8 вересня Ірина Плетньова перестала бути міським головою Умані. Її повноваження припинили після того, як партія «За майбутнє» відкликала її за народною ініціативою. До цього ініціативна група заявила про 6710 зібраних підписів містян, а Уманська міська територіальна виборча комісія визнала дійсними 6421 із них.
Для самої Плетньової, за її ж словами, це не воля громади, а результат конфлікту з народним депутатом Антоном Яценком, із яким вона багато років працювала в одній команді. Вона заявляє про порушення під час формування ініціативної групи та збору підписів і вже звернулася до суду.
Яценко натомість відкидає звинувачення у політичній розправі. Каже, що Плетньова не може бути його конкуренткою, а її відкликання – це рішення самих уманців, які нібито мали до неї численні претензії. Втім остаточне рішення про звільнення ухвалювали не жителі Умані чи комісія, а саме з’їзд «За майбутнє».
В Умані вперше в Україні завершилася процедура відкликання міського голови за народною ініціативою. Але за формулюванням «воля громади» стоїть значно складніша історія – можливий багаторічний політичний конфлікт або ж боротьба за контроль над місцевою владою, суперечки щодо достовірності підписів і механізм, у якому після збору голосів громадян фінальне слово все одно залишається за політичною партією.
Від соратниці Яценка до міського голови
Ірина Плетньова прийшла в політику Умані не як самостійна фігура. Її кар’єра тривалий час була пов’язана з Антоном Яценком – народним депутатом, який багато років представляв Умань у парламенті.
У відкритих даних громадського руху «ЧЕСНО» Плетньова вказана як помічниця-консультантка Яценка. У 2015 році Яценко агітував за Плетньову як за свою помічницю та кандидатку на посаду міського голови Умані.
У 2020 році Плетньова балотувалася від партії «За майбутнє» і перемогла вже в першому турі. За неї проголосували 6074 уманці – 33,3 відсотка виборців. Тодішнього міського голову Олександра Цебрія вона випередила на понад 10 відсотків.
На посаді Плетньова залишалася майже шість років. Офіційна сторінка Уманської міської ради вказує, що вона очолила місто 12 листопада 2020 року. Там же зазначено, що вона була членкинею партії «За майбутнє».
Але політичний союз, завдяки якому Плетньова прийшла до мерського крісла, згодом розпався.
«Ми з Антоном Володимировичем були соратниками багато років. Але після початку повномасштабного вторгнення наші стосунки почали погіршуватися», – розповіла Плетньова у коментарі Радіо Свобода.
Вона пов’язує це, зокрема, з розбіжностями щодо управління містом та підтримки Збройних сил України.
Антон Яценко
У 2023 році конфлікт став публічним. Плетньова звинувачувала Яценка у перешкоджанні виділенню коштів на потреби української армії. Яценко, зі свого боку, дедалі активніше критикував міську владу.
Далі до політичного конфлікту додалися публічні скандали.
Син мера та історія з інвалідністю
Один із найгучніших епізодів стосувався сина Плетньової – Назарія.
У листопаді 2025 року Нацполіція повідомила про підозру Назарію Плетньову у шахрайстві. За даними слідства, йому безпідставно встановили інвалідність, після чого він отримував відповідні соціальні виплати. Медіа повідомляли, що частину цих грошей він витрачав на азартні ігри.
Саме цей епізод Яценко використовував у публічній критиці міської голови. У розмові з Радіо Свобода він знову назвав цю історію серед причин, через які, на його думку, Плетньова втратила підтримку.
Вода і невдоволення міською владою
Іншою темою, яку активно використовували критики Плетньової, стали комунальні тарифи.
У 2026 році питання вартості води стало одним із центральних у публічній дискусії навколо міської влади.
НКРЕКП наприкінці 2025 року встановила для «Уманьводоканалу» тариф 50,53 гривні за кубометр водопостачання та 44,18 гривні за водовідведення без ПДВ, але для населення передбачила застосування тарифів на рівні тих, що діяли 24 лютого 2022 року – 28,47 та 19,45 гривні відповідно.
У червні 2026 року «Уманьводоканал» повідомив про намір змінити тарифи, пояснюючи це, зокрема, збитками. За даними підприємства, фактична собівартість кубометра води на той момент становила 75,91 гривні без ПДВ, тоді як затверджений для населення тариф компенсував лише частину витрат.
З 1 липня 2026 року виконком Уманської міської ради затвердив для населення тариф у 79,488 гривні за кубометр водопостачання та 78,84 гривні за водовідведення з ПДВ.
Саме це рішення стало одним із приводів для критики міської влади. Яценко у своїх публічних виступах називав високі тарифи на воду серед причин невдоволення Плетньовою.
Митрополит, подорожі та інші претензії Яценка
Під час розмови з Радіо Свобода Яценко назвав і низку інших претензій до Плетньової.
Серед них – рішення міської влади щодо нагородження у 2023 році митрополита, якого він пов’язує з Москвою. Також Яценко згадує закордонні поїздки міської голови та інші рішення її команди.
Збір підписві в Умані. Фото зі сторінки у фейсбуці Антона Яценка (з дозволом автора)
Від відкликання депутатів – до мера
До відкликання Ірини Плетньової в Умані вже кілька місяців тривав інший політичний процес – відкликання депутатів міської ради, обраних у 2020 році від партії «За майбутнє».
У травні питання про відкликання восьми депутатів Уманської міської ради розглядала обласна організація «За майбутнє». Тоді рішення не підтримали.
Наприкінці травня Антон Яценко знову очолив Черкаський обласний осередок партії, а вже за кілька днів публічно заявив про намір домогтися відкликання депутатів Уманської міської та Черкаської обласної рад. У червні партійний з’їзд зрештою ухвалив рішення про відкликання восьми депутатів Уманської міськради.
Місцевий журналіст і розслідувач Артур Чемерис із черкаського видання «18000» розглядає ці події як частину ширшого політичного конфлікту всередині «За майбутнє».
«Після початку повномасштабного вторгнення Яценко, на мою думку, почав втрачати контроль над тими людьми, яких він свого часу привів у місцеву політику. Вони почали шукати інші політичні зв’язки, інших людей, які могли б представляти їхні інтереси. А у 2026 році Яценко повернувся до партії «За майбутнє», очолив обласний осередок і фактично почав відновлювати свій вплив», – розповідає Чемерис.
Водночас Чемерис наголошує: це не означає, що всі люди, які поставили підписи за відкликання Плетньової, діяли за вказівкою Яценка.
«У Плетньової справді могли бути проблеми з підтримкою серед мешканців. Але питання в іншому – хто запустив цей процес, хто його організовував і кому політично було вигідно, щоб він відбувся саме зараз»
6710 підписів
26 липня в Умані відбулися збори виборців, після яких ініціативна група почала збирати підписи за відкликання міської голови.
За 20 днів вона зібрала 6710 підписів.
Для запуску процедури потрібно було щонайменше 6074 – саме стільки голосів Плетньова отримала на виборах міського голови у 2020 році. Таким чином, ініціатори зібрали на 636 підписів більше від встановленого законом мінімуму.
18 серпня підписні листи передали до Уманської територіальної виборчої комісії. Із цього моменту політична історія перейшла у формальну юридичну процедуру.
Голова Уманської ТВК Ольга Усатюк у коментарі Радіо Свобода пояснює: комісія мала перевірити, чи законно була створена ініціативна група, чи дотрималися вимог під час збору підписів та чи достатньо їх для продовження процедури.
Із 6710 підписів 1287 – близько 19,2 відсотка – передали для перевірки до Державного реєстру виборців та Національної поліції.
«Ми перевірили не десять відсотків, як передбачає законодавство, а 19,18 відсотка», – пояснює Усатюк.
Втім, за її словами, це не означало, що решту підписів комісія просто прийняла на віру.
«Усі 6710 підписів ми візуально перевіряли. Не було такого, що ми взяли 1287, перевірили, а решту навіть не дивилися. Ми перевіряли всі підписні листи – і не один раз», – повідомила голова ТВК.
Ми пояснюємо це, оскільки саме тут криється одна з головних суперечностей між міською головою та комісією. Плетньова наголошує, що зовнішня перевірка охопила лише частину підписів.
«Під час засідання ТВК були перевірені лише 19 відсотків підписних листів. Із них немаленька кількість не відповідає дійсності. Наприклад, коли поліція перевірила листи й серед них знайшла людину, яка померла понад рік тому. Листи з невідповідностями відкинули. Але чому щодо 81 відсотка впевненість, що всі листи правдиві? Це логічно? Я думаю, ні», – розповіла Радіо Свобода Плетньова.
У результаті ТВК визнала дійсними 6421 підпис.
289 не врахували з різних причин. За словами Усатюк, це не означає, що всі 289 були фальшивими: частина не відповідала даним Реєстру виборців, частина містила помилки або інші порушення вимог до оформлення. Серед іншого, комісія виявила 88 людей, які, за даними Реєстру, на час збору підписів уже не були зареєстровані в Уманській громаді.
Окремо голова ТВК розповідає про результати перевірки поліцією. За її словами, правоохоронці повідомили про чотири випадки, які викликали питання щодо достовірності підписів: в одному випадку людина вже померла у 2025 році, ще троє людей заявили, що особисто не ставили підписів.
Ці дані сама ТВК не трактує як доказ фальсифікації всієї кампанії. Плетньова, натомість, вважає, що вони мають стати підставою для глибшої перевірки. За її словами, саме це питання вона планує оскаржувати в суді.
Щоб зрозуміти, як могло статися так, що серед підписантів були люди, які згодом повідомили, що не підписували документи або й померли, ми звернулися до офіційного представника ініціативної групи Валентина Хитрука. Через сімейні обставини чоловік повідомив, що відповідь надасть згодом. На час публікації матеріалу відповідь не надходила.
Його сторінка у Facebook, де він активно розповідав про збір підписів, повністю дублює дописи зі сторінки Антона Яценка.
Від ТВК – до партії
Після перевірки ТВК передала документи партії «За майбутнє», від якої Плетньову обрали міською головою.
8 вересня партійний з’їзд ухвалив рішення про її відкликання.
Тобто 6710 підписів були лише одним етапом процедури.
ТВК не припиняла повноваження мера – вона встановила результати перевірки. Остаточне рішення в цьому випадку ухвалив керівний орган партії.
У коментарі Радіо Свобода народний депутат Антон Яценко заявив: «Плетньова разом з її бекграундом ганьбила партію».
«Пані Ірина апріорі не може бути моїм конкурентом, як вона зараз це каже. Бо я є народним депутатом України, який тричі обирався від округу в Умані, перший раз отримав 30 відсотків, потім 58 відсотків і потім майже 70 відсотків, а в Умані навіть 73 відсотки. І це абсолютно дурощі. Вона не має підтримки людей, люди її ненавидять, дуже багато до неї претензій. Це ж не я придумав це – люди організувалися самостійно, її відкликав народ, а не Яценко, розумієте?» – додав Яценко.
Плетньова бачить цю саму послідовність подій інакше:
«Для мене це не закінчилося. Я буду захищати своє право в суді. Я вважаю, що процедура була проведена з порушеннями, і хочу, щоб суд дав оцінку всім цим обставинам».
Її позов тепер має відповісти на юридичне питання – чи були підстави для рішення ТВК і чи дотрималися всіх вимог процедури.
Що буде з Уманню без мера
Ще до остаточного рішення партії в Уманській міській раді відбулася важлива кадрова зміна.
7 вересня депутати достроково припинили повноваження секретаря міської ради Катерини Терещенко. Того ж дня новим секретарем обрали Ростислава Заволоку. Його кандидатуру запропонувала сама Плетньова. Це підтверджує офіційний сайт Уманської міської ради. Заволока – депутат від «Слуги народу».
Після припинення повноважень міського голови саме секретар ради здійснює повноваження міського голови до обрання нового.
Нових виборів зараз провести неможливо через дію воєнного стану. Тому Умань не отримає нового мера одразу після відкликання Ірини Плетньової. А лише після завершення російсько-української війни.
«Народна ініціатива» чи політична боротьба?
Уманський кейс показує одразу дві сторони механізму відкликання.
- З одного боку, закон справді дає виборцям можливість ініціювати дострокове припинення повноважень обраного міського голови. І в Умані мешканці зібрали значну кількість підписів – 6710, із яких після перевірки ТВК врахувала 6421.
- З іншого – ця процедура не закінчується прямим голосуванням усієї громади. У разі відкликання мера, обраного від партії, після збору підписів і перевірки ТВК рішення переходить до партії.
Це означає, що між підписом виборця та остаточним припиненням повноважень мера є ще одна політична ланка.
Саме на цьому стику і виникає головне питання уманської історії.
Чи стало відкликання Плетньової насамперед результатом невдоволення мешканців її роботою?
Уманці, з якими Радіо Свобода говорило на вулицях міста, справді по-різному оцінюють те, що сталося. Частина задоволена усуненням Плетньової і вважає, що місту потрібні зміни. Інші говорять про політичні ігри і не сприймають відкликання як справжнє волевиявлення громади.
Умань стала першим містом, де механізм відкликання міського голови за народною ініціативою дійшов до фіналу. Тепер цей випадок стане практикою, на яку дивитимуться інші громади.
Питання вже не лише в тому, хто керуватиме Уманню. Питання в тому, як в Україні надалі працюватиме механізм, який дозволяє виборцям достроково відкликати обраного ними мера – і де в цій процедурі закінчується воля виборців та починається політичне рішення партії.