У червні в Білорусі призначено п’ять судових процесів над журналістами незалежних медіа. Першим розпочали 6 червня суд над працівниками редакції «БелаПАН». У формулюваннях звинувачень – «створення екстремістського формування», «зрада батьківщині», «організація заворушень». Чотири роки, 7 років, 15 років позбавлення волі – такі терміни загрожують обвинуваченим за цими статтями. При цьому подробиці звинувачень та результати розслідувань цих справ невідомі навіть рідним затриманим: із адвокатів взяли розписки про нерозголошення. Суди, як очікується, проходитимуть у закритому режимі. Це за останні два роки стало у Білорусі сталою практикою, інформує телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки».
Загалом у Білорусі за ґратами зараз перебувають 27 представників медіа – журналістів та інших працівників редакцій. Сотні були змушені виїхати з Білорусі.
Обвинувачені, які мають опинитися у суді вже у червні, це:
- співробітники інформаційного агентства «БелаПАН»,
- головний редактор газети «Новы час»,
- фрілансер Білоруської служби Радіо Свобода,
- колишня співробітниця телеканалу «Белсат»,
- і журналістка «Белсату», яка вже перебуває за ґратами.
Всі вони визнані політичними в’язнями, їхнє переслідування правозахисники вважають політично мотивованим.
6 червня. Суд у справі «БелаПАН»
Обвинувачені:
- колишній заступник директора «БелаПАН» Андрій Александров,
- Ірина Злобіна (дівчина Александрова),
- колишній директор Дмитро Новожилов,
- директорка Ірина Левшина.
Андрій Александров та його дівчина Ірина Злобіна перебувають за ґратами з 12 січня 2021 року. Того дня Андрій перестав виходити на зв’язок, майже добу рідні не могли знайти його. Пізніше стало відомо, що Александрова та його дівчину затримали у кримінальній справі про масові заворушення.
Заступник міністра внутрішніх справ Геннадій Казакевич в ефірі держТБ заявив, що Андрій Александров та Ірина Злобіна «фінансували учасників протестів, у тому числі шляхом оплати штрафів, компенсацій утримання в ЦІП та ІТТ». Кошти на це вони отримували від фонду солідарності BY_Help. Усього з 20 серпня до 9 листопада 2020 року вони допомогли сплатити понад 250 штрафів. Правозахисники наполягають, що це – законна благодійна діяльність.
Після затримання Александрова в різних містах Білорусі почали викликати на допити людей, штрафи яких були оплачені, та розпитувати про участь у масових акціях та про фонд BY_Help. Усі вони проходять у цій справі свідками.
Андрія Александрова звинувачують за такими статтями:
- стаття 342 – «Організація та підготовка дій, що грубо порушують громадський порядок, або активна участь у них». Покарання – до трьох років позбавлення волі;
- стаття 243 – «Ухиляння від сплати податків, зборів». Покарання – до 7 років позбавлення волі;
- стаття 361-1 – «Створення екстремістського формування чи участь у ньому». Покарання – до 7 років позбавлення волі;
- стаття 356 – «Зрада батьківщині». Покарання – позбавлення волі до 15 років.
Ірині Злобіній інкримінують статті 342 і 356.
Андрій Александров має ступінь магістра медіаменеджменту, який отримав у Вестмінстерському університеті у Лондоні. Він працював у міжнародних правозахисних організаціях Index on Censorship та Article 19, а потім повернувся до Білорусі. У 2015-2018 роках у «БелаПАН» Александров був заступником директора, пізніше працював там медіаконсультантом за договором. В одному зі своїх листів із ув’язнення Андрій Александров написав: «Я пишаюся тим, що можу називати себе білоруським журналістом, і на душі у мене спокійно, бо я знаю, що все не дарма».
Його дівчина Ірина Злобіна закінчила факультет філософії та соціальних наук БДУ, впродовж останніх років займалася невеликим квітковим бізнесом та виробництвом сувенірів, проводила лекції на тему флористики у Мінську.
У СІЗО Андрій та Ірина вирішили одружитися.
Одразу після затримання Андрія Александрова в офісі «БелаПАН» пройшов обшук: силовики конфіскували частину техніки та носіїв інформації. Але чинного директора агентства Ірину Левшину та колишнього директора Дмитра Новожилова затримали лише через сім місяців – 18 серпня 2021 року. Новожиловій та Левшину спочатку висунули підозру в «організації або підготовці дій, що грубо порушують громадський порядок» (ст. 342), але потім Слідчий комітет пред’явив їм звинувачення за статтею про «ухилення від сплати податків» (ст. 243).
Зліва направо: Ірина Левшина, Дмитро Новожилов, Андрій Александров, Ірина Злобіна
1 листопада 2021 року рішенням КДБ інформаційне агентство було визнане «екстремістським формуванням», логотип агентства у вигляді напису «БелаПАН» та вершника на коні з мечем також визнали «екстремістським». Після цього до звинувачення Левшиної та Новожилова додалася стаття про «створення екстремістського формування» (ч. 1 ст. 361-1 КК). Раніше її інкримінували також Андрію Александрову. Покарання за цією статтею – до 7 років позбавлення волі.
До суду в звинуваченні Ірини Левшиної залишилася лише ця «екстремістська» стаття, у Дмитра Новожилова – ще й «ухилення від сплати податків».
У квітні Слідчий комітет заявив, що у справі «БелаПАН» встановив «фінансування екстремістської діяльності на загальну суму щонайменше 4 млн доларів».
Відомо, що Ірина Левшина відмовилася від надання свідчень.
«БелаПАН» – найстарше у Білорусі незалежне інформаційне агентство. Воно було засноване у 1991 році і тоді ж офіційно зареєстроване. За ці роки влада неодноразово проводила в редакції перевірки, обшуки, переслідувала журналістів агентства.
У 7 червня. Суд над Оксаною Колб, головним редактором газети «Новы час» («Новий час»)
Оксану Колб затримали 20 квітня 2022 року: силовики зі щитами та кувалдами приїхали в квартиру, де вона живе, та повідомили, що забирають її на допит у Слідчий комітет. З допиту Оксана не вийшла. Через два дні її звинуватили за частиною 1 статті 342 «Організація та підготовка дій, що грубо порушують громадський порядок, або активна участь у них» і перевели до СІЗО. Редакторці «Нового часу» загрожує від 2 до 5 років обмеження волі або до 4 років позбавлення волі.
Газета «Новий час» видавалася з 2002 року білоруською мовою. В останні роки вона виходила тиражем у сім тисяч екземплярів і була єдиною недержавною газетою, яка потрапляла до в’язниць – її можна було виписати політв’язням. Після початку масових протестів у Білорусі 2020 року Оксану Колб та журналістів видання неодноразово затримували, проводили обшуки та конфісковували техніку.
Оксана Колб
У 2021 році газету виключили із системи офіційного розповсюдження, і редакція почала розсилати газету в конвертах, у тому числі – політв’язням у в’язниці. У серпні 2021 року газета «Новий час» перестала виходити на папері, оскільки друкарні відмовлялися її друкувати. Восени 2021-го в Білорусі заблокували і сайт видання, з того часу журналісти публікують свої матеріали на дзеркалі сайту та в соцмережах.
Постійні автори «Нового часу» Денис Івашин та Микола Дєдок перебувають за ґратами. Івашина звинувачують у втручанні у діяльність співробітника органів внутрішніх справ, у зраді батьківщині та у співпраці з українською розвідкою. Дєдока у листопаді 2021 року засудили на 5 років позбавлення волі за статтею 342 («Організація та підготовка дій, що грубо порушують громадський порядок, або активна участь у них»), статті 361 («Заклики до дій, спрямованих на заподіяння шкоди національній безпеці Республіки Білорусь») та частині 3 статті 295 («Незаконні дії щодо горючих речовин»).
В одному з листів Оксана Колб написала про своє затримання так: «Я знала, що це рано чи пізно станеться, готувалася до цього. Немає ні розчарування, ні жалю. Знаю, що все робила правильно усі ці роки».
8 червня. Суд над Андрієм Кузнечиком, фрілансером Радіо Свобода
Фрілансера білоруської служби Радіо Свобода Андрія Кузнечика затримали 25 листопада 2021 року на велопрогулянці. Вдома у нього пройшов обшук, силовики вилучили техніку. Тричі Андрію давали по 10 діб, а у грудні рідним повідомили, що стосовно Андрія заведено кримінальну справу, але статтю, за якою вона розслідується, не говорили ще півроку.
Тільки 25 травня 2022 року стало відомо, що Кузнечика звинуватили у «створенні екстремістського формування» (частина 1 статті 361-1 КК). Про це повідомляє правозахисний центр «Вясна». Йому загрожує до 7 років ув'язнення.
Андрей Кузнечик
Офіс Радіо Свобода у Білорусі силовики розгромили у липні 2021 року. Декілька журналістів було затримано, пізніше їх відпустили під підписку про невиїзд.
3 грудня 2021-го соцмережі білоруської служби Радіо Свобода визнали «екстремістськими матеріалами», а 23 грудня МВС Білорусі визнало інтернет-ресурси видання «екстремістським формуванням». На той час Андрій Кузнечик уже місяць як був затриманий.
Крім Кузнечика, за ґратами в Білорусі зараз перебувають ще два журналісти Радіо Свобода:
- У грудні 2021 року до 15 років колонії посиленого режиму засудили блогера, позаштатного консультанта Радіо Свобода з питань нових медіа Ігоря Лосика – його затримали ще у червні 2020 року.
- У березні 2022 року до півтора року колонії засудили Олега Груздиловича.
Ігор Лосик
Суди над журналістками «Белсату»: нова справа Андреєвої та арешт колишньої співробітниці телеканалу Ірини Славникової
У червні також очікується початок судових процесів над журналісткою телеканалу «Белсату» Катериною Андреєвою та колишньою представницею «Белсату» Іриною Славниковою.
Катерина Андреєва перебуває у в'язниці вже 18,5 місяців. У лютому 2021 року її засудили до двох років позбавлення волі за трансляцію мирної акції на згадку про Романа Бондаренка з «Площі змін». Журналістка мала вийти на свободу 5 вересня 2022 року. Проте у лютому 2022 року стосовно Катерини Андреєвої порушили нову кримінальну справу – цього разу за статтею про зраду державі. Термін, який їй тепер загрожує – від 7 до 15 років позбавлення волі.
Катерина Андреєва разом зі своїм чоловіком Ігорем Ільяшем раніше співпрацювали з Радіо Свобода. Зокрема, Андреєва у 2017-2018 роках була авторкою проєкту Радіо Свобода Донбас.Реалії та є співавторкою книги «Білоруський Донбас» про роль білорусів у збройному конфлікті на сході України, уривки з якої друкувало Радіо Свобода. Книга двічі видавалася.
Дар'я Чульцова та Катерина Андреєва (праворуч) у суді у Мінську 18 лютого 2021 року
«Майже два місяці нічого не було відомо – що за справа, який у Каті статус. Але Катю перевели до СІЗО для «процесуальних дій», і стало відомо, що її звинувачують у статті 356», – розповів чоловік Катерини Ігор Ілляш. За його словами, справу розглядатимуть у Гомельському обласному суді, слідство вів КДБ Гомельської області. Більше нічого не відомо.
«З великою ймовірністю суд триватиме в червні. Справа лежить у суді, але дата поки не призначена», - уточнив Ігор Ілляш.
У червні також почнуть судити колишню співробітницю телеканалу «Белсат» Ірину Славникову – розслідування у справі завершено.
Ірину Славникову та її чоловіка Олександра Лойка затримали 30 жовтня 2021 року у мінському аеропорту після того, як вони прилетіли з Єгипту. Ірину спочатку заарештували за адміністративною статтею, пізніше стало відомо, що вона стала підозрюваною у кримінальній справі.
Ирина Славникова
За версією слідства, Славникова нібито «об'єднала групу громадян, які під її управлінням та контролем створювали та розміщували екстремістські матеріали на численних польських медіаресурсах», а також «формувала склад спільноти, розподіляла ролі, коригувала новинний порядок денний, матеріально забезпечувала та фінансувала діяльність» .
Батько Славникової після її затримання розповів, що Ірина працювала на «Белсат ТВ» «років десять тому, а може, й більше». Наразі, за його словами, вона співпрацювала з Польським телебаченням, TVP.
Ірину Славникову звинувачують у «активній участі в групових діях, що грубо порушують громадський порядок і пов'язані з непокорою представникам влади» (частина 1 статті 342) та «керівництво екстремістським формуванням» (частина 1 статті 361-1). За першою статтею максимальне покарання становить чотири роки позбавлення волі, за другою – до семи років позбавлення волі.
- «Белсат» – супутниковий телеканал, створений на підставі договору МЗС Польщі та TVP (Польського громадського телебачення) у 2007 році. Він мовить здебільшого білоруською мовою, окремі передачі та інтерв'ю виходять російською.
- Канал активно висвітлював протести у Білорусі, за це багатьох журналістів телеканалу неодноразово судили та заарештовували.
- 2020 року журналістів «Белсату» затримували 162 рази, дуже часто – з вилученням техніки.
- У листопаді 2020-го за трансляцію мирної акції на згадку про Романа Бондаренка з «Площі змін» журналістки телеканалу Катерина Андрєєва та Дар'я Чульцова було заарештовано, а у лютому 2021 року їх засудили на два роки позбавлення волі.
- У липні 2021 року інформаційні ресурси телеканалу «Белсат» – його сайт та сторінки в соцмережах – білоруська влада визнала екстремістськими. А у листопаді 2021 року «екстремістським формуванням» було визнано «групу громадян, об'єднаних за допомогою інтернет-ресурсів» «Белсату».