімовірніше, у парку «Москворецький», який уже майже 30 років має статус «особливо охоронюваної природної території регіонального значення», будується майданчик для розміщення зенітно-ракетних комплексів С–300/400. Радіо Свобода з’ясувало це, зіставивши параметри будівництва з іншими аналогічними майданчиками, спорудженими в російській столиці після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну та перших атак українських дронів на Москву.
Територія парку «Москворецький» поряд із районом Кунцево: порівняння супутникових знімків за п'яте червня 2026 року та 16 серпня 2022 року:
Три майданчики
Загалом таких майданчиків від початку війни було побудовано три, як випливає з карти розміщення систем ППО в Москві та Московській області, яку Радіо Свобода веде з 2023 року.
- Перший із них з’явився в січні 2023 року на півночі столиці на колишніх дослідних полях Тімірязєвської сільгоспакадемії.
Ця земля раніше теж ставала предметом розбрату: колектив академії боровся з урядом Росії, який протягом багатьох років намагався забрати їх під будівництво житла. Питання навіть виносилося на «пряму лінію» Путіна у 2016 году, коли той наказав «дати спокій Тімірязєвці».
Зараз позицію С–300/400 поруч із Тімірязєвською сільськогосподарською академією, охоплюючи пускові ракетні установки, можна побачити як на загальнодоступних супутникових знімках «Яндекса», так і на фотографіях сервісу «Яндекс.Панорами».
Площа території, розчищеної тут під зенітно-ракетні комплекси, в точності збігається з площею вирубки лісу в парку «Москворецький» і становить приблизно 4,5 гектара.
- Другий майданчик для ППО з’явився в тому ж січні 2023 року між парками Сокольники та Лосиний острів.
Проти цього будівництва теж безуспішно виступали екологи. 31 грудня 2022 року, в новорічну ніч, ділянку розміром 200 на 350 метрів обнесли парканом і заасфальтували. Місцеві жителі почали протестувати, але їх наполегливо та переконливо попросили про цю вирубку забути, розповідав тоді Радіо Свобода один з екологічних активістів, який брав участь у протестах і попросив про анонімність.
Зараз цей майданчик для ППО також добре видно на панорамах і супутникових знімках «Яндекса». Військовий об’єкт обнесений масивним парканом із колючим дротом. На супутниковому фото можна побачити ті самі пускові установки та інші елементи ЗРК С–400, зокрема два бетонні «подіуми», такі самі, як уже побудували в парку «Москворецький» у Кунцеві.
Площа розчищеного під ППО майданчика в цьому місці становить ті самі 4,5 га, як у Кунцеві чи на колишніх полях Тімірязєвської сільгоспакадемії.
- Третій майданчик для ЗРК С–300/400 був споруджений у Московському парку «Ізмайловський», який також має статус особливо охоронюваної природної території.
Незважаючи на те, що розташування пускових установок та іншого обладнання в цьому місці таке саме, как на майданчиках у парку Лосиний острів та в Тімірязєвському районі, форма об’єкта відрізняється. Він був побудований пізніше, навесні 2025 року, і вирубувати ліс для цього не довелося: раніше тут був розплідник декоративних рослин і квітів «Москва». У травні 2023 року він закрився, і два роки ця територія пустувала. Через те, що цей об’єкт не був побудований «з нуля», його площа відрізняється від аналогічних позицій ППО в парку Лосиний острів та в Тімірязєвському районі й становить лише 3,6 га.
Порівняння супутникових знімків колишньої території садового центру «Москва» у парку Ізмайловський: 6 серпня 2022 року та 20 червня 2026 року:
Ще в травні 2022 року Міністерство оборони Росії ініціювало законопроєкт, який дозволяє військовим без погоджень вирубувати ліси, що їм належать (контролюються спеціалізованими військовими лісництвами).
Він так і не був ухвалений, але в будь-якому разі Ізмайловський парк чи Лосиний острів формально до армії жодного стосунку не мають і за законом такого роду об’єкти там розташовуватися не повинні.
«На крыше дома твоего» (з рос. пісні)
Основну ставку в справі захисту Москви від атак українських дронів Міністерство оборони РФ зробило не на С–300/400, які більше підходять для перехоплення крилатих і балістичних ракет, а на більш мобільні зенітно-ракетні комплекси малого радіуса дії «Панцир», оточивши Москву сотнями веж із цими установками.
Така вежа в середині червня була встановлена і поруч із Московським НПЗ у Капотні, хоча оснастити її самим «Панцирем» до першої української атаки на цей об’єкт, що відбулася 16 червня, не встигли.
Під час другого удару по НПЗ, 18 червня, у небі над Капотнею розгорнулася справжня повітряна битва, під час якої на численні відео очевидців потрапили як промахи «Панцирів», так і влучання ракет у дрони.
Як стверджує український телеграм-канал Machinery Info, на озброєння Центрального військового округу Міноборони РФ нещодавно потрапили нові зенітні ракети для боротьби з дронами – ТКБ–1055, а також спеціально під них в армію були поставлені «полегшені» установки «Панцир» з індексом «СМД-Е».
У червні кілька таких зенітно-ракетних комплексів вертольотами висадили прямо на дахи хмарочосів у центрі Москви – на Біговій вулиці та поруч із метро Сокольники. У районних і будинкових чатах це викликало бурю обурення жителів, які припускають, що військова техніка на дахах будинків може стати ціллю чергового українського удару.
Загалом на інтерактивній карті побудованих після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну систем ППО в Москві та Московській області, яку веде Радіо Свобода, зараз налічується понад 100 «Панцирів» та інших систем ППО, що оточують столицю кількома кільцями.
Із захистом від українських ударів вони справляються не дуже добре, зокрема, за однією з версій, через дефіцит ракет. Дрони-перехоплювачі, використання яких проти російських «Гераней» давно освоїла та масштабувала Україна, у російських військових теж є, проте поки що вони використовуються переважно поблизу лінії фронту.
За кількістю систем ППО на квадратний кілометр Москва далеко не є лідером: її обганяє резиденція Володимира Путіна на озері Валдай, де часто буває з його синами їхня мати Аліна Кабаєва.
Навколо валдайської резиденції Путина «Панцирів» та інших систем ППО вже майже 30-ть – при тому, що населення і площа цього району в рази менші, ніж територія та кількість жителів Москви й Московської області.