Україна і битва за Нігер: Пригожин привітав заколот військових

Речник армії Нігеру полковник майор Амаду Адраман виступає на національному телебаченні, 26 липня 2023 року

(Рубрика «Точка зору»)

Після військового путчу в Нігері країна, про яку не так багато згадували до цього часу у світових медіа, несподівано вийшла на перші шпальти газет й у заголовки телевізійних новин. Виявилося, що Нігер залишався майже останнім союзником Франції й колективного Заходу в складному регіоні Сахелю після військових переворотів у сусідніх країнах.

Саме зусилля нігерського керівництва гальмували міграційні потоки, його армія, якій допомагали новітньою західною зброєю, вела успішну боротьбу із радикальними джихадистами – й це при тому, що воєнні режими у Малі і Буркіна-Фасо втратили контроль над значною частиною своєї території.

Союзник України в Африці і група «Вагнер»

Нігер був й одним з небагатьох безкомпромісних союзників України в Африці. Президент Нігеру Мохамед Базум розмовляв із президентом України Володимиром Зеленським після нападу Росії на Україну й навіть ухвалив рішення щодо приєднання своєї країни до «Кримської платформи». Тепер, звичайно, всі ці дипломатичні здобутки під великим знаком питання.

Очільник «вагнерівців» Євген Пригожин з ентузіазмом привітав переворот у Нігері

Та й сам факт чергового військового путчу – тривожна тенденція. Після закінчення Холодної війни – а саме тоді з Африки зникли впливи Радянського Союзу – вдалося добитися переходу до демократії майже повсюди на континенті, навіть військові диктатори одягли цивільні костюми й попрямували на вибори. Нігер – один з таких прикладів демократизації життя, а президент Базум – перший очільник держави, який отримав владу від попередника внаслідок вільних виборів, а не перевороту.

Президент Нігеру Мохамед Базум (архівне фото)

Повернення Росії до Африки «співпало» із новими переворотами, зокрема й тому, що самі росіяни їх організують, й тому, що вони сприяють дестабілізації африканських країн, що неминуче призводить до посилення військових і до їхнього бажання отримати владу. А Москва дим відверто користується. Недарма ж очільник «вагнерівців» Євген Пригожин з ентузіазмом привітав переворот у Нігері й назвав його «боротьбою із колоніалізмом».

3 березня 2022 року США оголосили про запровадження санкцій проти російських олігархів, у тому числі Євгена Пригожина (перебуває в розшуку ФБР), близьких до президента Росії Володимира Путіна, що посилило тиск на Москву через вторгнення РФ до України

Мохамед Базум попередив, що «весь регіон Центрального Сахелю може потрапити під російські впливи через групу «Вагнер»

А генерали з Нігеру відразу ж після заколоту провели зустріч із представниками «Вагнера» у сусідньому Малі й просили про допомогу. Президент Мохамед Базум у своїй статті для видання Washington Post попередив, що «весь регіон Центрального Сахелю може потрапити під російські впливи через групу «Вагнер», чиї жорстокі терористичні методи були наочно продемонстровані в Україні».

А державний секретар Сполучених Штатів Ентоні Блінкен наголосив: «Всюди, де побувала ця військова компанія «Вагнер», за нею йдуть смерть, руйнування і експлуатація. Рівень безпеки знижується, а не підвищується».

Дипломатичні зусилля і можлива військова інтервенція

Наразі здійснюються інтенсивні дипломатичні зусилля, щоб змусити військових повернутися до казарм й повернути контроль над країною легітимній владі.

У Ніамеї побувала заступниця державного секретаря США Вікторія Нуланд, яка назвала свої переговори з військовими відвертими й дуже важкими, щоправда, зустрітися із увʼязненим у власній резиденції президентом Нігеру їй так і не вдалося. Побували й посередники з африканських країн. Поки що все марно. Що ж далі?

Не виключається навіть військова інтервенція сусідніх держав-членів ЕКОВАС

Якщо військові вирішать зберегти владу, не виключається навіть військова інтервенція сусідніх держав-членів Економічного співтовариства країн Західної Африки (ЕКОВАС), у якому головну роль відіграє Нігерія. Президент цієї країни Болу Тінубу відомий своєю алергією на військові заколоти й дуже хотів би змусити генералів з Нігеру відмовитися від влади – однак навіть у власній країні від стикається із серйозними запереченнями щодо такого рішення.

В будь-якому разі легкою перемога над військовими Нігеру не буде, це армія, яку навчали боротися із джихадистами й відповідно озброювали. Ну й до війни може підключитися «Вагнер».

Але навіть якщо інтервенції не відбудеться й військова хунта збереже владу, їй буде набагато важче протистояти релігійним фанатикам – і у підсумку Нігер перетвориться на такий самий заповідник джихадистів, як Буркіна-Фасо.

У такому випадку в виграші будуть тільки «вагнерівці» і російський президент Володимир Путін, який, схоже, сподівається, що кожний новий конфлікт відволікатиме увагу світу від війни Росії проти України.

Віталій Портников – журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода і Крим.Реалії

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Шакали війни». Російські олігархи виявилися гвинтиками системи Путіна
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Путін проти всіх. Відмова від «зернової угоди» шкодить самій Росії?