Рух «Русько-слов’янське об’єднання і відродження» («РУСОВ»), що базується в Росії, підтримує контакти з ультраправими угрупованнями із Сербії та Боснії, а лідер руху Андрій Родіонов неодноразово відвідував країни Балканського регіону.
Якою є мета цієї співпраці? У яких формах вона існує? І чому про це важливо знати.
Балканська служба Радіо Свобода зібрала інформацію про це.
У квітні 2026 року у телеграм-каналі руху була опублікована фотографія, на якій Велібор Зекович, депутат від Соціалістичної партії Сербії (СПС) у міській раді міста Вишеград на сході Боснії (входить до складу Республіки Сербської), позує на горі Заглавак неподалік від Вишеграда з прапором руху «РУСОВ».
Зековича супроводжує Желько Джурович, який близько десяти років тому представлявся очільником сербського відділення всеросійського руху «Косовський фронт».
Цю групу українська влада внесла до списку організацій, що займаються вербуванням та відправкою людей із балканських країн на фронт в Україні – воювати на боці Росії. вербування найманців балкан радіо свобода
На рукаві куртки Джуровича також видно емблему із символом «РУСОВ».
Зекович і Джурович розгорнули прапор російської організації біля імпровізованого хреста, зробленого з порожніх гільз від гранатометів, на тому місці, де під час війни в Боснії і Герцеговині в 1990-х роках діяли бійці армії Республіки Сербської та добровольці з Росії
У підписі до фотографії зазначено, що Зекович і Джурович є «сербськими союзниками руху» і що вони перебувають біля «меморіального хреста, де в 1993 році російські добровольці воювали та проливали кров пліч-о-пліч із сербами Геноцид у Сребрениці — це наймасовіше вбивство цивільного населення в Європі з часів Другої світової війни, скоєне в липні 1995 року під час Боснійської війни армією Республіки Сербської під командуванням генерала Ратка Младича за підтримки воєнізованих формувань. Унаслідок планомірної та спланованої операції було систематично страчено понад 8 000 боснійських мусульман (чоловіків і хлопчиків) у районі міста Сребрениця, яке на той момент мало статус «зони безпеки» під захистом миротворців ООН. Міжнародний трибунал щодо колишньої Югославії та Міжнародний суд ООН офіційно визнали ці події актом геноциду, а головні організатори та виконавці злочину, зокрема Радован Караджич і Ратко Младич, були засуджені до довічного позбавлення волі.».
Ані Велібор Зекович, ані Желько Джурович, ані рух «РУСОВ» не відповіли на дзвінки та повідомлення Радіо Свобода з проханнями про коментар. Від Соціалістичної партії Сербії також не надійшло коментарів щодо цієї фотографії.
Російські праві і боснійська політика
«Парадокс полягає в тому, що партії, які номінально називають себе соціалістичними, заграють із праворадикальними організаціями», – каже Джордже Вуятович, журналіст із Баня-Луки, який висвітлює теми, пов’язані з іноземним впливом у Боснії і Герцеговині.
Основний політичний істеблішмент [Республіки Сербської] пов’язаний із РФВуятович
За його словами, контакти між політичними діячами з Республіки Сербської та російськими ультраправими групами – не виняток, а правило. Вони «катаються на хвилі популізму, розігруючи карту зв’язків із Росією».
«У минулому були випадки, коли високопосадовці та службові особи [боснійських сербів] відвідували заходи за участю Александра Залдостанова (»Хірурга«), лідера російського байкерського клубу «Нічні вовки», внесеного до чорного списку США», – каже Вуятович і підкреслює: «Основний політичний істеблішмент [Республіки Сербської] пов’язаний із Російською Федерацією».
При цьому й громадська думка в республіці значною мірою прихильно ставиться до політики Путіна.
«Політичні діячі зрозуміли, що це вигідно для завоювання влади, і всі вони розігрують карту панславізму та православ’я як об’єднувального фактора», – зазначає Вуятович.
З іншого боку, це збігається прагненням російських ультраправих поширювати свої ідеї за межі Росії.
«Балкани завдяки історичним зв’язкам є найкращим простором для цієї діяльності», – вважає співрозмовник Радіо Свобода.
По один бік фронту
Протягом багатьох років ветеранські об’єднання з Республіки Сербської організовують святкування «Дня російських добровольців».
Один із мітингів у Белграді на підтримку російської агресії проти України, організований праворадикальними сербськими групами. Сербія
На відміну від попередніх років, цього року центральна боснійська влада заборонила добровольцям в’їзд на територію Боснії і Герцеговини. Тому в заході взяли участь представники ветеранських об’єднань із Республіки Сербської та родичі добровольців із Росії.
Серед тих, кому заборонили в’їзд, був Александр Кравченко – засновник організації «Косовський фронт», з якою пов’язаний Желько Джурович. Ця організація вела активну діяльність ще до повномасштабного вторгнення Росії в Україну, під час гыбрилного конфлікту на Донбасі.
Українська влада внесла «Косовський фронт» до списку організацій, що займаються вербуванням добровольців на Балканах, хоча Кравченко раніше в інтерв’ю Радіо Свобода заперечував це.
Джордже Вуятович вважає, що контакти російських і сербських діячів не викликають особливого занепокоєння з точки зору внутрішньої безпеки Боснії і Герцеговини. Однак, наголошує він, держава рідко застосовує санкції до громадян, які беруть участь у бойових діях за кордоном.
«Виїзд на закордонні театри військових дій підлягає покаранню, але держава на це не реагує, частково тому, що деякі з цих людей отримали російське громадянство», – говорить Вуятович.
Точна кількість громадян Боснії і Герцеговини, які вирушили на фронт в Україні як найманці, невідома, однак у 2025 році Європол повідомляв, що серед сотень ідентифікованих членів російських ПВК «Вагнер» і «Редут» є громадяни Боснії і Герцеговини, не навівши додаткових подробиць.
Однією з найвідоміших фігур є Давор Савичич, боснійський серб, який є полковником Головного управління Генштабу Збройних сил РФ (більш відомого як ГРУ). Українська влада порушила проти нього кримінальну справу за звинуваченням у воєнних злочинах.
Детальніше про Савичича та створений ним батальйон найманців «Вовки» можна прочитати в розслідуванні Радіо Свобода:
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Командир батальйону «ПВК «Редут» з розслідування «Схем» і «Системи» отримав підозру у воєнних злочинахНа початку 2023 року в Telegram було опубліковано відео, на якому двоє солдатів у масках заявили сербською мовою, що приєдналися до російських військ в Україні, а саме до «Батальйон Судоплатова» . (Судоплатов, агент НКВД, відомий як убивця першого керівника ОУН Коновальця – ред.) едставившись позивними «Дунай» і «Сава», вони назвали себе «сербськими патріотами та русофілами», які приїхали на допомогу своїм «російським братам».
Особи обох офіційно не підтверджені, однак журналісти-розслідувачі з Боснії і Герцеговини з’ясували, що вони є громадянами цієї країни та розшукуються за ордером Інтерполу за кримінальні злочини.
На відеозапису, де виступали «Дунай» і «Сава», на їхньому одязі були емблеми руху «РУСОВ».
Золотий сокіл із сонячним хрестом – зображення, поширене в символіці ультраправих груп
Його також можна побачити на прапорі, який у квітні 2026 року демонстрували Велібор Зекович і Желько Джурович.
Шанувальник Путіна цілує його портрет упід час візиту очільника Росії до Сербії, Белград
Що відомо про російський рух «РУСОВ»?
Рух «РУСОВ» був створений у 2012 році. Його засновник Андрій Родіонов неодноразово відвідував Балкани, що й зафіксував на фотографіях, опублікованих у соціальних мережах.
У своєму офіційному маніфесті рух вказує серед своїх основних цілей відновлення «історичної Русі – захисниці слов’ян, оплоту традиційних цінностей і гаранта побудови соціально справедливого суспільства».
Рух «РУСОВ» брав участь в спровокованому Росією гібридному конфлікті на Донбасі у 2014 році. За власними твердженнями Андрія Родіонова, він заснував загін «Фенікс», який воював у складі бригади «Фантом». До неї, як раніше повідомляло Радіо Свобода, входили деякі добровольці із Сербії.
На фотографії, яка, як стверджується, була зроблена в 2015 році на території проросійського угруповання «ЛНР», Родіонов зображений у камуфляжній формі; разом із іншим чоловіком він тримає червоний прапор із ультраправим символом – колісним, або сонячним, хрестом, також відомим як «слов’янська свастика».
Андрей Родіонов і «Сербські соколи»
Після початку повномасштабного вторгнення Родіонов опублікував у Telegram свої фотографії у військовій формі та зі зброєю, заявивши, що в 2023 році він вступив до російського Добровольчого штурмового корпусу.
Журналисти-розслідувачі з Північної Македонії повідомили, що з 2017 року Родіонов кілька разів відвідував цю країну, а в 2018 році організував недалеко від Скоп’є табір для вивчення «бойових мистецтв і духовних традицій Стародавньої Русі».
У Сербії Родіонов підтримує контакти з незареєстрованою ультраправою групою «Народний патруль», відомою антимігрантськими акціями. У 2021 році Родіонов зустрівся з лідером цієї групи Дамняном Кнежевичем. Того ж року Кнежевич, у свою чергу, відвідав Москву.
Росія ц сербському дзеркалі
«РУСОВ» також встановив контакти з групою «Сербський сокіл» – маловідомою ультраправою організацією, яка в липні 2024 року в Нові-Саді організувала захід, присвячений «визволенню Сребрениці». Це був явний натяк на роковини геноциду, скоєного силами Республіки Сербської під командуванням Ратко Младича під час захоплення анклаву в 1995 році.
На фотографії, опублікованій у травні 2025 року в Instagram-акаунті групи «Сербський сокіл», Андрей Родіонов зображений у компанії трьох чоловіків у масках, військовій формі та зі зброєю на тлі прапорів «РУСОВ» і «Сербського сокола».
Підпис до фотографії говорить: «Російські товариші з »Сербськими соколами« на передовій оборони православ’я», а геотег вказує на окупований Росією український Донецьк.
Прапори із символікою руху «РУСОВ» можна було побачити на мітингах на підтримку російської війни проти України, які неодноразово організовувалися радикальними групами в Белграді.