Повідомлення ЗМІ про буцімто попередження від ЦРУ для Франції, Італії та Іспанії про можливі російські дронові атаки спростували і в Парижі, і в Римі.
Тим не менше, французький президент Макрон скликав термінову нараду Ради оборони і національної безпеки, після якої навіть його опонентка Марін Ле Пен, відома своєю прихильністю до Путіна, закликала сприймати російські ворожі дії «з найбільшою серйозністю».
Чи є у європейських південних країн засоби захищатися від Росії і як в Європі сприймають такі повідомлення – Радіо Свобода розбиралось.
Поодинокі російські дрони у прикордонні Польщі чи над країнами Балтії потроху стають буденністю у західних медіа і вже не викликають такої хвилі питань від журналістів під час брифінгів у Єврокомісії чи на засіданнях міністрів у Раді ЄС, як це було ще минулої осені.
Водночас новою реальністю можуть стати невідомі дрони над Францією, Італією або Іспанією, повідомила минулого тижня іспанська газета El Mundo.
Чи може така атака статися? «Моя відповідь – так»Макрон
У статті йдеться про те, що ЦРУ (головне агентство зовнішньої розвідки США) попередило ці три країни: Росія може запустити з торговельних суден у Середземному морі дрон «Гербера», начинений вибухівкою, щоб спричинити пожежу, пошкодити незахищене обладнання або тимчасово заблокувати роботу портів чи аеропортів. У вересні 2025 такі російські дрони залітали у Польщу.
Інформацію журналісти отримали від джерела, близького до Міністерства оборони Литви. Видання пов'язує появу цього попередження з візитом директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви 25 серпня.
Дорогою Реткліфф зупинявся в Ризі, країни Балтії були заздалегідь поінформовані про його поїздку. Президент Литви Гітанас Науседа згодом заявив, що Литва мала отримати від союзників інформацію про результати цього візиту.
Ця новина широко розійшлась західними медіа, і її спростовували на найвищому рівні. Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що французькі спецслужби такого попередження від ЦРУ не отримували. Міністр оборони Італії Гвідо Крозетто також назвав повідомлення непідтвердженим.
Проте Макрон тут же додав: чи може така атака статися? «Моя відповідь – так».
Президент Франції Еммануель Макрона під час інтерв’ю телеканалам France 2 та TF1 у Єлисейському палаці в Парижі 24 вересня 2026 року.
І, можливо, головне в такій операції – навіть не те, скільки вона зруйнує.
«Є прямий ефект від дронових атак, а є психологічний. І я б сказав, що саме психологічного ефекту росіяни насправді прагнуть найбільше», – пояснював журналістам високопоставлений дипломат ЄС напередодні зустрічі міністрів оборони 28 вересня.
Один невеликий дрон може ненадовго закрити аеропорт. Підпал – зупинити підприємство. Пошкоджений кабель – створити відчуття вразливості. А далі починається інша частина операції: як швидко визначать і чи наважаться оголосити, хто винен, і чи варто й надалі допомагати Україні, якщо це нібито «провокує» Росію.
«Це ніколи не буде можливим»
Саме тут Східна і Західна Європа досі дивляться на російську загрозу по-різному, вважає італійська депутатка Європарламенту Лючія Аннунціата, яка працює в комітеті із закордонних справ та в підкомітеті з безпеки й оборони.
В Італії, розповідає вона Радіо Свобода, ідея російського вторгнення в Європу ще з часів Холодної війни була радше жартом.
Аннунціата згадує приказку: кінь із Москви приходить напитися з фонтану у Ватикані. Такого, мовляв, ніколи не станеться.
Площа Святого Петра під час меси у Ватикані 19 жовтня 2025 року.
«Існує ця ідея: це ніколи не буде можливим», – каже Аннунціата.
Кінь із Москви приходить напитися з фонтану у Ватикані. Такого, мовляв, ніколи не станетьсяАннунціата
Підтримка України, пояснює вона, у частини виборців сприймається через просту логіку: «це означає постачання зброї, а постачання зброї призводить до більшої війни».
Тому навіть одна атака може мати протилежний політичний ефект: одні вимагатимуть посилення оборони, інші – переговорів із Росією і скорочення підтримки України. «Усі сценарії водночас, – каже вона. – Хаос величезний».
Аннунціата зауважує, що навіть уряд Італії, який підтримує Україну, боїться втратити електоральну підтримку. Ліві сили, за її словами, мають сильну «частину душі», прихильну до Росії, а Путіна цінує і частина інтелігенції.
На думку журналістів El Mundo, Росія може планувати атаки саме на Іспанію, Францію та Італію, бо там 2027 року відбудуться вибори (президентські у Франції навесні, парламентські в Італії та Іспанії – не пізніше 2027-го), а атаки могли б посилити страх і втому від війни в Україні та стати фактором внутрішньої політичної боротьби.
«Ці вибори стануть полем смертельної боротьби. Люди можуть виграти або не виграти саме через це питання», – каже Аннунціата.
Збільшення витрат на оборону, а з іншого боку інфляція та здорожчання життя будуть стояти гостро: «хліб проти зброї», каже депутатка.
Саме тому Європа зараз намагається вибудувати відповідь одразу на кількох рівнях.
Папа Лев XIV махає рукою, прибувши на святкову месу в базиліці Саграда Фамілія та відкриття вежі Ісуса Христа в Барселоні. Іспанія, 10 червня 2022 року
«Дивитимемося, як нас б'ють»
Про захист від гібридних атак у понеділок 28 вересня у Брюсселі радились одразу в кількох локаціях – у Раді ЄС зібрались міністри оборони з 27 країн-членів, щоб розробити «надзвичайний протокол» для реагування на атаки, які не є відкритим вторгненням.
А в Європарламенті дискутували депутати під час засідання комітету з питань безпеки і оборони.
«Якщо ми матимемо ідеальну ситуаційну картину, але не матимемо засобів втрутитися, зупинити, відремонтувати і покарати тих, хто атакує нашу інфраструктуру, тоді це лише перегляд у реальному часі того, як нас битимуть», – заявив фінський депутат від Європейської народної партії і колишній генерал Пекка Товері, коментуючи презентацію ініціативи Ocean Eye – нових систем морського спостереження.
Кораблі російського «тіньового флоту» та пошкоджені морські кабелі вже спонукали країни Балтійського моря працювати інакше, ніж раніше.
Сили ЄС затримали танкер, пов’язаний із російським «тіньовим флотом»
Не кожне пошкодження – саботаж, нагадує представниця Європейської служби зовнішніх дій Елісон Вестон: трапляються й аварії. Але тепер країни обмінюються даними, влада тісніше працює з приватними операторами кабелів, а системи зв'язку будують із резервом: якщо один кабель пошкоджений, інформація має одразу піти іншим маршрутом.
Але спостереження – найпростіша частина.
Набагато складніше вирішити, що робити із судном, яке може навмисно пошкоджувати кабель у міжнародних водах. За словами Вестон, ЄС та його партнери шукають, як посилити правозастосування, залишаючись у межах Конвенції ООН з морського права. Але готового рішення, визнає вона, поки немає.
У Середземному морі, тим часом, руйнується ще одне старе відчуття безпеки.
Раніше, каже Вестон, виходили з того, що сама глибина захищає підводну інфраструктуру. Але нові технології – штучний інтелект, безекіпажні судна та дрони – роблять такий захист значно менш надійним.
Італія, Греція, Кіпр і Мальта вже створюють окремий механізм спостереження за кабелями у Середземному морі. Італія розгорнула власний національний центр такого моніторингу при штабі ВМС.
Та ще одна проблема – з допомогою чиїх технологій ведеться увесь цей моніторинг?
«Якщо Європа залежить від зовнішніх постачальників сенсорів, автономних систем, інфраструктури даних та аналітичних спроможностей, необхідних для розуміння того, як функціонує морський простір, це створює стратегічну вразливість», – каже представниця Єврокомісії Іглика Якова.
Іспанські вболівальники стежать за фінальним матчем Чемпіонату світу 2026 року між Іспанією та Аргентиною, що транслюється на величезних екранах біля пам'ятника Христофору Колумбу на площі Колон у Мадриді, 19 липня 2026 року
Реакція Парижа
Високопоставлений дипломат ЄС, якого журналісти запитали про повідомлення ЦРУ, не став коментувати сам витік, але наголосив:
«Якщо подивитися на держави-члени, то видно, що цю загрозу сприймають дуже серйозно. У багатьох країнах відбуваються зустрічі на дуже високому рівні».
«Того дня, коли нас атакують фізично, нас не попередять»Макрон
Так, французький президент, попри заяви для ЗМІ, що ніяких попереджень від ЦРУ він не отримував, усе-таки скликав Раду оборони і національної безпеки якраз незадовго до публікації El Mundo, а потім запросив до Єлисейського палацу лідерів парламентських партій і кандидатів у президенти.
За даними Le Monde, учасникам показували й засекречені матеріали про характер загрози. Після зустрічі Макрон доручив уряду підготувати окремий план захисту критичної інфраструктури та найбільш чутливих підприємств французької оборонної промисловості від атак дронів і кібератак.
«Того дня, коли нас атакують фізично, нас не попередять», – сказав Макрон.
Його опонентка Марін Ле Пен на цю зустріч не прийшла – «Національне об'єднання» представляв його президент Жордан Барделла. Партія роками мала репутацію проросійської, зокрема через кредит російського банку 2014 року, але після 2022 року дистанціюється від Москви.
Сама Ле Пен того дня поставилася до попереджень Макрона демонстративно скептично.
«Це будь-хто здатен зробити», – сказала вона, переказуючи президентські попередження про погіршення міжнародної ситуації, і запитала, які конкретні рішення він може запропонувати.
Марін Ле Пен та Джордан Барделла
Але вже наступного дня тон «Національного об'єднання» був помітно іншим.
Ле Пен і Барделла оприлюднили спільну заяву, в якій написали, що ворожі дії агентів, які працюють на Росію, останніми тижнями «почастішали і стали серйознішими». Вони окремо зазначили, що погіршення безпекової ситуації було підтверджене французькими спецслужбами під час зустрічі в Єлисейському палаці, і закликали ставитися до цього «з найбільшою серйозністю».
«Ми ніколи не допустимо, щоб іноземна держава, у цьому випадку Росія, могла сподіватися прямо чи опосередковано диктувати політику нашої країни через залякування, погрози, дестабілізацію чи психологічний тиск», – заявили Ле Пен і Барделла.
Площа Grand-Place у Брюсселі. Літо, 2026 ірк
Якою має бути відповідь?
Але навіть якщо Франція захистить свої заводи, Італія стежитиме за кабелями, а ЄС перекриє санкціями частину можливостей «тіньового флоту», залишається ще одне питання.
Що відбувається у перші години після атаки?
Гібридна атака незручна саме тим, що може не бути достатньо великою для класичної військової відповіді, пояснює високопоставлений дипломат ЄС. Та й іти на ескалацію чи збройне протистояння з Росією ніхто не хоче.
Західна Європа – абсолютно беззахиснаАннунціата
Тож у Єврокомісії розробляють «Надзвичайний протокол безпеки». «Якщо буде загальна згода, що у відповіді має бути також європейський рівень, тоді на стіл можна покласти досить багато», – каже дипломат.
У ЄС уже є команди швидкого реагування на гібридні та кібератаки, фінансові ресурси для допомоги постраждалій державі, надзвичайні механізми у законодавстві.
Але жоден із цих механізмів не відповідає на головне: що робити, коли атаку не можна швидко приписати конкретному винуватцю, а політичного консенсусу немає.
Це питання, схоже, поки що не має відповіді ні в Брюсселі, ні в столицях. Аннунціата різко розрізняє «переозброєння» і «оборону»: у Європі, каже вона, досі бояться самого слова «переозброєння» через пам'ять про дві світові війни.
Сучасна війна, додає депутатка, показала, що самі танки й великі ракети вже не захищають, і Європа має вчитися захищатися по-новому, зокрема в українців.
Сама Аннунціата не приховує тривоги. «Я мушу вам сказати: ми абсолютно беззахисні. Західна Європа – абсолютно беззахисна», – каже вона.
«Знаєте, коли ми це усвідомили? Коли Іран почав відповідати на атаку США, намагаючись атакувати Європу. І раптом Держдепартамент заявив: ми думали, що в Ірану ракети з дальністю дві тисячі кілометрів, а виявилося, що чотири тисячі. А чотири тисячі кілометрів – це вже від Ірану просто до Лондона».
Росії не обов’язково завдавати величезної шкоди, щоб її операція спрацювала.
Достатньо одного дрона, пожежі чи пошкодженого кабелю – якщо після цього європейці почнуть більше боятися допомагати Україні, ніж боятися того, що станеться, якщо Росію не зупинити.
Тому справжній тест для Європи – не лише в тому, чи зможе вона збити наступний дрон. А в тому, чи зможе вона зробити так, щоб маленька атака не принесла Москві великого політичного результату.
Очільник Росії Володимир Путін заявив, що РФ «не готується» до війни проти країн Європи, передають російські державні агентства ТАСС та РИА Новости. За словами Путіна, для російської атаки на країни Європи мовляв «немає підстав», а заяви країн ЄС про загрозу з боку Росії – це «роздмухування та провокація». При цьому 25 вересня агентство «РІА Новини» опублікувало колонку під заголовком «Росію чекає ще одна СВО. Вона буде дуже короткою». Також Путін заявив про «порушення прав російськомовних у країнах Балтії».