Вето Угорщини і Словаччини щодо нафти. Чи загальмує це санкції ЄС проти Росії?

Угорщина та Словаччина донедавна отримували російську нафту через нафтопровід «Дружба», який транспортує російську нафту до Центральної Європи через Україну

Поки Європейський Союз намагається встигнути схвалити новий пакет санкцій проти Росії до четвертої річниці повномасштабного вторгнення армії Москви в Україну наступного тижня, може виникнути нова перешкода.

ЄС уже стикався із труднощами в узгодженні морської заборони на російську нафту, а тепер Угорщина та Словаччина використовують своє право вето щодо 20-го пакету санкцій ЄС, щоб забезпечити подальші поставки російської нафти або через пошкоджений нафтопровід «Дружба», або через Хорватію.

То чого очікувати?

Кілька європейських дипломатів, з якими Радіо Свобода спілкувалося на умовах анонімності, підтвердили, що Угорщина та Словаччина дали зрозуміти, що наклали застереження на пакет санкцій. Це означає, що Будапешт і Братислава вимагатимуть додаткової інформації або гарантій того, що їхні вимоги щодо постачання нафти будуть враховані, перш ніж вони дадуть згоду на ухвалення пакету.

Хоча Європейський Союз запровадив заборону на імпорт російської нафти через трубопроводи у зв’язку з війною Кремля проти України, Угорщина та Словаччина домоглися винятків із цих санкцій, використовуючи нафтопровід «Дружба», який транспортує російську нафту до Центральної Європи через Україну.

Однак поставки цим трубопроводом зупинили 27 січня. Київ заявляє, що це сталося через повітряну атаку Росії.

«Ключовий факт: в ніч на 27 січня 2026 РФ ударила дроном по лінійній виробничо-диспетчерській станції «Укртранснафти» в Бродах – основній нафтоперекачуючій станції на українській ділянці нафтопроводу «Дружба». Вона є найпотужнішою на маршруті з великим резервуарним парком. Після удару виникла масштабна пожежа, горіння сирої нафти в найбільшому резервуарі обʼємом 75000 куб.м. тривало 10 днів. Тобто, це був удар по «вузлу керування і перекачки», що призвело до зупинки функціонування ЛВДС і відповідно, прокачування російської нафти на транзит». Оскільки в Росії виходять з того, щоб завдати максимального ураження енергетичному потенціалу України, то в розширення переліку цілей в електроенергетиці та газовому секторі пішли й обʼєкти видобутку та транспортування нафти, тобто те, що знаходиться в системі НАК «Нафтогаз України» та оперується дочірніми «Укрнафтою» та «Укртранснафтою»», – так описує ситуацію фахівець із питань енергетики, президент Центра глобалістики «Стратегія ХХI» Михайло Гончар.


Трубопровід «Дружба» та географія постачання через нього нафти

Попри це, і Угорщина, і Словаччина звинуватили Україну в тому, що вона повільно відновлює поставки, а прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо навіть заявив, що Київ робить це, щоб змусити Угорщину відмовитися від свого довгострокового вето на майбутнє членство України в Європейському Союзі.

18 лютого вони також оголосили, що припиняють експорт дизельного пального до України, доки не буде відновлено постачання нафти.

Тим часом Європейська комісія звернулася до Києва щодо цієї ситуації, а Угорщина офіційно попросила Хорватію прокачувати натомість російську нафту, використовуючи свою трубопровідну мережу.

Хорватія заявила, що виконає цей запит за умови, що це відповідатиме санкційному законодавству ЄС і США.

Посли ЄС зустрінуться 20 лютого зі сподіванням надати необхідне одностайне «зелене світло» пакету санкцій, однак європейські дипломати повідомили Радіо Свобода, що не виключають можливості додаткової зустрічі на вихідні, щоб підготувати санкції до політичного схвалення, коли міністри закордонних справ блоку зберуться в Брюсселі 23 лютого.

Окрім останнього застереження з боку Угорщини та Словаччини, представники держав-членів поки що не дійшли згоди, якою саме має бути потенційна морська заборона на російську нафту.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан (ліворуч) і голова уряду Словаччини Роберт Фіцо під час саміту лідерів Євросоюзу. Брюссель

Ідея Європейської комісії полягає в тому, щоб заборонити економічним операторам ЄС надавати послуги будь-якому судну, яке транспортує нафту з російських портів. Такий захід виходив би за межі чинного цінового обмеження на нафту, запровадженого країнами Групи семи (G7 )та наразі встановленого на рівні 47,60 долара за барель, оскільки він повністю забороняв би суднам під прапором ЄС перевозити російську нафту.

Судна з-поза меж ЄС були б звільнені від цієї заборони, однак не змогли б користуватися портовими послугами та страхуванням у ЄС.

Однак морські держави ЄС, такі як Кіпр, Греція та Мальта, наполягають, щоб цей захід спочатку схвалили в межах G7.

Втім, у Брюсселі небагато хто вірить, що G7 коли-небудь погодиться на такий крок, і головним завданням зараз є досягнення домовленості, яка дозволить ЄС запровадити морську заборону у співпраці з іншими країнами-однодумцями.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: ЄС обговорює з Україною відновлення «Дружби» для трансферу нафти з Росії до Угорщини й Словаччини (ВИПРАВЛЕНО)
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: У ЄС почав діяти закон про відмову від російських нафти та газу. Що зміниться?