ВАШИНГТОН – Сенат США продемонстрував одну з найсильніших двопартійних підтримок України від часу повернення президента Дональда Трампа до Білого дому. 28 липня сенатори 86 голосами проти 12 підтримали подальший розгляд масштабного законопроєкту, покликаного посилити економічний тиск на Росію та Іран.
Процедурне голосування відбулося через кілька годин після поховання сенатора від Південної Кароліни Ліндсі Грема, який був головним автором документа. Безпосередньо перед голосуванням президент України Володимир Зеленський особисто звернувся до сенаторів під час закритої зустрічі, а потім спостерігав за голосуванням у Сенаті.
Законопроєкт офіційно отримав назву «Акт Ліндсі О. Грема про санкції проти Росії та Ірану 2026 року». Він уповноважує Трампа запроваджувати мита до 200% проти найбільших у світі покупців російської нафти й природного газу. Документ також розширює санкції проти російських фінансових установ, представників політичної еліти, олігархів і «тіньового флоту», який Москва використовує для обходу чинних обмежень. Санкції проти Ірану пропонується продовжити до 2031 року.
Законопроєкту ще належить пройти остаточне голосування у Сенаті, а після серпневої перерви його має розглянути Палата представників. Однак переконливий результат голосування продемонстрував рідкісний для сучасного Вашингтону двопартійний консенсус щодо того, що економічний тиск залишається одним із найпотужніших американських інструментів проти Москви.
Протягом вечора сенатори неодноразово наголошували, що йдеться не просто про черговий пакет санкцій, а про стратегічну спробу позбавити очільника Росії Володимира Путіна доходів, коштом яких фінансується війна проти України.
Зеленський закликав сенаторів підтримати документ
Після зустрічі із сенаторами Зеленський заявив, що значення законопроєкту виходить далеко за межі його безпосереднього впливу на російську економіку.
«Цей законопроєкт дуже важливий. Санкційний тиск на Росію дуже важливий. Ідеться не лише про гроші, які Росія використовує для фінансування цієї війни. Це також потужний сигнал Європі, потужний сигнал Україні й велика підтримка для наших людей», – сказав він.
Зеленський висловив сподівання, що законопроєкт стане законом. Він подякував сенаторам за двопартійну дискусію і заявив, що сподівається на позитивний результат.
Крім санкцій, значну частину розмови присвятили потребам України на полі бою, зокрема розвитку власної оборонної промисловості.
За словами Зеленського, Україна прагне нарощувати виробництво систем, здатних знищувати ударні дрони іранського типу Shahed і російські безпілотники, а також продовжувати розвиток сучасних засобів радіоелектронної боротьби.
Водночас він наголосив, що найнагальнішою військовою потребою Києва залишається посилення протиповітряної оборони.
«Справжньою проблемою є системи протиракетної оборони та ракети-перехоплювачі проти балістичних цілей», – сказав Зеленський. Він додав, що раніше того самого дня озвучив ці потреби під час зустрічі з Дональдом Трампом, а згодом повторив їх сенаторам.
Заяви Зеленського відображають дедалі послідовнішу позицію України: військова допомога залишається незамінною, але тривалий економічний тиск на Москву має не менше значення для скорочення тривалості війни.
Економічна зброя проти Путіна
Сенатор-республіканець від Айдахо і голова Комітету Сенату із закордонних справ Джим Ріш заявив, що документ упродовж тривалого часу ретельно узгоджували з Білим домом.
«Законопроєкт отримав широку двопартійну підтримку. Президент допоміг. Ми працювали над ним разом із президентом. Саме це зараз і потрібно зробити», – сказав Ріш.
Він закликав Палату представників діяти швидко після того, як Сенат завершить розгляд законопроєкту.
Ріш також звернув увагу на заяви Зеленського і президента Фінляндії Александра Стубба під час зустрічі із сенаторами. За його словами, обидва лідери вважають, що документ може мати такий самий або навіть більший вплив, ніж події на полі бою.
«Цей законопроєкт може мати більший ефект, ніж будь-що зроблене на полі бою», – сказав Ріш. За його словами, перекриття потоку російських доходів безпосередньо вдарить по здатності Путіна продовжувати війну.
Сенатор-демократ від Коннектикуту Річард Блюменталь, який протягом останніх півтора року був головним партнером Грема у роботі над документом, назвав результат «надзвичайно переконливим голосуванням на підтримку України».
«Боротьба України – це наша боротьба», – сказав Блюменталь. За його словами, законопроєкт має зупинити «потік кривавих грошей», які фінансують російське вторгнення.
Відповідаючи на запитання про те, який сигнал це голосування надсилає Путіну, Блюменталь зробив, імовірно, найжорсткішу політичну заяву вечора.
Цей законопроект є сигналом Володимиру Путіну: твої дні війни полічені
«Цей законопроєкт є сигналом Володимиру Путіну: ваші дні війни полічені. Ви на боці, що програє. Краще сісти за стіл переговорів зараз, ніж принести в жертву ще більше життів, змарнувати ще більше грошей, обвалити свою економіку і знищити своє становище у світі. Америка стоїть разом з Україною», – сказав Блюменталь.
Президент України Володимир Зеленський та президент США Дональд Трамп позують для фото під час зустрічі у Вашингтоні
Сенатор-республіканець від Міссісіпі Роджер Вікер назвав голосування «чимось більшим, ніж вшанування пам’яті» Грема. За його словами, результат продемонстрував переконливу двопартійну готовність американських законодавців посилювати економічний тиск на Росію.
Водночас Вікер застеріг, що попереду на Україну чекають складні місяці.
«Ініціатива зараз на боці українців, але вже за кілька місяців настане зима, і попереду ще багато роботи», – сказав він.
Сенаторка-демократка від Нью-Гемпширу Джин Шагін заявила, що законопроєкт покликаний не просто покарати Росію, а знищити фінансовий механізм, який підтримує її військову кампанію.
«Мета цього законопроєкту – перекрити потік грошей, які живлять цю війну», – сказала вона.
Шагін зазначила, що документ спрямований проти російського енергетичного експорту й «тіньового флоту», який перевозить нафту. Вона також назвала Китай найбільшим покупцем російських енергоресурсів.
За її словами, скорочення російських доходів матиме ширші геополітичні наслідки, враховуючи підтримку, яку Пекін надає Москві.
Сенаторка-республіканка від Алабами Кеті Брітт представила голосування водночас як вшанування пам’яті Грема і демонстрацію американської рішучості.
«Ми вислухали президента Зеленського у цій кімнаті, а потім вийшли звідси і щось зробили», – сказала Брітт.
І додала: «Ми показали світові, що виступаємо за силу, виступаємо за мир і стоїмо разом з Україною».
Вона згадала, як Грем говорив колегам, що, попри його тривалу кар’єру в Сенаті, саме цей законопроєкт може стати найважливішим досягненням усієї його державної служби.
Під ударом – найбільші покупці російських енергоресурсів
Однією з центральних складових законопроєкту є тиск на країни, які продовжують купувати російську нафту й природний газ, попри повномасштабне вторгнення Росії в Україну.
Сенатори неодноразово наголошували, що порівняно з попередніми редакціями документ суттєво звузили, щоб уникнути покарання американських союзників і зосередити економічний тиск на головних покупцях, які фінансують російську війну.
Блюменталь пояснив, що законопроєкт уповноважує президента, але не зобов’язує його запроваджувати мита до 200% проти п’яти найбільших покупців російської нафти й газу, а також проти держав, найбільше залучених до допомоги Росії в обході чинних санкцій.
«Документ ретельно підготували так, щоб ми не завдали удару по своїх союзниках. Говорімо прямо: головними винуватцями тут є Китай та Індія», – сказав він.
За словами Блюменталя, нещодавні американські мита проти Індії продемонстрували можливу ефективність такого підходу, оскільки сприяли суттєвому скороченню закупівель російської нафти цією країною.
Він вважає, що поєднання мит і санкцій створить потужний економічний важіль, який зрештою може змусити Москву перейти до переговорів.
Законопроєкт також продовжує санкції проти Ірану до 2031 року. Сенатори пояснюють це тим, що співпраця Росії та Ірану у сфері безпеки дедалі більше поглиблюється, зокрема через постачання Тегераном безпілотників і військових технологій Москві.
Наступний етап – Палата представників
Попри переконливе двопартійне голосування у Сенаті, законопроєкту ще належить подолати наступну перешкоду.
Палата представників має повернутися до роботи лише після серпневої перерви, що відкладає остаточне схвалення документа Конгресом.
Утім, сенатори висловили впевненість, що результат голосування створить необхідну політичну динаміку для подальшого просування законопроєкту.
Кілька законодавців звернули увагу, що на зустрічі Зеленського із сенаторами були присутні представники обох партій із Палати представників. Вони назвали це обнадійливим сигналом.
Шагін визнала, що частина демократів у Палаті представників занепокоєна широкими повноваженнями президента щодо встановлення мит. Водночас вона заявила, що багато критиків ще не ознайомилися зі змінами, внесеними до документа під час переговорів.
Блюменталь також наголосив, що законодавці, які серйозно ставляться до підтримки України, мають об’єднатися навколо сенатського компромісу, оскільки його підтримує Білий дім і саме ця версія має найбільші шанси стати законом.
Керівник аналітичного центру «Інститут американістики» Владислав Фарапонов наголошує, що зміна редакцій документа і тривале узгодження між двома палатами є звичайною частиною американського законодавчого процесу. Сенат і Палата представників мають ухвалити максимально однаковий текст, після чого законопроєкт повинен підписати президент. На його думку, збереження для Білого дому певного простору для маневру не обов’язково свідчить про послаблення санкцій, а радше відображає баланс між Конгресом та виконавчою владою.
Для Зеленського, який протягом дня зустрівся з Трампом і сенаторами, а також відвідав поховання Грема, голосування стало черговим свідченням того, що, попри політичні суперечності у Вашингтоні, двопартійна підтримка України в Конгресі залишається значною.
Переконливий результат процедурного голосування – 86 голосів проти 12 – разом із неодноразовими заявами сенаторів про те, що «Америка стоїть разом з Україною», став, імовірно, найчіткішим сигналом цього дня: Конгрес має намір підвищувати економічну ціну російської війни.