Від бюрократичних перепон у доступі до архівів радянських каральних органів (ВЧК–ОДПУ–НКВС–МДБ-КДБ) до законодавчого блокування, криміналізації досліджень і переслідування істориків – такі етапи пройшла Росія з приходом до влади вихідця з КДБ Володимира Путіна.
Після розпаду СРСР в усіх його колишніх республіках, і в Росії зокрема, почався бурхливий період «архівної революції», коли спочатку рідні, а потім і дослідники отримали доступ до справ репресованих. Однак, Володимир Путін за 26 років повернув Росію до «вигаданої історії», а історики, які не стали пропагандистами, піддаються репресіям.
Проєкт Радіо Свобода Сибирь. Реалії розповідає про черговий факт переслідування краєзнавців і істориків у Росії.
Єкатеринбурзький історик і краєзнавець Олег Новосьолов, який вивчав політичні репресії на Уралі, заарештований і відправлений до СІЗО. Про це написало місцеве видання 66.ru. Пресслужба Верх-Ісетського районного суду Єкатеринбурга повідомила, що Новосьолова звинувачують «у схилянні або вербуванні до сприяння терористичній діяльності». Йому загрожує до 15 років позбавлення волі. З 28 квітня історика включили до списку «терористів та екстремістів».
За що?!
37-річний Олег Новосьолов вивчав в архівах справи репресованих у сталінські часи і з 2021 року вів телеграм-канал «Репресії в Свердловську» (2763 підписники).
Останній свій допис у цьому каналі Новосьолов опублікував 20 квітня:
«Учора в моєму рідному Томську знесли Камінь Скорботи – пам’ятник жертвам політичних репресій. Це в місті, де через одного – нащадки репресованих. У тому числі й російських німців».
Влада Томської області Росії в ніч на 19 квітня демонтувала пам’ятник «Камінь скорботи» у Сквері пам’яті Томська, присвячений жертвам сталінських репресій, а також розташовані поруч окремі пам’ятні знаки репресованим латишам, литовцям, естонцям, полякам і калмикам
У жовтні 2025 року саме Новосьолов розповів про те, що в кількох російських регіонах архіви більше не видають справи репресованих дослідникам.
Відмови обґрунтовувалися наказом Росархіву № 38 (від березня 2025 року), який відносив документи до «службової інформації обмеженого поширення у випадку, якщо вони можуть становити потенційну загрозу інтересам РФ».
«Тепер, якщо я замовлю справу, мені її просто не видадуть у жодному вигляді. Мені усно сказали, що вони посилатимуться на березневе розпорядження Росархіву. Я одразу ж поставив співробітникам архіву запитання: а як цей підзаконний акт може бути вищим за федеральний закон? Це ж нонсенс. Порушувати федеральний закон – це взагалі-то злочин», – говорив тоді Олег.
Мапа розташування концтаборів ГУЛАГу в СРСР
«Ходив до архівів, розкопував»
Член ради єкатеринбурзького «Меморіал» – одна з найстаріших, найавторитетніших і законодавчо ліквідованих у Росії правозахисних організацій (лауреат Нобелівської премії миру 2022 року), яка з 1989 року займалася збереженням пам’яті про жертв радянського державного терору, дослідженням історії ГУЛАГу та архівацією документів сталінських репресій. Організація складалася з двох ключових структур: Історико-просвітницького товариства, що відновлювало історичну правду й захищало архівну спадщину, та Правозахисного центру «Меморіал», який здійснював моніторинг сучасних порушень прав людини в РФ, вів списки політичних в’язнів та надавав юридичну допомогу репресованим. Попри офіційну заборону та примусову ліквідацію російською владою наприкінці 2021 року, учасники руху продовжують свою діяльність у підпіллі та за кордоном як Міжнародний «Меморіал», документуючи злочини режиму та борючись проти стирання історичної пам’яті. Анатолій Свєчников каже, що Новосьолов ніколи не був членом цієї організації, і називає його незалежним дослідником:
– Він особливо цікавився тими випадками, коли під каток репресій потрапляли самі чекісти, багато писав про НКВДистів, які потрапили у свою ж м’ясорубку. А взагалі, боротьба з істориками та з історією йде давно, арешт Новосьолова – один з актів цієї боротьби. Мені здається, все йде просто до повного закриття інформації про репресії як явище. Навіть для родичів репресованих. Ну, може, будуть людям перші дві-три сторінки справи показувати і останні. Думаю, для них важливо зараз повністю приховати імена слідчих, які катували заарештованих, та імена донощиків
У Єкатеринбурзі йде кримінальний процес проти заступника голови Уральського історико-родослівного товариства Юрія Коновалова. Його судять за те, що він нібито сфотографував документи і не заплатив за це, «завдавши збитків архіву Свердловської області». Причому спочатку збитки оцінювали в сотні тисяч рублів, а згодом – уже в десятки мільйонів.
Олег Новосьолов міг потрапити в поле зору силовиків не лише через свої дослідження епохи Великого терору. 8 грудня 2024 року на тлі переслідувань будь-яких, навіть поодиноких пікетів, Новосьолов вийшов до міського пам’ятника Леніну на площі 1905 року з плакатом-нагадуванням про те, що 38 років тому в Чистопольській в’язниці загинув правозахисник Анатолій Марченко.
Олег Новосьолов на пікеті в роковини загибелі Анатолія Марченка. Єкатеринбург, Росія. 8 грудня 2024 року
А ще карєзнавець проводив екскурсії рідним містом, причому обов’язково розповідав у них і про історію Великого терору в Свердловську (тепер Єкатеринбург ред.), розповідав як про жертв, так і про катів.
Розповідаючи у своєму телеграм-каналі про сталінську епоху, Новосьолов міг провести прямі паралелі з подіями нинішніми.
Ось, наприклад, у вересні 2025 року він пише:
«Сьогодні побачив обговорення теми повернення ветеранів воєнних дій до мирного життя, їхню можливу участь у політичному житті країни. У радянській історії є приклад, який забутий і не досліджений професійними істориками (можу помилятися, але не зустрічав таких праць). Це історія товариства «Червоних партизанів»».
Це товариство, розповідає далі Новосьолов, було створене на Уралі в 1920-ті роки і мало приблизно такий самий статус, як «Старі більшовики» та «Політкаторжани» з доступом до багатьох тогочасних пільг: отримання житла, постачання зі спецрозподільника, путівки до санаторіїв, медичні послуги тощо.
Але з часом, пише Новосьолов, серед «червоних партизанів» з’являлося все більше незадоволених сталінським курсом. У 1930-ті роки багато хто з них був репресований.
Олег Новосьолов, російський історик і краєзнавець, якого звинуватили у тероризмі і заарештували у травні 2026 року
Колишній єкатеринбурзький чиновник (ім’я ми не називаємо з міркувань безпеки співрозмовника) каже, що Новосьолов був не просто блогером, а серйозним дослідником.
– У нього ж готувалася велика книжка про політичні репресії на Уралі. Думаю, це теж одна з причин його арешту, – припускає співрозмовник – При цьому видання 66.ru, яке першим написало про арешт Олега, припустилося неточності: він не мав стосунку до уральського «Меморіалу», який визнаний екстремістським і припинив роботу. Він був абсолютно самостійним дослідником.
Єкатеринбурзький історик Микола (ім’я змінено з міркувань безпеки співрозмовника – С.Р.) також високо цінує цю дослідницьку роботу Новосьолова:
– Він методично ходив до архіву, замовляв справи репресованих, збирав інформацію, розкопував, розплутував. Викладав інформацію у своєму каналі. Іноді він приходив на акції «Меморіалу», скажімо, на «Повернення імен». А востаннє ми з ним бачилися тижні 2–3 тому на презентації нової книжки Ройзмана. Олег також стояв із книжкою в руках у черзі за автографом, ми трошки поспілкувалися. Це було буквально за кілька днів до його арешту, про який досить довго ніхто не знав.
Те, що його звинувачують у «вербуванні до сприяння терористичній діяльності», вражає навіть на нинішньому загальному тлі. Може, він взаємодіяв колись із якоюсь організацією, яку потім визнали небажаною, терористичною, все що завгодно зараз може бути – якщо вже «Меморіал» визнали екстремістським.
Сподіваюся, хоч зв’язок із «Меморіалом» йому не пришиють – він же завжди був вовком-одинаком, до жодної організації не примикав. Дуже хочеться його підтримати, уявляю, як йому зараз важко. І нічого ж про нього зараз не відомо. Мабуть, його захист обрав тактику тиші, хоча, як на мене, у таких справах якщо щось і допомагає бодай якось – це якраз гласність.
Журналіст Дмитро Колезєв, який до війни керував єкатеринбурзьким виданням It's My City, пише, що був знайомий з Олегом Новосьоловим «тільки віртуально», але стежив за його телеграм-каналом.
А в липні 2024 року видання опублікувало репортаж Новосьолова з уральського села Полднева (півтори тисячі жителів), де 12 років тому з’явився меморіал жертвам політичних репресій. Люди встановили його за власні кошти в пам’ять про події 9 лютого 1938 року. Тоді тут за один день заарештували 46 чоловіків, а менш ніж за місяць, 7 березня, їх розстріляли протягом однієї ночі. Новосьолов у цій статті детально розповів і про те, як склалася доля співробітників НКВС, причетних до репресій у селі Полднева.
«У моєму уявленні це була така людина – «Меморіал», яка наодинці на ентузіазмі робила величезну роботу з вивчення репресій та збереження пам’яті про них. Але ось і «Меморіал" заборонено, і Олега посадили», – пише Колезєв.
«Це не провина товариша Сталіна»
Член правління Міжнародної Асоціації «Меморіал» Сергій Кривенко вважає, що справа Новосьолова повністю вписується в загальну політику переслідувань усіх істориків, які намагаються чесно досліджувати епоху Великого терору.
– Він потрапив у цю хвилю – чавити все меморіальське і всіх, хто займається політичними репресіями. Державна політика спрямована зараз на повне стирання пам’яті про репресії. Ну і оскільки уральський «Меморіал» визнали екстремістським, місцеві силовики вирішили, мабуть, вислужитися – мовляв, ось ми під цю справу і знайдемо якусь екстремістську комірку
В одному з останніх дописів у своєму телеграм-каналі Новосьолов написав:
«Думки вголос)
Пам’ятаю, у дитинстві я дуже дивувався, коли бабусі розповідали, як у сім’ях палили листи, щоденники та фотографії родичів – «екстремістів». «Поклали б у скриню і закопали в землю до кращих часів, як скарб», – думав тоді маленький я. Минуло багато років – і тепер уже ми в заборонених месенджерах даємо один одному поради, які дописи, посилання та фотографії потрібно стерти і яке маркування поставити.
«Свобода чи безпека?» – запитує у фіналі інтерв’ю відома журналістка.
А я б запитав інакше: безпека чи самоповага?»