У зв’язку з початком переговорів між Росією та Україною під егідою США, які відбуваються 10–11 листопада в Абу-Дабі, Європейський Союз та його держави-члени знову переймаються тим, хто їх представлятиме, оскільки їм не вдалося забезпечити собі місце за головним столом у столиці Еміратів.
Але вони все ж будуть присутні в Абу-Дабі.
На зустрічі присутні радники з питань національної безпеки країн так званої «E3» – Франції, Німеччини та Великої Британії, яка не входить до ЄС, – а також їхній італійський колега.
Також у заході беруть участь Бйорн Зайберт, глава кабінету голови Європейської комісії Урсули фон дер Ляйєн; Анна-Марія Бура, головний радник з питань зовнішньої політики президента Європейської ради Антоніу Кошти; та Джеффрі Ван Леувен, керівник апарату генерального секретаря НАТО Марка Рютте.
Але, як і представники чотирьох провідних європейських країн, вони не будуть присутні в залі переговорів. Натомість, за словами європейських дипломатів, з якими поспілкувалося Радіо Свобода, вони проводитимуть час, «очікуючи в коридорах», та отримуватимуть інструктаж від представників США до та після переговорів.
У цьому сенсі мало що змінилося з моменту вступу Дональда Трампа на посаду президента США на початку 2025 року. Незважаючи на численні раунди мирних переговорів, що відбувалися в різних місцях і в різних форматах, Європа, як і раніше, залишається на другому плані.
Контекст
Цього разу європейців особливо стурбував коментар Джареда Кушнера, зятя президента США та посланця з питань миру, який минулого тижня висловив думку, що більш широка європейська архітектура безпеки може стати частиною будь-якої мирної угоди.
Європейці відреагували наполегливо, наголосивши, що ніякі рішення щодо них – як, втім, і щодо України – не можуть ухвалюватися без їхнього відома та згоди.
Вони також наголосили, що мають у своєму розпорядженні реальні важелі впливу, зокрема широкомасштабні санкції проти Москви та замороження російських активів. Крім того, саме вони вирішують, чи зможе Україна приєднатися до ЄС і коли це станеться.
Проте, незважаючи на всі ці рішучі заяви, вони цього тижня знову витратять час на обговорення того, чи домовитися про призначення одного посланця – або, можливо, кількох – для представлення їхніх інтересів на майбутніх переговорах.
Спеціальний посланник США Стів Віткофф, міністр закордонних справ ОАЕ шейх Абдулла бін Заїд аль-Нахайян та зять президента США Дональда Трампа Джаред Кушнер беруть участь у переговорах між членами українських та російських делегацій в Абу-Дабі, 10 листопаду
На думку представників ЄС, які підтримують цю ініціативу, наявність посла має принаймні підвищити їхні шанси на те, щоб отримати місце за столом переговорів.
Це питання буде обговорено під час неформального саміту лідерів ЄС у Дубліні 13 листопада, а також, можливо, у ще більш неформальній обстановці днем раніше, коли лідери з усієї Європи, за винятком Білорусі та Росії, з’їдуться до столиці Ірландії на піврічну зустріч Європейської політичної співпраці (EPC).
Приводом для цієї дискусії став досить гнівний лист, який прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні надіслала Антоніу Кошті минулого тижня і з яким ознайомилося Радіо Свобода.
- У ньому вона зазначила, що «переконана: ми всі усвідомлюємо, що, створюючи враження про нескоординовані дії Європи, ми просто граємо на руку тим, хто хоче, щоб ця війна тривала. Я вважаю це неприйнятним, зважаючи на те, що на кону стоять людські життя та майбутнє нашої безпеки».
Європа має виступати єдиним, авторитетним голосомДжорджа Мелоні
Вона мала на увазі різні формати, в яких європейські країни, на її думку, брали участь у, здавалося б, нескоординований спосіб, зокрема нещодавню телефонну розмову між президентом Росії Володимиром Путіним та президентом Фінляндії Александром Стуббом за участю прем’єр-міністра Норвегії Йонаса Гара Стьоре.
Мелоні додала, що «Європа має виступати єдиним, авторитетним голосом», але водночас поспішила зазначити:
«Я не прошу, щоб Італії відвели місце в тому чи іншому форматі».
У своїй більш дипломатичній відповіді Кошта подякував Мелоні за те, що вона «так чітко» виклала свої занепокоєння, та підкреслив, що «Європа має діяти послідовно, згуртовано та рішуче».
Президент Фінляндії Александр Стубб (праворуч) тисне руку прем'єр-міністру Норвегії Йонасу Гару Стьоре
Детальний аналіз
Деякі чиновники, з якими поспілкувалося Радіо Свобода, запитують, чи не підштовхнув сам Кошта Джорджу Мелоні до написання цього листа, особливо з огляду на те, що саме ці двоє можуть отримати найбільшу вигоду від підняття цього питання.
Згідно з договорами ЄС, голова Європейської ради відіграє важливу роль у представленні блоку на міжнародній арені. Проте стало очевидно, що Франція та Німеччина навряд чи поступляться своїми потенційними місцями за столом переговорів на користь Кошти.
Тим часом Італія є ще однією великою державою ЄС, що поступається лише Франції та Німеччині. І хоча Мелоні чітко дала зрозуміти, що не прагне особливого ставлення до Риму, раніше вона висловлювала думку, що колишні італійські лідери, такі як Маріо Драгі, могли б виступити в ролі посланців.
Радник з питань національної безпеки Італії також перебуває в Абу-Дабі, хоча більш офіційне рішення про залучення Риму, ймовірно, спонукало б інші великі країни ЄС, такі як Польща та Іспанія, також домагатися місця за столом переговорів.
Очевидно, що мало хто хоче, щоб Гар Стьоре і Стубб і надалі виконували роль посередників. Інші країни Скандинавії та Балтії, зокрема Данія, Естонія, Литва та Швеція, які займають жорстку позицію щодо Росії, були обурені телефонною розмовою з Путіним та відсутністю попередньої координації між північними країнами.
Дипломати з кількох інших країн також зазначають, що Норвегія не є членом ЄС, а Стубб не бере участі у самітах ЄС, оскільки це входить до повноважень прем’єр-міністра Фінляндії.
У приватних розмовах дехто також висловлював роздратування з приводу того, що Стубб так відкрито намагається поставити себе в центр будь-яких переговорів.
Зрештою, після саміту в Дубліні ЄС, ймовірно, опиниться практично в тій самій ситуації, що й раніше: без жодного представника, який би представляв блок.
Одне джерело зазначило, що «ми постійно спостерігаємо протиборство з усіх боків. Група E3 на сьогодні досить міцно закріпилася, і вона непогано справляється зі своїми завданнями». Інший дипломат додав, що «група E3 нікуди не зникне, це точно». Третій передбачив, що в Дубліні може бути узгоджена «зона компромісу», яка передбачатиме участь групи E3 та «сильнішу інституційну підтримку, але без остаточного рішення».