Європейський Союз 15 червня відкрив переговори про вступ з Україною та Молдовою після того, як обрання нового уряду в Угорщині усунуло останню перешкоду для просування процесу приєднання до блоку з 27 країн.
Однак подальший шлях може виявитися не менш складним, адже країнам необхідно провести правові та політичні зміни, необхідні для набуття повноправного членства в ЄС.
Що насправді означає «відкриття переговорів»?
Процес розширення ЄС складається з 33 політичних розділів – від зовнішньої політики до сільського господарства та рибальства. Країни-кандидати повинні імплементувати всі закони та нормативні акти ЄС у кожному з цих розділів.
Ці розділи поділені на шість кластерів. 15 червня Молдова та Україна відкрили перший кластер, відомий як «Основи» («Fundamentals»), який складається з п’яти розділів, що переважно стосуються верховенства права.
Цей кластер завжди відкривають першим і закривають останнім – це означає, що країна-кандидат виконала всі умови Брюсселя. Наразі Україна та Молдова розпочали переговори щодо п’яти з 33 політичних розділів.
Коли почнуться переговори щодо решти розділів?
У Брюсселі, а також у Києві та Кишиневі сподіваються, що інші п’ять кластерів можуть бути відкриті вже в липні або щонайменше до кінця року. У будь-якому разі це буде рекордно швидкий темп.
Албанія, ще одна країна-кандидат до ЄС, відкрила всі шість кластерів за 11 місяців у 2024–2025 роках. Європейська комісія вважає, що Кишинів і Київ готові до цього, оскільки виконали необхідну підготовчу роботу за два роки від літа 2024 року.
Коли вони будуть готові до вступу?
Україна поставила перед собою дуже амбітну мету – закрити всі розділи до кінця 2027 року, а Молдова – до 2028 року. Це вимагатиме масштабних реформ з боку країн-кандидатів і політичної волі всіх 27 держав-членів ЄС рухатися такими темпами.
Згідно зі звітом Європейської комісії про прогрес, опублікованим у листопаді минулого року, Україна мала лише чотири політичні розділи, у яких рівень підготовки був оцінений як «добрий». Для більшості інших розділів було зафіксовано лише «певний рівень підготовки». У Молдови кількість розділів із «добрим рівнем підготовки» становила лише два.
Закривати розділи значно складніше, ніж відкривати. Наприклад, ЄС вимагає повного реформування багатьох сфер, особливо судової системи. Достатньо подивитися на Албанію: відкривши розділи в листопаді 2025 року, країна досі не закрила жодного з них. Або на Чорногорію – нинішнього фаворита на вступ до ЄС, яка відкрила свій перший розділ ще у 2013 році і наразі закрила лише 16 із 33.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Україна починає переговори про вступ до ЄС. Скільки ще буде «Орбанів» на шляху до членства?Чи всі країни ЄС хочуть пришвидшити розширення?
Це викликає сумніви. Більшість держав заявляють, що підтримують розширення ЄС, але наголошують, що воно має ґрунтуватися на заслугах. У брюссельській термінології це означає, що жодних скорочених процедур чи прискореного членства не буде.
Протягом останніх місяців у Брюсселі циркулювали численні політичні документи, підготовлені різними країнами ЄС, із пропозиціями прискорити розширення. Серед ідей – запровадження «асоційованого членства», яке дозволило б деяким або всім країнам-кандидатам брати участь у роботі окремих інституцій ЄС, але без права голосу.
Втім, процес розширення ЄС завжди був політичним. Кожна з 27 держав-членів має понад 100 можливостей застосувати право вето – під час відкриття та закриття кожного розділу, а також щодо проміжних критеріїв для багатьох із них – і може робити це з будь-яких причин.
Північна Македонія не просувається на шляху до ЄС із 2022 року через болгарське вето, оскільки Скоп’є досі не внесло зміни до конституції, які б відображали роль болгарської громади в країні.
Сербія не досягла прогресу на своєму євроінтеграційному шляху з 2021 року, значною мірою через занепокоєння низки держав ЄС щодо її близькості до Москви у питаннях зовнішньої політики.
Також варто пам’ятати, що навіть після відкриття та закриття всіх переговорних розділів на кожну країну-кандидата чекатиме потенційно тривалий процес ратифікації в усіх державах-членах ЄС.
У Бельгії ратифікація може вимагати голосування у 11 регіональних та національних парламентах. У таких країнах, як Угорщина та Франція, можливе проведення референдумів, де існує значний скептицизм щодо розширення ЄС, особливо стосовно України.
Наразі найбезпечнішою ставкою є припущення, що до кінця цього десятиліття до ЄС приєднається лише Чорногорія.
Your browser doesn’t support HTML5
Україна офіційно почала переговори про вступ з Євросоюзом. Що це означає?