Безпілотники іранської розробки завдали величезної шкоди українським силам, які протистоять російським військам. Москва перейняла технології Тегерана, розгорнула масштабне виробництво й почала застосовувати ці дрони сотнями у повномасштабній війні проти України.
З погляду Києва, це робить Іран опосередкованим учасником війни. А це означає, що іранські вантажні судна, які прямують до Росії, є цілком законними військовими цілями.
Саме це, за даними України, сталося минулими вихідними у Каспійському морі, і Тегеран від цього не в захваті.
Повномасштабне російське вторгнення, яке триває вже 53 місяці, змінило політику Європи. Війна США та Ізраїлю проти Ірану так само змінила політичний і безпековий ландшафт Близького Сходу.
Що ж означають українські удари по суднах, які перевозять іранські вантажі, або по російських кораблях у Каспійському морі для двох воєн?
Українські дрони дісталися Каспійського моря
Після 2022 року, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення, українські можливості у сфері безпілотників зросли в рази – як за кількістю апаратів, так і за їхньою якістю та дальністю.
«Якщо українці продовжать такі операції, це, очевидно, ускладнить становище як Ірану, так і Росії», – сказала Ніколь Граєвскі, експертка з російсько-іранських відносин у французькому Інституті політичних досліджень Sciences Po.
Водночас вона додала: «Я не вважаю, що це докорінно змінить перебіг війни».
Російські кораблі, уражені Україною в Каспійському морі
«Український удар по іранському судну означає суттєву зміну тактики і надсилає чіткий сигнал: Україна не миритиметься з агресією, звідки б вона не виходила», – заявив експерт із Росії вашингтонського аналітичного центру Hudson Institute Люк Коффі.
«Підозрюю, що такі операції дедалі більше ускладнюватимуть судноплавство між Росією та Іраном через Каспійське море», – додав він.
Директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос назвав удар логічним розширенням української стратегії контролю над водними маршрутами постачання зброї. За його словами, Росія та Іран продовжують економічну й військову співпрацю, а Україна лише набула технічної спроможності діяти на такій відстані. Семиволос також припустив, що операції у Каспійському морі можуть продовжитися.
Тегеран: «Жодна дія не залишиться без відповіді»
Обставини інциденту 25 липня залишаються не до кінця зрозумілими.
Служба безпеки України заявила, що її безпілотники вразили російський ракетний катер проєкту 12418 «Молнія», а також два вантажні судна. За даними СБУ, вони «перебувають під міжнародними санкціями й використовувалися для перевезення військових вантажів між Іраном і Росією».
«Маємо й дуже хороші результати далекобійних ударів в акваторії Каспійського моря. Зокрема, це судна, які були задіяні в транспортуванні військових вантажів з Іраном, та військовий корабель», – написав президент України Володимир Зеленський у Telegram.
Ймовірно, йшлося про два російські вантажні судна – Port Olya 2 і Begey. Обидва перебувають під міжнародними санкціями, запровадженими у зв’язку з війною проти України.
Що саме вони перевозили на момент удару, достеменно невідомо.
Протягом перших місяців після лютого 2022 року Росія отримала тисячі ударних дронів іранського виробництва. Згодом Москва створила власні виробничі та складальні потужності, а також внесла до початкових іранських конструкцій низку змін.
За даними української розвідки, Port Olya 2 раніше використовували для перевезення військових вантажів з Ірану. Судно Begey, як стверджує Київ, транспортувало боєприпаси, артилерійські снаряди, бронежилети та шоломи, а під час рейсів між російськими та іранськими портами його екіпаж вимикав автоматичну систему ідентифікації, щоб приховувати переміщення.
Іранська влада різко відреагувала на атаку, заявивши про загибель одного моряка та пообіцявши відповідь. До Міністерства закордонних справ Ірану викликали найвищого за рангом українського дипломата в Тегерані.
«Зеленський атакував іранське торговельне судно, вбивши моряка», – написав міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі у соціальній мережі X.
Він назвав удар «грубим порушенням Статуту ООН, здійсненим за вказівкою Ізраїлю, щоб втягнути Європу у свою війну».
Невдовзі Київ переконається, що Тегеран «не залишає жодної дії без відповіді», заявив голова парламентського комітету Ірану з питань національної безпеки Ебрагім Азізі.
Арагчі також обговорив інцидент із верховною представницею ЄС із закордонних справ Каєю Каллас і міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим. Лавров висловив співчуття через загибель моряка.
Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив журналістам, що українську атаку слід розглядати як напад на Іран.
Можливості Ірану для удару
Попри різку риторику, незрозуміло, наскільки Іран узагалі здатен завдати Україні серйозного удару у відповідь.
«Тегеран, безумовно, лютує, але має дуже обмежені можливості для демонстрації військової сили проти України», – сказав Саїд Голкар, експерт з іранських збройних сил і професор Університету Теннессі в Чаттанузі.
«Якщо Іран вирішить відповісти, я очікував би непрямих дій: кібератак, розвідувальних операцій, підтримки російських атак або, можливо, ударів по українських інтересах за кордоном, а не звичайної військової атаки», – додав він.
«Втягувати Україну в цей конфлікт не обов’язково відповідає інтересам Ірану. Не думаю, що це вигідно й Росії», – сказала Граєвскі. За її словами, Москва може тиснути на Тегеран, закликаючи його до стриманості.
Російський лідер Володимир Путін і верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї (загинув під час ударів США та Ізраїлю 28 лютого 2026 року). Тегеран, 19 липня 2022 року
Нейт Свонсон, який за президентства Джо Байдена очолював іранський напрямок у Раді національної безпеки Білого дому, також сумнівається, що Іран здатен на серйозну відповідь.
«Заяви Ірану щодо України звучать значно погрозливіше, ніж його реальні можливості», – сказав Свонсон, який нині працює дослідником у у вашингтонському аналітичному центрі «Атлантична рада».
«Іран може вдатися до певної символічної відповіді, але сумніваюся, що Україна або Іран зацікавлені у відкритті нових фронтів у своїх війнах», – додав він.
«Погрози Ірану більше схожі на сигнал Росії», – вважає керівник Програми Росії та Євразії Флетчерської школи права і дипломатії Університету Тафтса Михайло Троїцький.
«Тегеран потребує ширшої підтримки Москви, яка, ймовірно, задовольняє не всі його запити щодо розвідданих та обладнання», – сказав він.
Наскільки реальною є відповідь Ірану
Колишній речник Генерального штабу Збройних сил України Владислав Селезньов оцінює ймовірність прямого іранського ракетного удару як невисоку. Для атаки по Україні ракети мали б перетнути повітряний простір інших держав, а це створило б для Тегерана додаткові військові й дипломатичні ризики.
Водночас Селезньов закликає серйозно ставитися до ризику непрямих дій – диверсій, терористичних операцій або розвідувальної активності. За його словами, Іран уже є одним зі спонсорів російської армії, а іранські фахівці навчали російських військових використовувати дронові системи.
Схожої думки дотримується Ігор Семиволос. Він вважає, що іранська реакція, найімовірніше, залишиться у політико-дипломатичній площині. Прямий удар іранською ракетою по Україні став би вже не підтримкою Росії, а окремим актом війни з боку Тегерана.
«Це працює в обидва боки»
Атаки минулими вихідними стали не першими українськими ударами по цілях у Каспійському морі.
Каспійська флотилія Росії, яка налічує 28 кораблів і базується поблизу Махачкали, приблизно за 1300 кілометрів від територій, що залишаються під контролем України, раніше запускала ракети по українських цілях.
За словами Коффі, протягом повномасштабного вторгнення Україна вже атакувала щонайменше 12 російських бойових кораблів, хоча масштаби пошкоджень у багатьох випадках залишалися незрозумілими.
Ізраїль, який разом зі Сполученими Штатами завдавав ударів по Ірану, також атакував іранські цілі в Каспійському морі.
18 березня, приблизно через три тижні після початку американсько-ізраїльської кампанії, ізраїльські літаки, за повідомленнями місцевих медіа, атакували порт Бандар-Ензелі на півночі Ірану. Повідомлялося про удари по кораблях іранських військово-морських сил, однак їхню кількість і масштаби пошкоджень офіційно не підтвердили.
Експерти не виключають, що під час операції минулими вихідними українські сили могли користуватися допомогою ізраїльської розвідки.
«Зі стратегічного погляду, це мало б сенс, – сказав Голкар. – Ізраїль має чудові розвідувальні можливості щодо Ірану, а Україна зацікавлена у зриві військової співпраці між Іраном і Росією».
Водночас підтверджень прямої ізраїльської участі в українській операції немає.
Росія та Іран проводили спільні військово-морські навчання біля південного узбережжя Ірану 19 лютого. Проте Москва, один із найближчих партнерів Тегерана, реагувала на війну США та Ізраїлю проти Ірану помітно стримано.
Сигнал для адміністрації Трампа
Володимир Зеленський, який 28 липня мав зустріч із президентом США Дональдом Трампом у Білому домі, ймовірно, представив українські удари як внесок у ширшу американську кампанію проти Ірану.
Очікували, що Зеленський також порушить питання про попередні заяви української сторони, за якими Росія передавала Ірану супутникові знімки та інші розвіддані. За версією Києва, ця інформація допомагала Тегерану атакувати американські об’єкти в регіоні Перської затоки, зокрема об’єкти Центрального розвідувального управління.
На думку Коффі, час ударів також, імовірно, обрали навмисно – щоб привернути увагу адміністрації Трампа.
«Не думаю, що це ускладнює ситуацію для адміністрації Трампа. Навпаки, додатковий тиск на Іран, найімовірніше, сприйматиметься позитивно», – сказав він.
«Я також сумніваюся, що удари по судноплавству, пов’язаному з Іраном, випадково сталися лише за кілька днів до зустрічей Зеленського в Білому домі», – додав Коффі.
Однак спроби Києва пов’язати дві війни можуть ускладнити становище Вашингтона, вважає Граєвскі.
Американці «з якоїсь причини дуже не хочуть показувати, що росіяни беруть участь у війні з Іраном», сказала вона.
«У цьому сенсі ситуація справді ускладнюється, тому що українці відкрито говорять про безпосередню російську участь», – додала експертка.
За її словами, адміністрація Трампа «хоче розділяти ці дві війни».
«Чим тісніше вони переплітаються, тим складніше, на мою думку, буде обґрунтовувати певні рішення щодо України, які водночас пов’язані з Іраном», – сказала Граєвскі.
«Це працює в обидва боки», – вважає Голкар.
«З одного боку, зрив військової співпраці між Іраном і Росією відповідає ширшим стратегічним інтересам США і не потребує безпосередньої американської участі. З іншого – це додає ще один рівень складності. Вашингтон тепер має одночасно керувати відносинами з Україною, Ізраїлем, партнерами у Перській затоці та Іраном, намагаючись не допустити ширшої регіональної ескалації», – пояснив він.