У Чехії оприлюднили текст законопроєкту «Про реєстрацію суб’єктів із закордонними зв’язками». Згідно з ним усі організації, зокрема державні, що отримують гранти з фондів ЄС або з інших країн, мають реєструватися у спеціальній базі даних.
Документ передбачає штрафи до 15 мільйонів чеських крон (понад 700 тисяч доларів США за нинішнім курсом) або до 10% доходу чи обороту.
Опозиція та неурядові організації закликають припинити підготовку законопроєкту. Ліберальна Чеська піратська партія назвала його копією російського закону.
Водночас чеські медіа з’ясували, що одна з авторок цієї ініціативи Наталія Вахатова, радниця прем'єра Бабіша, має зв’язки з Росією. За даними журналістів, її брат багато років очолює велику компанію, яка не припинила діяльність попри російську агресію проти України.
Чому з’явився цей законопроєкт?
Законопроєкт про обов’язкову реєстрацію організацій, що отримують фінансування з-за кордону, з'явився у програмній декларації чинного уряду Чехії.
Документ передбачає створення публічного реєстру державних дотацій для некомерційних організацій. Водночас організації, що займаються політичною діяльністю і отримують фінансування з-за кордону, повинні відкрито повідомляти про це.
Очікується, що закон регулюватиме діяльність у суспільній, політичній, медійній, освітній, академічній сферах, якщо вона може впливати на громадську думку або публічну дискусію. Документ пропонує запровадити реєстрацію як для фізичних, так і для юридичних осіб.
«Зв’язками із закордонними суб’єктами» вважають діяльність в інтересах іноземних структур або співпрацю з ними, наприклад, консультаційну, аналітичну, медійну чи освітню.
Розробку законопроєкту доручили трьом політикам: Наталії Вахатовій, яка не є депутаткою парламенту, але працює радницею прем’єр-міністра Андрея Бабіша з питань свободи слова, депутату від партії прем’єра «ANO» Радеку Вондрачеку та Їндржиху Райхлу — депутату від правопопулістської партії SPD («Свобода і демократія»).
Райхл заявив, що під час підготовки законопроєкту орієнтувався не на російський закон про «іноземних агентів», а на американський^
«Я не бачу причин, чому закон, який діє у США з 1938 року, не міг би діяти і в нас»
«Це не має нічого спільного з Росією», – заявив у відповідь на критику опозиції прем’єр-міністр Андрей Бабіш.
Прем’єр-міністр Андрей Бабіш підтримує свою радницю Наталію Вахатову. Чеському телебаченню він заявив, що вона є експерткою з питань свободи слова:
«Я знаю її (Наталію Вахатову) через Даніела Вавру, з яким зустрічався щодо свободи слова. Вона розуміється на свободі слова…»
Найбільша гуманітарна організація Чехії «Людина в біді» 16 березня заявила, що порівняння цього законопроєкту з американським законом FARA є некоректним.
«Посилання на американський закон FARA вводить в оману, – зазначають автори аналізу, – цей закон поширюється на лобістів, які представляють інтереси іноземних урядів або компаній. Натомість гуманітарні, освітні чи громадські організації, що не діють від імені іноземного уряду і не фінансуються ним, прямо виключені з його сфери дії».
Автори також звертають увагу, що чеський законопроєкт може охопити дуже широкий спектр структур: неурядові організації, університети, приватні компанії, науково-дослідні інститути, спортивні федерації, а також державні установи.
Достатньо лише отримувати фінансування з-за кордону, наприклад, із фондів Європейського Союзу.
За законопроєктом стоїть радниця прем’єра зі зв’язками в Росії
Однією з авторок законопроєкту «Про реєстрацію суб’єктів із закордонними зв’язками» є Наталія Вахатова. Вона народилася в Україні, але має чеське походження.
У 1990-х її батьки переїхали до Чехії за програмою повернення людей із чеським корінням після Оксамитової революції. У Чехії Вахатова закінчила гімназію та началася на факультеті філології Університету Яна Евангелісти Пуркине.
Офіційна фотографія Наталії Вахатової, опублікована партією «Вільні». Вахатова є членом президії цієї партії
На те, що Наталія Вахатова є сестрою чеського підприємця Федора Вахати, який заробляє в Росії, звернув увагу аналітик з питань безпеки Роман Маца.
У колонці для видання «Médium.cz» він написав про колекторську компанію «ПКО «М.Б.А. Фінанси», яка в Москві стягує прострочені борги.
Її керівником, згідно з російськими базами даних юридичних осіб, є Федор Вахата. У Чехії жіночі прізвища відмінюються, тому жіночою формою прізвища Вахата є Вахатова.
Материнською компанією російської фірми є чеська M.B.A. Group Finance s.r.o. На її сторінках згадується Віктор Докучаєв – ще один партнер фірми, пов’язаний із російським бізнесом. За даними чеського реєстру юридичних осіб, у 2016–2018 роках він був директором M.B.A. Group Finance s.r.o, а також певний час очолював російський офіс цієї компанії.
Роман Маца вважає такі зв’язки Вахатової ризиком для безпеки Чехії. Він звертає увагу на те, що серед клієнтів російської філії чеської компанії є банк ВТБ і Сбербанк, які контролює уряд РФ.
«Невже російські спецслужби, які прагнуть абсолютного контролю над усім, що відбувається в Росії, не стежать за громадянином Чехії, який живе в Росії та до того ж веде мільярдний бізнес із банками, контрольованими російським урядом? – пише Роман Маца, – І невже російські спецслужби не підозрюють, що сестра цього громадянина Чехії працює радницею прем’єр-міністра, і не намагаються використати ці виняткові зв’язки для просування владних і політичних інтересів російського режиму в Чехії?»
Наталія Вахатова при цьому не приховує своїх проросійських поглядів.
Наприклад, у 2014 році вона писала, що Путін недооцінив протести на Майдані, інакше «російські спецслужби вчасно виявили б загрозу, що насувалася».
І під час, і після анексії Криму Росією Вахатова залишалася учасницею фейсбук-групи «Друзі Росії в ЧР».
В одному з інтерв’ю вона згодом виправдовувалася, що тоді працювала судовою перекладачкою з російської мови, тому й приєдналася до цієї групи. А також тим, що йшлося про події 2014 року, які не можна порівнювати з тим, що відбувається в Україні після російського вторгнення 2022 року.
Водночас Вахатова проігнорувала окупацію Криму Росією, яку не визнала міжнародна спільнота, зокрема й Чехія, що послідовно виступає за територіальну цілісність України.
Коли Вахатова працювала аналітикинею в Товаристві захисту свободи слова, у своїх дописах у фейсбуці вона критикувала гуманітарні та громадські організації, які фінансуються американськими, європейськими або норвезькими фондами.
Вона стверджувала, що це «інструмент політичного впливу, який служить для поширення прогресистських ідеологій». Вона також критикувала підтримку ЛГБТК+ людей і боротьбу з дезінформацією.
Експерт Асоціації міжнародних питань Карел Гавлічек в інтерв’ю виданню «Novinky.cz» заявив, що «зв’язки з Росією і сім’я, що безпосередньо проживає на території РФ і яку Кремль у будь-який момент може почати шантажувати, є проблемою безпеки. Прем’єр-міністр Андрей Бабіш має цю проблему вирішити».
Зараз у фейсбуці Вахатової є багато фотографій із чеськими політиками, які нині є членами правлячої коаліції: лідером євроскептичної партії «Вільні» Лібором Вондрачеком, обраним депутатом, а також лідером правопопулістської партії «Автомобілісти для себе» Петром Мацинкою чи обраним до парламенту від цієї партії депутатом Філіпом Туреком.
Попри те, що Вахатова зараз обіймає публічну посаду, її особистий сайт закритий для відвідувачів: зайти на його сторінки можна лише за паролем.
Угорщина, Росія, Словаччина
Деякі медіа також порівнюють цей законопроєкт із російським законом про «іноземних агентів».
Чеська чернетка документа не передбачає обов’язкового маркування публікацій або подання податкової декларації за спеціальною процедурою. Водночас вона передбачає обов’язкову реєстрацію та передачу інформації про кількість працівників і джерела фінансування. Реєстрація може знадобитися навіть у разі отримання гранту, появи іноземного партнера або фінансового внеску з-за кордону.
«В авторитарних режимах подібне законодавство використовується як інструмент проти організацій, що критикують уряд», – застерігає гуманітарна організація «Людина в біді».
Законопроєкт також нагадує документи, уже ухвалені в сусідніх із Чехією країнах: Угорщині та Словаччині. У Словаччині такий закон згодом скасував Конституційний суд. В Угорщині він спричинив масові протести, а зараз його розглядає Суд Європейського Союзу.
Видання «Seznam Zprávy» попросило оцінити законопроєкт Вероніку Білкову, яка є заступницю голови Венеціанської комісії – незалежного консультативного органу Ради Європи з питань конституційного права. За її словами, документ суперечить не лише положенням чеської конституції, а й міжнародним договорам.
Білкова зазначила, що дія цього закону, в разі його ухвалення, могла б поширюватися навіть на звичайних користувачів фейсбуку, оскільки це іноземна платформа, на якій люди висловлюють свої погляди.
Проти законопроєкту виступили і представники чеської академічної спільноти. Вони наголошують, що документ може призвести до «стигматизації міжнародної співпраці та іноземного фінансування». Чеські університети отримують гранти з-за кордону на наукові дослідження та співпрацюють із науковими установами в країнах Європейського Союзу й поза його межами.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Хто стоїть за російською пропагандою у Чехії (розслідування) ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Чеський уряд планує посилити правила автобусного сполучення між Україною та Чехією – Окамура ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: У нового очільника МЗС Чехії запитали, чому уряд змінив позицію щодо снарядної ініціативи. Він відповів