Раніше, 15 червня, в ЄС відбувся «Мегапонеділок», як його охрестили брюссельські посадовці. Після кількарічного блокування Євросоюз нарешті відкрив перший переговорний кластер у переговорах про вступ України та Молдови до ЄС. Того ж дня ЄС закрив два переговорні розділи з Чорногорією. Загалом країна завершила 16 із 33 переговорних розділів, необхідних для вступу до Євросоюзу.
А 14 липня у Брюсселі назвали «Супервівторком» – за аналогією з днем, коли у США під час президентських праймеріз одночасно голосує найбільша кількість штатів. У певному сенсі це є продовженням того, що сталося минулого місяця.
Чорногорія закриє ще два переговорні розділи, Албанія – три (це будуть перші закриті розділи після початку переговорів за всіма 33 розділами у 2024–2025 роках). А Україна й Молдова відкривають ще два розділи. Тому загальна кількість відкритих ними розділів зростає до семи із 33.
Попри те, що в Брюсселі цей день подадуть як черговий доказ того, що після багатьох років «втоми від розширення» ЄС знову серйозно налаштований приймати нових членів – уперше після вступу Хорватії у 2013 році, – за зачиненими дверима відчувається розчарування.
Молдова, Україна, Європейська комісія та більшість держав-членів ЄС хотіли б, щоб до цього часу були відкриті всі переговорні розділи. Насправді і Київ, і Кишинів технічно вже готові до цього. Проте тепер усе залежить від політичної волі.
Загалом шість кластерів
33 переговорні розділи поділені на шість кластерів. Після відкриття першого кластера – «Основи», який охоплює питання верховенства права й закриватиметься лише наприкінці переговорного процесу, – Україна та Молдова відкривають лише ще один, шостий кластер. Він вважається найпростішим, адже містить лише два розділи, присвячені зовнішній політиці.
Україна майже повністю узгодила свою зовнішню політику з політикою ЄС, хоча іноді утримується від приєднання до заяв Євросоюзу щодо країн так званого «Глобального Півдня», прагнучи зберегти ширшу міжнародну підтримку у війні проти Росії. Також Київ досі не завершив повну ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду (МКС).
Щодо Молдови, то рівень узгодженості її зовнішньої політики з політикою ЄС дещо нижчий. Кишинів не приєднався до всіх санкцій Євросоюзу проти Кремля, зокрема до окремих торговельних обмежень, оскільки країна й досі певною мірою залежить від імпорту з Росії.
Наразі є сподівання, що чотири кластери, які залишилися, вдасться відкрити до жовтня. Водночас деякі посадовці ЄС, з якими поспілкувалося Радіо Свобода, сумніваються, що це реально. По-перше, новий уряд Угорщини, хоча й погоджується розпочати переговори з Києвом, уже дав зрозуміти Брюсселю, що не бачить потреби у прискореному просуванні цього процесу.
Посадовці ЄС, обізнані з перебігом переговорів, повідомили Радіо Свобода, що антиукраїнські настрої в Угорщині залишаються доволі сильними, а тому там не хочуть відкривати надто багато переговорних розділів за короткий час.
Президент України Володимир Зеленський (праворуч) спілкується з премʼєр-міністром Угорщини Петером Мадяром перед початком засідання щодо України на саміті лідерів Євросоюзу. Брюссель, 18 червня 2026 року
Хоча Чехія та Польща публічно цього не заявляють, посадовці ЄС, які спілкувалися з Радіо Свобода, стверджують, що обидві країни теж не заперечують щодо позиції Угорщини у цьому питанні.
У Брюсселі ж побоюються, що нинішня польсько-українська суперечка навколо історичних питань може вплинути на готовність Варшави швидко просувати переговори про вступ України до ЄС.
Польща дала зрозуміти, що незабаром може підтримати відкриття ще третього переговорного кластера. Водночас три інші кластери охоплюють сфери сільського господарства та транспорту. Саме тут Польща й деякі інші країни Східної Європи побоюються, що Україна зможе конкурувати з їхніми виробниками завдяки дешевшим товарам і послугам, тому погодити відкриття цих кластерів буде складніше.
Тоді постане питання, як довго Україна та Молдова просуватимуться в переговорному процесі разом, адже щодо Молдови в інших членах ЄС таких застережень, схоже, немає. Наразі, за словами дипломатів ЄС, Київ і Кишинів рухатимуться однаковими темпами при відкритті всіх кластерів і переговорних розділів. Якщо ж восени переговорний процес України зайде в глухий кут, ці шляхи можуть розійтися швидше.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
«Супервівторок» для України. ЄС відкрив ще один переговорний кластер. Чи вдасться зберегти темп?Утім, невдоволені не лише Україна та Молдова. Чорногорія, яка розраховує закрити всі переговорні розділи до кінця року, сподівалася до літньої перерви в роботі інституцій ЄС закрити три розділи.
Але Хорватія досі блокує закриття одного з них – 14-го розділу, який стосується транспорту. Причиною є так званий каботаж – право перевізників з однієї країни ЄС здійснювати внутрішні перевезення на території іншої держави-члена. Усередині ЄС каботаж дозволений, хоча й обмежений. Хорватія побоюється, що чорногорські транспортні компанії зможуть пропонувати значно нижчі ціни.
Ще одним питанням, яке минулого тижня загрожувало зірвати «Супервівторок» і може знову постати найближчим часом, є Сербія.
Президент Сербії Александр Вучич (ліворуч) прибуває до будівлі Єврокомісії в Брюсселі разом із президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн (посередині) та президентом Європейської ради Антоніу Коштою (праворуч), 10 грудня 2025 року
Минулого тижня Європейська комісія розіслала документ, що Сербія досягла достатнього прогресу у сферах верховенства права, свободи медіа та навіть узгодження своєї політики із санкціями ЄС.
На цій підставі Єврокомісія рекомендувала відкрити для Сербії третій переговорний кластер. Це стало б першим позитивним кроком у переговорах про вступ країни до ЄС із кінця 2021 року.
Кілька держав, як-от Австрія, Німеччина, Франція та Італія, підтримують відкриття нових переговорних кластерів для Сербії. Вони вважають її ключовою країною Західних Балкан, наголошують, що навіть незначний прогрес варто заохочувати, а також що Брюссель має активніше сприяти віддаленню Белграда від Москви.
Натомість група країн на чолі з Бельгією, Болгарією, Хорватією, Естонією, Фінляндією, Литвою, Нідерландами та Швецією не поділяє такого підходу. Вони вважають, що Єврокомісія намагається прикрасити реальний стан реформ у Сербії.
Ці країни також нагадують про власну критичну доповідь Єврокомісії щодо верховенства права в Сербії, оприлюднену лише місяць тому, в якій країна зазнала різкої критики з багатьох питань.
Наразі переговорний процес Сербії не просунеться. Однак не можна виключати, що готовність окремих держав-членів ЄС підтримувати Белград у майбутньому призведе до взаємних політичних торгів із використанням права вето щодо інших країн-кандидатів, якщо вони не отримають бажаних поступок.