Сара Ешкрофт
Як єдина країна Центральної Азії, що має сухопутний кордон із Росією, Казахстан часто сприймався як економічний «молодший брат» Москви. Тепер «старший брат» шукає його допомоги.
Казахстану це вигідно? Але які ризики отримає країна разом із укоріненням у ній російського бізнесу?
Місяці українських атак на об’єкти в глибині Росії – від енергетичної інфраструктури до онлайн-ритейлерів – спонукали російський бізнес шукати можливості убезпечити свою діяльність, перемістивши частину своїх об’єктів до Казахстану. При цьому Казахстан намагається балансувати між зв’язками з Москвою та прагненням зберігати нейтралітет, коли йдеться про найсмертоноснішу й найдовшу війну в Європі за останні десятиліття.
На тлі кризи, яка спричинила дефіцит пального в багатьох регіонах Росії, Москва розпочала переговори з Астаною щодо переробки російської сирої нафти на казахстанських підприємствах.
Тим часом Wildberries, найбільший російський онлайн-ритейлер, почав шукати складські площі в Казахстані після того, як понад десяток його складів по всій Росії зазнали ударів, що змусило компанію шукати приміщення в інших місцях.
Супутникові знімки складів Wildberries у РФ до та після атак дронів України
Міністр торгівлі та інтеграції Казахстану Арман Шаккалієв нещодавно підтвердив, що в межах довгострокового проєкту розширення для компанії в Казахстані буде побудовано 260 тисяч квадратних метрів складських площ.
«Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Астана послідовно намагалася зберігати баланс між тісними економічними й політичними зв’язками з Росією та уникненням кроків, які могли б безпосередньо втягнути її в протистояння Росії із Заходом або підірвати її суверенітет», – сказав Радіо Свобода Темур Амуров, співробітник Центру Карнегі з питань Росії та Євразії.
Астана усвідомлює ризикиТемур Амуров
За його словами, хоча переміщення російських компаній до Казахстану ускладнить ситуацію, «Астана усвідомлює ризики, пов’язані з перетворенням на майданчик для діяльності, яка допомагає Росії пом’якшувати наслідки війни або західних обмежень».
«Я очікую, що уряд Казахстану продовжить нинішній підхід: він навряд чи повністю відмовиться від російського бізнесу, але намагатиметься обережно вибудовувати таку співпрацю, розглядаючи кожен випадок окремо, і водночас демонструватиме, що Казахстан залишається відданим своїй багатовекторній зовнішній політиці та незалежності у прийнятті рішень».
Захід зосереджує увагу на Центральній Азії
Від 2023 року країни Заходу дедалі більше звертають увагу на Центральну Азію, прагнучи скористатися економічними та політичними можливостями, що відкрилися після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року.
Хоча уряди країн Центральної Азії зберегли міцні зв’язки з Москвою, вони також прискорили зусилля з диверсифікації відносин з іншими країнами.
Росія – і російські компанії – розглядають можливість перенесення своїх об’єктів до кількох країн регіону. Однак головним напрямком став Казахстан, який має з Росією найдовший у світі безперервний міжнародний сухопутний кордон протяжністю приблизно 7644 кілометри.
У цьому й полягає дилема: Казахстан отримав би вигоду від розширення співпраці.
Це особливо важливо з огляду на те, що українські атаки вивели з ладу ключові російські нафтопереробні потужності, якими користуються казахстанські нафтові компанії. Більшість видобутої в країні нафти вони експортують через Росію за допомогою Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК). Під час війни робота КТК кілька разів порушувалася внаслідок атак.
Каспійський трубопровідний консорціум (архівне фото)
Однак, за словами казахстанського економіста Айдара Алібаєва, розширення співпраці також становить потенційну загрозу для економіки Казахстану.
Відкидаючи ризик прямих атак України на Казахстан, він водночас не виключає можливості того, що зі складів можуть постачатися товари військового призначення, що створює ризик запровадження західних санкцій.
Аналітики й посадовці кажуть, що дедалі більша економічна залежність Росії від казахстанської інфраструктури дає Астані можливість переглянути умови своїх відносин із Москвою. Водночас Казахстан чітко дав зрозуміти, що у відносинах із Росією насамперед дбатиме про власну економічну стабільність.
«Ми передусім дивитимемося на нашу власну ситуацію», – сказав Радіо Свобода голова комітету Сенату з економічної політики Суюндік Алдашев.
Водночас Казахстан прагне зберігати нейтралітет у війні між Росією та Україною, яка вже триває п’ятий рік.
Наприкінці минулого місяця під час зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним в Омську президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв запропонував тимчасово заморозити лінію фронту в Україні та повернутися до переговорів, зазначивши: «Шкода, гинуть молоді люди».