ВАШИНГТОН – Кремль поставив під сумнів заяви США про те, що Росія погодилася залучити європейських представників до наступного раунду мирних переговорів щодо України. Проте речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що рішення про розширення перемовин залежатиме від того, що саме «вважатиме Москва».
Путін використовує посланців Трампа, щоб затягувати переговори? І щоб через них тиснути на Україну? Очільник Кремля не відмовився від своєї мети?
Посланці президента США Дональда Трампа Джаред Кушнер та Стів Віткофф оголосили 12 листопада, що отримали згоду очільника Росії Володимира Путіна на розширення переговорів і участь у них представників країн Європи.
Але вже наступного дня, 13 листопада, речник очільника Росії Пєсков фактично не підтвердив цієї заяви.
«Щойно ми зрозуміємо їхній щирий намір і готовність зробити внесок у мирний процес, тоді можна буде ухвалити рішення про проведення діалогу щодо українського врегулювання у розширеному форматі», – сказав Пєсков журналістам.
Участь Європи у переговорах могла б посилити позицію України, залучивши її союзників безпосередньо до обговорення безпеки континенту. Але Путін продовжує вимагати повного російського контролю над чотирма українськими регіонами, які Москва називає анексованими, і відкидає розгортання іноземних миротворчих сил в Україні.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
У Дубліні 39 країн підписали декларацію про європейську безпекуЄвропа вже готує переговорників
Оновлено: Лідери Європейського Союзу домовилися, що Європу на переговорах щодо завершення війни в Україні представлятиме спільна команда, до якої увійдуть інституції ЄС та група E5 «Коаліції охочих» – Німеччина, Франція, Велика Британія, Італія та Польща. Про це заявив президент Європейської ради Антоніу Кошта 13 листопада за підсумками неформального засідання Європейської ради в Дубліні, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
Європа має бути залучена до мирних переговорів, щоб захистити свої інтереси й України – про це, прибуваючи на неформальний саміт лідерів ЄС у Дубліні, заявила очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
«Звісно, ми також обговоримо мирні переговори. Я вітаю обмін полоненими. І, на мою думку, само собою зрозуміло, що Європа має бути залучена до мирних переговорів, щоб захистити наші інтереси, а також підтримати Україну», – сказала вона.
Напередодні в Дубліні спецпредставник США Джаред Кушнер підтвердив, що російський лідер Володимир Путін погодився на участь Європи в наступному раунді мирних переговорів. Це означає, що її представники вперше можуть сидіти саме за столом, а не брати участь у консультаціях з Україною й США окремо.
Путін зустрічається у Кремлі із посланцями США, зятем президента Дональда Трампа, Джаредом Кушнером та бізнесменом Стівом Віткоффом. Москва, Росія. 12 листопада 2026 року
«Ми не можемо завершити цю угоду без участі європейців за столом переговорів. Ми говорили президенту Путіну, що вважаємо це дуже важливим… Гадаю, нам вдалося досягти цього з президентом Путіним – він готовий спробувати», – сказав після переговорів із Володимиром Зеленським у Дубліні Кушнер.
Топдипломатка ЄС Кая Каллас привітала слова спецпредставника США Джареда Кушнера про те, що європейці мають брати участь у переговорах про завершення війни Росії проти України, й висловила сподівання, що їхній голос буде чутно. Про це вона сказала, прибуваючи на неформальний саміт Євроради в Дубліні.
«Для реалізації будь-якої угоди між Росією та Україною потрібні також європейці. Саме тому європейці мають бути за столом переговорів. Але я сподіваюся, що ми не просто сидітимемо за столом, а справді впливатимемо на результати цих переговорів», – зазначила вона.
Президент Литви Науседа (ліворуч), прем'єр-міністрка Данії Фредеріксен, прем'єр-міністр Великої Британії Бернем та Верховний представник ЄС і віце-президент із закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас (спиною). Дублін, 12 листопада 2026 року
Верховна представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки, чию кандидатуру в можливі переговорники з Росією підтримували в деяких східних країнах блоку, вважає важливими дотримуватися домовленості щодо послідовності кроків.
«Спочатку припинення вогню, потім мирна угода, а вже після цього – будь-які інші переговори про те, що буде далі. І ще один важливий момент: якщо Росія продовжує висувати свої максималістські вимоги, то ми також повинні дотримуватися наших максимальних вимог і починати переговори саме з них», – наголосила Каллас.
До Ірландії спецпредставники США прибули з Москви, де зустрічалися з російським президентом.
Кушнер бачив прогрес
У заяві, опублікованій у соцмережі X після зустрічей із Путіним у Москві, президентом України Володимиром Зеленським у Дубліні та європейськими радниками з національної безпеки, Кушнер охарактеризував три дні дипломатії як такі, що принесли «значущий прогрес».
Президент України Володимир Зеленський та представники президента США – Джаред Кушнер та Стів Віткофф. Ірландія, 12 листопада
«Обидві сторони тепер погодилися розширити наступний раунд переговорів, включивши наших європейських партнерів», – написав Кушнер, додавши, що на перемовинах обговорюватимуться ширші домовленості щодо європейської безпеки поряд із територіальними питаннями між Україною та Росією.
Кушнер також намагався запевнити Київ, що жодні ширші домовленості щодо європейської безпеки не будуть остаточно узгоджені без вирішення безпекових занепокоєнь України.
За його словами, окрім гуманітарних заходів, нічого не буде остаточно затверджено до досягнення всеосяжної угоди.
Президентка Європейської комісії фон дер Ляєн, президент Європейської ради Кошта, прем'єр-міністр Ірландії Мартін, президент України Зеленський, президент Франції Макрон, прем'єр-міністр Канади Карн та інші лідери країн під час зустрічі у Дубліні. Ірландія. 12 листопада 2026 року
Виступаючи після зустрічі із Зеленським у Дубліні, Кушнер назвав їхню розмову «дуже хорошою», а прогрес на шляху до масштабного обміну полоненими – «дуже гарною віхою».
Він сказав, що Путін принаймні готовий «спробувати», коли йдеться про участь Європи.
Кушнер зазначив, що Вашингтон працює над тим, що може стати найбільшим обміном полоненими за час війни, потенційно возз'єднавши тисячі людей із їхніми родинами. Проте він визнав, що суттєві розбіжності залишаються.
Томас Меліа, колишній високопосадовець Держдепартаменту США, а нині старший науковий співробітник Центру демократії та врядування Джорджтаунського університету, привітав перспективу приєднання європейських представників до переговорів, стверджуючи, що їхня участь зміцнить позиції Києва.
«Чим більше залучені європейці, тим сильнішою буде позиція України», – сказав він Радіо Свобода, посилаючись на тверду підтримку європейськими лідерами оборони та суверенітету України.
«Настають вирішальні місяці» – Мерц закликав ухвалити фінансову допомогу для України. Дублін, Ірландія. 12 листопада 2026 року
Умови Путіна залишаються незмінними
Останні коментарі Кремля посилили скептицизм щодо того, чи готова Москва піти на значущі поступки навіть у питанні формату переговорів.
Путін прагнув розширити переговори до обговорення європейської безпеки, припустивши, що чотиристоронній діалог може відбутися після того, як європейські країни призначать представника, уповноваженого говорити від їхнього імені.
Такий підхід викликав занепокоєння, що Москва може використати це питання для відвернення уваги від свого вторгнення та потенційного розколу західних союзників.
Глава зовнішньополітичного відомства ЄС Кая Каллас попередила, що Європа вже має архітектуру безпеки, вказавши на чинні угоди, які Росія неодноразово порушувала. Без припинення вогню та поваги до цих зобов'язань, за її словами, дискусії про нову систему безпеки ризикують стати відволікаючим маневром.
Європейські лідери також неохоче ставляться до призначення єдиного перемовника. Президент Франції Емманюель Макрон наголосив, що європейці самі визначатимуть свою безпеку, тоді як канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що пріоритетом є змусити Путіна вести переговори серйозно.
Джеффрі Пайєтт, посол США в Україні у 2013–2016 роках, а нині голова консультативної ради української енергетичної компанії ДТЕК, сказав Радіо Свобода, що бачить мало доказів справжніх змін у намірах Москви.
«Українці, з якими я тут спілкуюся, налаштовані абсолютно рішуче», – зазначив Пайєтт. Він охарактеризував дебати щодо участі Європи як такі, що потенційно створюють лише видимість дипломатичного прогресу.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
«Я теж із 2014-го на війні». Уперше командувач ДШВ ЗСУ Апостол відповідав на запитання журналістів: тезиНадії на обмін полоненими та реалії поля бою
Масштабний обмін полоненими міг би стати найочевиднішим негайним гуманітарним результатом дипломатичних зусиль.
Меліа привітав перспективу повернення додому значної кількості полонених, назвавши такі звільнення вартими зусиль, навіть якщо вони не вирішать долю війни.
Але він застеріг від плутанини між гуманітарними жестами та політичним проривом, зазначивши, що Росія продовжує атакувати українське цивільне населення та цивільну інфраструктуру, тоді як Україна завдає ударів по військово значущих російських об'єктах.
Бойові дії тривали й 13 листопада: за даними української влади, внаслідок російських ударів загинув 17-річний хлопець у Запоріжжі, «50 людей поранені, з яких 8 – діти» та двоє людей в Одесі.
Наслідки російської атаки на Запоріжжя. 13 листопада, 2026 року
Також Росія вдарила по Інституту ортопедії та травматології у середмісті Києва.
Російські посадовці повідомили, що внаслідок атак українських безпілотників на промислові об'єкти у Волгоградській та Самарській областях загинули загалом вісім осіб. Повідомляється, що серед цілей був нафтопереробний завод у Волгограді.
Білл Коул, засновник Інституту «Мир через силу», попередив, що переговори можуть затягнутися, не змінюючи військового балансу та не наближаючи сторони до угоди.
Коул сказав Радіо Свобода, що очікує продовження переговорів до початку 2027 року. Він переконаний, що Сполучені Штати та їхні європейські союзники повинні активніше інвестувати в українські безпілотні системи та дронові спроможності, щоб послабити військовий потенціал Росії.
Він назвав бойовий досвід України стратегічним активом для Заходу, стверджуючи, що Вашингтон недостатньо використовує українську експертизу для посилення власних військових можливостей.
Коул також звернув увагу на опис дипломатії Кушнером як «штовхання валуна в гору», витлумачивши це як сигнал про те, наскільки складним адміністрація визнає досягнення прориву.
Він додав, що стежитиме за ознаками того, чи готовий Вашингтон змінити курс, якщо переговори не принесуть результатів.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Хмара вперше приєднається до засідання міністрів оборони ЄСЗбої у роботі Starlink додають невизначеності
Дипломатичні зусилля також були затьмарені новими обмеженнями, що вплинули на український військовий зв'язок на базі Starlink.
Зеленський заявив, що перебої в роботі Starshield – військової версії супутникового сервісу компанії SpaceX – ускладнили українським силам перехоплення дедалі досконаліших російських дронів.
Київ звернувся до Вашингтона по роз'яснення, причому президент України припустив, що обмеження виглядають навмисними, а не є наслідком технічної несправності.
Американські сенатори Джин Шахін та Том Тілліс засудили повідомлення про обмеження та закликали адміністрацію Трампа і SpaceX відновити можливості України.
Вони також пообіцяли провести розслідування в рамках нагляду Конгресу, щоб встановити, хто наказав або схвалив ці відключення.
Меліа поставив під сумнів пояснення Білого дому, засновника SpaceX Ілона Маска та залучених компаній, назвавши їх ненадійними та припустивши, що хтось говорить неправду.
Пайєтт зазначив, що останні події майже не змінили його оцінки намірів Москви.
«Росіяни не змінили цілей і не налаштовані серйозно на переговори, – сказав він. – Нам потрібно посилювати тиск на Москву».