ВАШИНГТОН – Президент США Дональд Трамп, як очікується, найближчими тижнями направить своїх спецпосланців Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера до Києва. Це буде їхній перший візит до України відтоді, як вони відіграють провідну роль у зусиллях адміністрації щодо припинення повномасштабного вторгнення Росії.
За словами співрозмовників Радіо Свобода, візит до української столиці очікується у другій половині серпня – приблизно під час відзначення 35-ї річниці Незалежності України. Також очікується, що вони досліджуватимуть нові ідеї для відновлення мирних переговорів – питання, яке залишається одним із пріоритетів Білого дому. Водночас джерела наголосили, що остаточні деталі поїздки ще опрацьовують.
Якщо візит відбудеться за планом, це буде перша поїздка Стіва Віткоффа і Джареда Кушнера до України, хоча обидва вже неодноразово відвідували Росію та зустрічалися там із очільником РФ Володимиром Путіним.
За інформацією джерел, домовленості про візит були досягнуті під час зустрічі президента України Володимира Зеленського з Дональдом Трампом у Білому домі 28 липня. Поїздці також передували відновлення контактів Києва зі спецпосланцями, зокрема нещодавня телефонна розмова із Зеленським, присвячена пожвавленню мирних зусиль.
Президент України Володимир Зеленський (ліворуч) і президент США Дональд Трамп під час зустрічі у Вашингтоні, 28 липня 2026 року
Візит може відбутися на тлі ознак більш позитивного ставлення Вашингтону до України.
Радіо Свобода поспілкувалося з Куртом Волкером – колишнім спеціальним представником США з питань України за першої адміністрації Дональда Трампа, колишнім послом США при НАТО, а нині – почесним науковим співробітником Центру аналізу європейської політики (CEPA). Він розповів, що може означати цей візит, чи змінюється підхід Вашингтону до України та як НАТО має реагувати на посилення російських атак.
«Вони ніколи не були в Україні»
– Стів Віткофф і Джаред Кушнер, як очікується, найближчими тижнями відвідають Київ. Чому ця поїздка важлива і на що варто звернути увагу?
– Насамперед тому, що вони ніколи не були в Україні. Вони багато разів їздили до Росії. Багато разів зустрічалися з Путіним у Росії. Вони чули російську версію війни, України та всього, що відбувається, але ніколи не бачили ситуацію на власні очі.
Вони насправді не знають, що таке Україна. Поїхати туди, побачити її – красиву, велику країну, з великою кількістю людей і функціонуючою економікою... Адже все, що вони могли бачити, – це зображення у медіа, які здебільшого показують руйнування.
А коли вони приїдуть, то побачать, що Київ – це велике місто, яке живе й функціонує, а Росія просто обстрілює його зброєю. Це божевілля. Думаю, це справить на них сильне враження.
Президент Росії Володимир Путін під час зустрічі зі спеціальним посланцем президента США Дональда Трампа Стівом Віткоффом, зятем Трампа Джаредом Кушнером і комісаром Федеральної служби закупівель США Джошем Грюнбаумом у Кремлі. Москва, 22 січня 2026 року
– Президент Трамп підтримав надання Україні ліцензій на виробництво ракет для Patriot (розмова буда записана до того як президент США сказав, що це питання на розгляді і висловив певні сумніви –ред.), президент Зеленський повернувся з Вашингтону, а Конгрес просуває жорсткіші санкції проти Росії. Чи можна сказати, що політичний настрій у Вашингтоні суттєво змінився на користь Києва?
– Ставлення стало більш позитивним до України й більш критичним і скептичним щодо Росії. Але я не думаю, що це призведе до нової американської допомоги Україні.
Натомість я вважаю, що законопроєкт про санкції – так званий Законопроєкт про санкції – двопартійна ініціатива Сенату США, названа на честь її головного автора, покійного сенатора Ліндсі Грема. Документ передбачає посилення санкцій проти Росії, її фінансового сектору та «тіньового флоту», а також дає можливість запроваджувати жорсткі торговельні обмеження щодо країн, які продовжують купувати російські енергоносії. (Graham Sanctions Act) – буде ухвалений. Думаю, він пройде, а потім президент сам вирішуватиме, в якому обсязі застосовувати ці санкції, і, як мені здається, він скористається цими повноваженнями.
Тобто ситуація стала кращою. Безумовно кращою. І це тому, що Україна демонструє кращі результати, тоді як Путін продовжує прагнути війни, а Зеленський чітко заявляє про бажання досягти припинення вогню.
Але це радше усунення негативу, ніж поява великого позитиву.
Відсутність посла великої ролі не відіграє?
Саме Трамп визначає, що говорити і як діяти
–У США досі немає затвердженого Сенатом посла в Україні чи спеціального представника, який би займався війною. Чи послаблює це вплив Вашингтону в такий вирішальний момент?
– Чесно кажучи, не думаю, що це має велике значення.
У другій адміністрації Трампа все працює так, що Трамп вирішує все сам.
Тому навіть якби в Києві був посол, він чи вона однаково не могли б самостійно заявляти чи робити щось важливе, адже саме Трамп визначає, що говорити і як діяти. Тому зараз я не вважаю це великою проблемою.
Спецпосланець президента США Стів Віткофф (ліворуч) і зять президента США та бізнесмен Джаред Кушнер прибувають до Єлисейського палацу в Парижі, 6 січня 2026 року, на зустріч із президентом Франції перед самітом «Коаліції охочих», присвяченому гарантіям безпеки для України
– Тим часом Росія посилила ракетні атаки, навіть попри те, що Україна отримує більше підтримки Заходу. Крім того, за повідомленнями, російська крилата ракета порушила повітряний простір Польщі. Чи перевіряє Москва рішучість НАТО? І як Альянс має реагувати?
Кращою відповіддю було б повністю інтегрувати системи повітряної оборони України та НАТО
– Тут є два різні аспекти. Якщо говорити про причини того, чому це відбувається, то можливих пояснень кілька, і цілком можливо, що діють усі вони одночасно. Засоби радіоелектронної боротьби можуть змінювати курс безпілотників, можливо, і ракет, але безпілотників – точно, через що вони ненавмисно можуть опинятися над територією сусідньої держави. Так само на це може впливати глушіння сигналів GPS. Водночас це може бути й навмисною дією Росії – щоб надіслати сигнал: ситуація може стати значно гіршою. Ще одне можливе пояснення – перевірка реакції НАТО.
Як має реагувати НАТО? Альянс повинен забезпечити можливість збивати такі цілі одразу після того, як вони входять у повітряний простір НАТО. Щойно вони перетинають кордон, сили протиповітряної оборони мають бути готові до дій. Це означає необхідність підвищити рівень бойової готовності.
НАТО має офіційно оголосити про таку політику, реалізувати її і не миритися з подібними інцидентами. Крім цього, кращою відповіддю було б повністю інтегрувати системи повітряної оборони України та НАТО і оголосити спільну безпольотну зону на глибину приблизно 200 кілометрів углиб території України.
Це було б заходом захисту самого НАТО. Альянс має заявити: ми не хочемо, щоб будь-які небезпечні повітряні об'єкти перебували в межах 200 кілометрів від території НАТО. Ми назвемо це зоною обмеження польотів. І якщо будь-який такий об'єкт там з'явиться, ми разом з Україною забезпечимо його знищення. Це не означатиме прямого вступу у війну на боці України. Йдеться про те, щоб НАТО, захищаючи власну безпеку, зробило більше для посилення протиповітряної оборони, аби війна не поширилася на територію держав Альянсу.