Чому Франція відмовляє в допомозі українцям з інвалідністю та як перший виграний суд дає надію

«Три роки адвокат і захисник прав (омбудсман – ред.) розжовували, пережовували аргументи по всіх пунктах – не хочуть платити і все», – розповідає про історію свого брата Леся Ларуланді проєкту Радіо Свобода «Ти як?». Після початку повномасштабної війни чоловік знайшов прихисток у Франції, і йому призначили дві виплати як особі з інвалідністю. Компенсацію він отримав, а у виплаті для дорослої особи з інвалідністю йому відмовили – як Каса сімейної допомоги, так і суд першої інстанції.

Згідно з законом, каже правозахисник Ернест Мезак, на обидві допомоги можуть претендувати іноземці, які легально перебувають у Франції. Однак на практиці з’ясувалося: ці норми до воєнних мігрантів із України не хочуть застосовувати, бо вони перебувають під тимчасовим захистом.

Мезак розповідає: одній українській родині вдалося у суді виграти справу щодо компенсації для особи з інвалідністю. За його словами, це рішення може створити прецедент, і, ймовірно, тепер інші українські родини, які мають статус тимчасового захисту, зможуть претендувати на допомогу.

«Не маєте права на виплату»

Леся Ларуланді понад 20 років живе у Франції. Вона є віцепрезиденткою асоціації La Maison Ukrainienne (Український дім у місті Бордо).

У березні 2022-го до неї переїхала родина з Бучі – серед них і брат із діагнозом «шизофренія». Леся є його офіційною опікункою. Розповідає, що влітку того ж року комісія відомчого будинку для осіб з інвалідністю (MDPH) визнала чоловіка особою з інвалідністю першої категорії. Відтак вони подалися на дві виплати у Франції – для дорослих осіб з інвалідністю (AAНAllocation aux Adultes Handicapés (AAH) – виплата, яку може отримати людина з інвалідністю не менше як 80% або 50-79% за наявності обмежень у працевлаштуванні. Її надають особам віком від 20 років, які проживають у країні та мають легальний статус. Якщо особа з інвалідністю не має доходу, у 2025 році виплата становила 1033 євро в місяць, якщо має – виплачується різниця.) та компенсацію (PCHPrestation de Compensation du Handicap (PCH) – компенсація для осіб з інвалідністю або персоналізована допомога призначається для покриття додаткових витрат: оплати за послуги доглядальника, перекладу, купівлю або оренду крісла колісного, слухового апарату, облаштування пандуса. Її отримують особи, які легально проживають у Франції та мають статус особи з інвалідністю, незалежно від доходу.).

Люди стоять біля Лурву, Париж, Франція, 20 жовтня 2025 року

З компенсацією (PCH), каже жінка, проблем не виникало. А от із виплатами для дорослих осіб з інвалідністю склалося інакше – Каса сімейної допомоги (CNAFКаса сімейної допомоги – центральний орган, що керує системою соціальної підтримки сімей, зокрема виплатами на дітей, житло, фінансовою допомогою людям із низьким доходом. Працює через мережу місцевих відділень CAF.) та її відділення в Жиронді відмовилися їх виплачувати.

«Представники відомчого будинку для людей з інвалідністю сказали, що брату належить виплата (AAH), бо він не може працювати. А у Касі сімейної допомоги (CNAF) кажуть, що ви – особа з інвалідністю, але маєте такий статус (тимчасового захисту – ред.), що не маєте права на виплату. Я починаю розгрібати ситуацію, а вона не розгрібається. Роблю все як треба, пишу листи французькою і думаю: якщо я не можу нічого добитися, то що робити іншим? Хоча умови на виплату такі ж, як і для отримання компенсації для осіб з інвалідністю (PCH)».

Радіо Свобода звернулося за коментарем до Каси сімейної допомоги з проханням пояснити, на підставі яких документів українцям із тимчасовим захистом відмовляють у виплаті для дорослих осіб з інвалідністю. Відповідь опублікуємо, коли її отримаємо.

Під час волонтерства та зустрічей з воєнними мігрантами з України, каже Леся, вона дізналася, що така ситуація непоодинока – коли українцям зі статусом тимчасового захисту підтверджують статус особи з інвалідністю у країні, але не виплачують допомогу.

«У мене прикладів – багато: літні люди, молоді особи з інвалідністю, люди з шизофренією, без ніг, без рук. Був чоловік із Бахмута – він уже помер. Я спілкуюся з його вдовою. Їй казали, що навіть якщо призначимо ААН, ви її не отримаєте. Інший випадок – хлопця визнали особою з інвалідністю за два тижні, тут французи роками підтверджують статус. До 20 років дитячі виплати мамі надавали (AEEH)Allocation d'éducation de l'enfant handicapé (AEEH ) – надаються батькам, опікунам осіб з інвалідністю віком до 20 років. Після досягнення цього віку особа може отримувати допомогу для дорослих (AAH) або поєднувати її з компенсацією по інвалідності (PCH)., а після – нічого, він дорослий і все, не має права.

Соцвиплати – 180 євро на дорослого чоловіка, картка, якою можна купити тільки їжу або речі першої необхідності. І як людина може вижити? Ми розуміємо, що це неможливо. І вони (посадовці – ред.) це прекрасно розуміють. Осіб з інвалідністю з України дискримінують».

Зустріч дружини президента Франції Бріджит Макрон з трьома українськими дітьми-біженцями, 2022 рік

Леся каже: щойно отримала відмову у виплаті брату – зрозуміла, що єдиний шлях – це суд.

«Приїхав захисник прав (омбудсман – ред.), вони розписали аргументи, що не тільки мого брата, а всіх українців із тимчасовим захистом дискримінують як осіб з інвалідністю. І знаєте, яке рішення суд виніс, що все правильно, але нічого зробити не можуть. Але це ж живі люди. Три роки адвокат, захисник прав розжовували, пережовували аргументи по всіх пунктах – не хочуть платити і все.

І знаєте, що вони мені кажуть (посадовці у приватних розмовах – ред.): «Мадам, ми економимо бюджет». Я відповідаю: «Я виживу і без цих грошей, але роблю це для інших».

Нині брат Лесі має посвідку на проживання як іноземець із тяжким захворюванням, і вони подали апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

«Навіть якщо ми не виграємо апеляцію, Європейський суд, я впевнена, стане на наш бік. Але це буде ще три-чотири роки. Тут справа принципу, розумієте? Потрібно визнати, як французька держава поставилася до найбільш вразливих категорій».

Позиція французького омбудсмана

Брат Лесі – не єдиний воєнний мігрант з України зі статусом тимчасового захисту, який звернувся до уповноваженої з прав людини у Франції Клер Едон щодо відмови у виплаті як особі з інвалідністю, зазначається у документі омбудсманки, який вона подавала до суду у справі Лесиного брата.

Акція на підтримку України, Париж, Франція, 21 лютого 2026 року

У цьому ж документі, з яким ознайомилося Радіо Свобода, викладена позиція Каси сімейної допомоги (CNAF). Там повідомили, що: «існує правова прогалина після скасування статті D.115-1 Кодексу соціального забезпечення; тимчасові дозволи на проживання передбачають короткострокове перебування, тому рекомендується тимчасово відмовляти у виплатах, щоб уникнути ризиків із законністю надання допомоги».

А представники відділення (CAF) Жиронди додали, що директива ЄС про тимчасовий захист не передбачає виплати соціальних мінімумів і внутрішні інструкції CNAF визначають, що особи із тимчасовим захистом не мають права на компенсацію як особи з інвалідністю (AAH) та деякі інші виплати.

Уповноважена з прав людини Клер Едон у своєму документі наголосила, що, попри регуляторну прогалину, відмова у виплаті не має чіткої законної підстави і може порушувати права, гарантовані Європейською конвенцією з прав людини.

«Європейський суд з прав людини визнає соціальні виплати майновим правом, захищеним статтею 1 Першого протоколу до Конвенції. Отже, якщо людина має законне право на таку виплату, її безпідставна відмова може порушувати це право».

Дитячий малюнок у кімнаті для українських біженців на фермі на півночі Франції, 2022 рік

Водночас, зазначає Едон, відповідно до директиви про тимчасовий захист, держави-члени повинні забезпечувати соціальну допомогу та засоби для існування людям із тимчасовим захистом, а також надавати додаткову підтримку людям з особливими потребами, зокрема особам з інвалідністю.

«Допомога AAH якраз спрямована на забезпечення мінімального доходу для людей з інвалідністю. Відмова у виплаті цієї допомоги людям із тимчасовим захистом може суперечити духу директиви ЄС, створювати непряму дискримінацію за ознакою особи з інвалідністю. Особливо це стосується тих, хто за станом здоров’я не може реалізувати право на роботу».

Прецедент по виплаті компенсації

Ернест Мезак – правозахисник. Після початку повномасштабної війни він волонтерив у прихистку для українських переселенців у Нанті – приблизно за 350 кілометрів від Парижа. Там, каже, і дізнався про «особливості» місцевого законодавства, через які особи з інвалідністю з України зі статусом тимчасового захисту не можуть отримати виплат.

Жінка проходить повз мурал на підтримку України, створений французьким вуличним художником Еміартом, Париж, Франція, 14 березня 2022 року

Ернест розповідає історію української родини, яка переїхала до Франції навесні 2022-го. Це подружжя з донькою – усі вони мають порушення слуху. Батьки отримують дитячі виплати на доньку як особи з інвалідністю, а чоловіку та дружині відмовили у допомозі для дорослих осіб (ААН) та компенсації (PCH). Тож вони звернулися до суду.

«Але коли вони отримали субсидіарний захист,Субсидіарний захист – це форма міжнародного захисту, більш стабільна, ніж тимчасовий захист, але менш повна, ніж статус біженця. Його надає OFPRA (Бюро з захисту біженців та осіб без громадянства) тим, хто не підпадає під визначення біженців, але ризикує зазнати серйозної шкоди у своїй країні – наприклад, через війну, жорстоке поводження тощо. їм заднім числом виплатили всі кошти по допомозі для дорослих осіб (ААН)– це передбачено законом: якщо ти отримуєш захист у Франції, тобі можуть компенсувати виплати, на які ти подавався раніше. І буквально після зміни статусу СAF (відділення Каси сімейної допомоги) виплатила все за місяць і попросила суд далі не розглядати справу по допомозі ААН. Ми говорили, що гроші виплатили з новим статусом, а на тимчасовому захисті вони мучилися два роки. Але суддя закрив провадження».

Водночас справу щодо компенсації для особи з інвалідністю (PCH) суд продовжив розглядати. Її призначає комісія з прав та автономії осіб з інвалідністю (CDAPH) при відомчому будинку осіб з інвалідністю (MDPH - Maison départementale des personnes handicapées), а виплачує – відомча рада. У цьому випадку українського подружжя – департамент Івелін.

«Французьке законодавство дуже підтримує людей із порушенням слуху. Це вважається серйозним порушенням функціонування, тому їм одразу надають статус особи з інвалідності й доступ до всіх стандартних виплат, зокрема в межах PCH. Але ці заявки їм відхили, посилаючись на тимчасовий захист.

Бо у 2022 році три французькі міністри, конкретні люди, видали міжміністерську інформаційну записку, в якій написали, що українці з тимчасовим захистом не відповідають критерію постійного проживання, тому платити не потрібно. Це дуже дивна позиція, тому що вони мають право на проживання відповідно до директиви ЄС. Тимчасовий захист постійно продовжують, дехто чотири роки вже живе у Франції».

Статуя Маріанни, одягнена в український прапор, на знак протесту проти російського вторгнення в Україну в Парижі, Франція, 13 березня 2022 року

Правозахисник зазначає: цю записку посадовці раніше не публікували у відкритому доступі, хоча чиновники на неї посилалися. Українська родина отримала її під час судового процесу, після чого Ернест оприлюднив документ у соцмережі.

«Оскільки Франція – демократична держава і тут розуміють, що міністри можуть помилятися, вийшло так, що департаменти мали ухвалити рішення – платити чи не платити українцям, згідно з рекомендацією цієї інформаційної записки. У Франції – близько ста департаментів. Частина департаментів без проблем виплачували компенсацію, ігноруючи записку. Інші – спочатку платили, а потім припинили. Деякі не платили взагалі, посилаючись на цю записку».

У суді, каже правозахисник, українське подружжя наголошувало: відмова у компенсації порушує директиву про тимчасовий захист, а також міжнародні конвенцій про права людини і осіб з інвалідністю. І цю справу вони виграли 17 грудня 2025 року.

«У Версальському трибулані, на мою думку, розуміли, що це важливо для інших українців. Раніше у Франції не було подібних справ. У рішення зазначено, що що хоча похивач змінив тим захисту, але спір розглядався в контексті тимчасового захисту, бо саме тоді виплати не надавалися. Суд згадав міністерську записку, але постановив, що люди, які постійно проживають у Франції під тимчасовим захистом (autorisation provisorie de séjour), який переофорлюється кожні шість місяців, мають право на отримання компенсації як особа з інвалідністю. З таким обґрунтуванням судді навіть не стали посилатися на директиву ЄС. Сподіваюся, що це рішення набере чинності та вплине на позицію влади в інших регіонах».

Радіо Свобода звернулося за коментарем до відомчого будинку осіб з інвалідністю департаменту Івелін, чи планує установа подавати апеляційну скаргу на рішення суду. Відповідь опублікуємо, коли її отримаємо.

Правозахисник додає: наразі без проблем виплати отримують лише українські діти як особи з інвалідністю, які знайшли прихисток у країні після початку повномасштабної війни.

«Спочатку Каса сімейної допомоги теж не хотіла платити, але, напевно, на рівні держави вирішили, що це буде неправильно. У 2022 році ухвалили політичне рішення про її виплату. Я думаю, що це було пов’язано з тим, що більшість переміщених осіб – це були жінки з дітьми. Вони не могли б нормально жити на стандартні виплати, тому треба було щось зробити, бо щоб вони не голодували».

Станом на кінець грудня 2025-го, за даними УВКБ ООН, у Франції перебувало майже 85 тисяч українців із статусом тимчасового захисту.