БАГРАТАШЕН, Вірменія – У зеленій долині на півночі Вірменії, поблизу кордону з Грузією, на ще вологому після недавнього дощу асфальті стояли вантажівки. Нерухомі машини стали свідченням геополітичного протистояння, у якому Росія намагається завадити Вірменії зблизитися із Заходом.
В інтерв’ю Вірменській службі Радіо Свобода водії розповіли, як вирушали до Росії з експортною продукцією, але були змушені повернутися назад.
«Вони перевірили всі наші документи і переконалися в якості нашої полуниці, вирощеної місцевими жителями. Але це було суто політичне рішення», – сказав Нарек Єгінян, додавши, що доля його 20-тонного вантажу залишається невизначеною.
Ара Ісоян застряг на кордоні з Росією
Інший водій, Ара Ісоян, повернув назад таку саму кількість перцю.
«Вони заявили, що виявили в нашому перці хворобу, яка вражає лише помідори. Нас відправили на стоянку, де ми мали оплачувати всі пов’язані витрати. Після доби очікування нас просто розвернули назад», – розповів він.
Ара Ісоян – один із багатьох водіїв вантажівок, які стверджують, що їх не пропустили через російський кордон.
Перевізники занепокоєні посиленням російських обмежень. 2 червня російська служба фітосанітарного нагляду Россільгоспнагляд оголосила про заходи, які стосуються вірменської картоплі, баклажанів, сухофруктів та кісточкових фруктів.
Це стало продовженням попередніх обмежень щодо інших овочів, рибної продукції та мінеральної води.
В офіційних заявах ішлося про санітарні та безпекові ризики, але Кремль досить чітко дав зрозуміти свої справжні мотиви.
7 червня у Вірменії відбудуться парламентські вибори, на яких вирішуватиметься питання базового зовнішньополітичного курсу країни. Поки прем’єр-міністр Нікол Пашинян веде країну у бік Сполучених Штатів та Європейського Союзу, Росія вживає різних заходів, щоб зупинити цей західний курс.
Серед них – погрози виключити Вірменію з очолюваного Москвою Євразійського економічного союзу, попередження про можливе припинення постачання пільгового палива та численні заяви, спрямовані на посилення тиску на Єреван.
Виступаючи на саміті в Астані 29 травня, президент Росії Володимир Путін навіть натякнув, що Вірменії варто зважати на долю України.
«Російська влада часто називає події, які призвели до Євромайдану, анексії та окупації Криму та війни проти України, «українською кризою»почалася зі спроб рухатися до вступу в ЄС», – сказав він, додавши, що Вірменія втратить свої ринки в Росії та інших країнах ЄАЕС, позбудеться доступу до дешевих енергоносіїв і зіткнеться з труднощами для трудових мігрантів, які їдуть працювати до Росії, а їхні грошові перекази десятиліттями залишалися важливим джерелом доходів для вірменської економіки.
«Такі зміни можуть призвести до втрати щонайменше 14% ВВП Вірменії», – додав Путін.
Президент Росії Володимир Путін під час саміту Євразійського економічного союзу, Астана, Казахстан. 29 травня 2026 року
ЄС приходить на допомогу?
Пашинян чітко дав зрозуміти, що серйозно налаштований на переорієнтацію Вірменії.
У травні він урочисто приймав у Єревані лідерів ЄС та інших європейських країн, зокрема президента України Володимира Зеленського.
Пашинян також заморозив членство Вірменії в очолюваній Росією Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ).
Минулого року Вірменія ухвалила закон про початок процесу вступу до ЄС. Хоча цей шлях може зайняти багато років, Брюссель активно підтримує проєвропейський курс Єревана та прагне надати практичну допомогу.
4 червня, за три дні до голосування, це питання обговорювали під час телефонної розмови між Пашиняном і головою Єврокомсіїі Урсулою фон дер Ляєн.
«Сьогодні я поговорила з прем’єр-міністром Ніколом Пашиняном про нещодавні російські обмеження щодо Вірменії. Це ніщо інше, як економічний примус, і це неприйнятно, – заявила вона після розмови. – Москва використовує економічні відносини як інструмент політичного тиску».
ЄС працює над планом так званих автономних торговельних заходів (ATM), які передбачатимуть преференції ля вірменської сільськогосподарської продукції.
Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян зустрічається з президентом Європейської ради Антоніу Коштою та головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн у Єревані, 5 травня 2026 року
Чи дозволить Іспанія продавати наші помідори в Європі?Водій
Втім, серед водіїв у Баграташені до ЄС ставляться скептично.
«Чи дозволить Іспанія продавати наші помідори в Європі? Чи дозволить Болгарія продавати перець? А Франція – наш коньяк?» – запитав один із водіїв, який побажав залишитися неназваним.
Поки що чіткої відповіді на ці запитання немає, хоча джерела в Брюсселі припускають, що ATM стосуватимуться сезонної продукції. Водночас невідомими залишаються допустимі обсяги експорту.
Інша проблема – логістика. У заяві ЄС згадуються нові маршрути через Туреччину та перевезення через Грузію, але це довгі й дорогі шляхи.
До того ж, статистика останніх років показує, що торгівля Вірменії з Росією стабільно зростає і значно випереджає торгівлю з ЄС.
«Геополітичний ринок»
Водночас Вірменія має й інших торговельних партнерів. Наприклад, за даними аналітиків Обсерваторії економічної складності, найбільшим експортним ринком для країни є Об’єднані Арабські Емірати, які закуповують переважно золото, ювелірні вироби та діаманти.
У своєму аналізі експерт із Кавказу Томас де Ваал, старший науковий співробітник Carnegie Europe, зазначив, що весь регіон прагне диверсифікувати свої зв’язки в новій багатополярній реальності.
«Уявлення про те, що регіон є біполярним і затиснутим між Росією та Заходом, сьогодні не відповідає дійсності – за винятком, можливо, уявлень кремлівських стратегів. Натомість Південний Кавказ перетворився на геополітичний ринок», – написав де Ваал.
«Тут присутні Європейський Союз, Китай, країни Перської затоки, Індія, Туреччина та Сполучені Штати. У цьому переповненому полі Росія – тепер лише один із багатьох гравців», – додав він.
Показовим прикладом є США. Минулого року президент США Дональд Трамп приймав у Білому домі Нікола Пашиняна та президента Азербайджану Ільгама Алієва, символічно підбиваючи риску під десятиліттями конфлікту між двома країнами.
Президент США Дональд Трамп під час тристоронньої церемонії підписання документів у Білому домі з президентом Азербайджану Ільгамом Алієвим та прем’єр-міністром Вірменії Ніколою Пашиняном. Вашингтон, США, 8 серпня 2025 року
Ключовою частиною домовленостей став торговельний коридор через територію Вірменії, який має з’єднати Азербайджан із Нахічеванською автономною республікою та відкрити новий маршрут схід–захід в обхід Росії та Ірану.
Маршрут отримав назву TRIPP (Trump Route for International Peace and Prosperity – «Маршрут Трампа для міжнародного миру і процвітання»), і Трамп особисто підтримав Пашиняна.
«Я повністю і беззастережно підтримую переобрання Нікола», – написав Трамп у соцмережах 27 травня.
Державний секретар США Марко Рубіо, виступаючи цього тижня на слуханнях у Конгресі, зазначив, що Росію така активність дратує.
«Росіяни явно не в захваті від нашої взаємодії там. Є підстави вважати, що вони хотіли б, щоб чинний прем’єр-міністр програв вибори через поглиблення відносин зі Сполученими Штатами», – сказав він 2 червня на засіданні комітету Сенату із закордонних справ.
Водночас, за його словами, «ми не просимо їх (Вірменію) не дружити з іншими країнами».
Вітання від Путіна
У самій Вірменії дискусії навколо цього вибору тривають із наближенням виборів.
«Нас використовують як платформу проти Росії, – заявив журналістам Самвел Карапетян, лідер опозиційної партії «Сильна Вірменія. – Ми можемо щодня говорити про прекрасні відносини з ЄС, але не бути здатними отримати від них реальну вигоду».
Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян і лідер політичної партії «Сильна Вірменія» Самвел Карапетян (колаж)
Минулого року Карапетяна заарештували за звинуваченням у закликах до незаконного захоплення влади. Тоді керівник Єреванського центру регіональних досліджень Річард Гірагосян сказав Радіо Свобода, що арешт був «кроком вірменської влади на випередження можливого російського втручання» у вибори.
Карапетян, мільярдер із подвійним російсько-вірменським громадянством, нині перебуває під домашнім арештом у Єревані. Він наполягає, що звинувачення мають політичний характер.
Сам Пашинян заявляє, що не прагне розриву з Москвою.
«У мене справді дружні відносини з президентом Російської Федерації», – сказав він під час одного з передвиборчих мітингів у травні.
Нещодавно він також повідомив, що Путін зателефонував йому 1 червня, щоб привітати з днем народження, а в офіційній заяві окремо відзначили «дружній тон» російського президента.