Командувач Десантно-штурмових військ Збройних сил України Олег Апостол на зустрічі з журналістами відповів на низку запитань. Зокрема, назвав площу територій, над якими відновили контроль ЗСУ за результатами двох операцій, розповів, як українські наступальні операції впливають на позицію союзників і переговори, чи вистачає ДШВ мобілізованих, назвав одну з причин СЗЧ та оцінив можливість проведення демобілізації.
Відновлення контролю над територіями
За результатами двох наступальних операцій українські військові, за оцінкою командувача ДШВ ЗСУ Олега Апостола, відновили контроль загалом над понад 800 квадратними кілометрами території. Водночас методику підрахунку результатів однієї з операцій було переглянуто.
Про це командувач повідомив під час зустрічі з журналістами, відповідаючи на запитання представника аналітичного проєкту DeepState щодо достовірності даних про звільнені території.
Апостол пояснив, що початкові показники одного з етапів з операцій були вищими, однак згодом їх переглянули.
За його словами, причиною уточнення стала зміна підходу до обліку територій, де тривали бойові дії та фіксувалася присутність противника.
Під час обговорення журналісти звернули увагу на необхідність розрізняти території, які перебували під стійким контролем російських військ, і райони, куди противник проникав окремими групами.
Із травня по жовтень 3-й армійський корпус ЗСУ провів наступальну операцію «Вівальді» на Лиманському напрямку. Внаслідок цього, як повідомлялося, вдалося зірвати наступ військ РФ на Слов'янсько-Краматорську агломерацію з півночі і не дати армії агресора замкнути «кліщі» навколо українських сил. Також було звільнено 277 квадратних кілометрів території та 16 населених пунктів.
«Вівальді»
Із травня по жовтень 3-й армійський корпус ЗСУ провів наступальну операцію «Вівальді» на Лиманському напрямку. Внаслідок цього, як повідомлялося, вдалося зірвати наступ військ РФ на Слов'янсько-Краматорську агломерацію з півночі і не дати армії агресора замкнути «кліщі» навколо українських сил. Також було звільнено 277 квадратних кілометрів території та 16 населених пунктів.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) у звіті за 14 жовтня писав, що українська операція «Вівальді» спричиняє каскадний ефект для російських операцій на північ від Лиману в напрямку Борової, одночасно гальмуючи російські спроби просунутися до Слов’янська і Краматорська зі сходу. Аналітики пишуть, що Південне угруповання військ Росії сповільнило темпи наступу на Слов’янськ зі сходу, ймовірно, для перегрупування своїх сил.
«Велес»
У кінці жовтня стало відомо про ще одну операцію Сил оборони. 2-й корпус НГУ «Хартія» витіснив російських штурмовиків із підземного газопроводу на північ від Куп'янська Харківської області в рамках контрнаступальної операції «Велес» – про це 22 жовтня повідомив його командир, бригадний генерал Ігор «Корнет» Оболенський.
За його словами, підземний маневр був поєднаний з ударами дронів і наступом на поверхні. У результаті операції, як повідомляється, Сили оборони просунулися більш ніж на 15 кілометрів у тил армії РФ на Куп'янському напрямку, а в агресора зникла можливість просочуватися під землею на правий берег річки Оскіл і в сам Куп'янськ.
Олександрівський напрямок
12 серпня президент України Володимир Зеленський заявив, що з січня у рамках наступальної операції на Олександрівському напрямку українські військові повернули під свій контроль 26 пунктів у Дніпропетровській, Донецькій і Запорізькій областях, загалом 745 квадратних кілометрів.
Українські наступальні операції і переговори
Успішні наступальні дії Сил оборони мають не лише військове, а й міжнародне значення, оскільки демонструють партнерам здатність України протистояти російській армії та відновлювати контроль над територіями, переконаний командувач ДШВ Олег Апостол.
За словами генерал-майора, українські контрнаступальні дії спростовують російські твердження про неможливість подальшого спротиву та посилюють аргументи України у спілкуванні з міжнародними партнерами.
Апостол навів приклад Добропільської операції, під час якої, за його словами, українським військовим вдалося зупинити наступальні дії значних сил російської морської піхоти.
Командувач вважає, що результати цієї операції вплинули на сприйняття ситуації представниками американського військового керівництва.
Апостол наголосив, що активні дії Сил оборони демонструють міжнародним партнерам спроможність України продовжувати боротьбу.
На його переконання, успіхи на полі бою створюють додаткові аргументи для продовження військової допомоги, тоді як відсутність позитивної динаміки може посилювати зовнішній тиск щодо переговорів.
Логіка контрнаступальних операцій ЗСУ
Українські війська повинні планувати наступальні операції з урахуванням реальних можливостей досягнення результату, а не лише складності ситуації на окремих ділянках фронту. Там, де противник зосереджує значні сили, першочерговим завданням може бути стабілізація оборони, зауважив командувач Десантно-штурмових військ ЗСУ.
У відповідь на запитання, чому українське командування обирає для наступів одні напрямки, тоді як на інших ситуація залишається складною, Апостол пояснив загальний принцип планування таких операцій.
«Наступати треба там, де є можливість, де можна мати успіх», – наголосив командувач.
Він зазначив, що проведення наступу проти добре підготовленого та чисельно сильнішого угруповання противника може не дати необхідного результату.
На думку Апостола, важливо розмежовувати завдання наступальних дій і стабілізації фронту. У першому випадку метою є досягнення конкретного військового результату, у другому – стримування противника та виснаження його наступальних можливостей.
Командувач підкреслив, що ефективність операцій визначається не лише територіальним просуванням, а й їхнім впливом на загальну ситуацію на фронті.
Утримання звільнених територій
Відновлення контролю над територією не гарантує її подальшого утримання. Для цього необхідно заздалегідь готувати оборону, забезпечувати взаємодію між підрозділами та організовувати передачу відповідальності за зайняті рубежі, заявив Олег Апостол.
Відповідаючи на запитання щодо можливих ризиків після завершення наступальних дій, командувач наголосив, що ефективність операції визначається не лише просуванням військ. За його словами, важливо, щоб підрозділи, які переходять до оборони, отримували підготовлені позиції, необхідне забезпечення та чітко визначені завдання.
Апостол також звернув увагу на важливість відповідальності командирів за ситуацію на своїх ділянках фронту.
Темпи просування армії РФ
Темпи просування російських військ на фронті суттєво знизилися, порівняно з попередніми періодами війни. Попри продовження наступальних дій, противник не демонструє стрімких оперативних успіхів, які дозволяли б йому швидко розвивати наступ, заявив командувач ДШВ Олег Апостол.
Відповідаючи на запитання щодо поступового захоплення українських територій російськими військами, командувач наголосив, що нинішню ситуацію не варто порівнювати з періодами інтенсивного наступу.
«Він дуже сильно сповільнився», – зазначив Апостол, говорячи про російський наступ.
На його думку, однією з причин уповільнення є значні втрати противника, які впливають на здатність російських підрозділів підтримувати інтенсивність бойових дій.
Командувач також звернув увагу, що захоплення окремих невеликих позицій упродовж тривалого часу не обов'язково означає досягнення оперативного успіху.
«Якщо він за місяць візьме одну посадку, це ж не є якийсь оперативний успіх, на якому можна щось розвивати», – пояснив Апостол.
Водночас командувач визнав, що російська армія продовжує використовувати перевагу в людських ресурсах для підтримання наступальних дій.
Водночас, командир 82-ї Буковинської бригади ДШВ Єгор Ноздряков підкреслив, що на ділянці фронту, за яку відповідає його бригада, відсутня інфільтрація противника.
В ISW раніше заявляли, що темпи російського просування суттєво знизилися в березні 2026 року й відтоді залишаються «низькими». Понад те, кажуть аналітики, іноді Росія втрачає більше території в Україні, ніж захоплює.
Темпи мобілізації
Ситуація з поповненням особового складу Десантно-штурмових військ суттєво не змінилася, однак наявні ресурси дозволяють підрозділам виконувати поставлені завдання, переконує командувач ДШВ Олег Апостол, відповідаючи на запитання журналістів про темпи мобілізації.
За словами командувача, також пріоритет у поповненні отримують військові частини, які виконують завдання на найбільш складних ділянках фронту.
«У нас не помінялося, тому що почали давати людей тим бригадам, які стоять на критичних напрямках», – пояснив він.
Водночас Апостол зауважив, що саме по собі збільшення чисельності особового складу не завжди здатне забезпечити результат, якщо підрозділ має системні проблеми. Він зазначив, що у ДШВ ситуація з наявними ресурсами наразі не є критичною для виконання завдань.
Штурмові підрозділи і підпорядкування
Штурмові підрозділи, які виконують бойові завдання в смузі відповідальності іншого військового формування, мають бути інтегровані в його систему управління. Відсутність єдиного командування ускладнює координацію бойових дій, наголосив командувач ДШВ України.
Він підтримав підхід, за якого підрозділ, що діє на певній ділянці фронту, підпорядковується командиру, відповідальному за цю ділянку.
«Це правильно», – зазначив Апостол, відповідаючи на запитання про зміну принципів підпорядкування штурмових підрозділів.
На його думку, окремі угруповання можуть мати спеціальне підпорядкування, відповідно до поставлених завдань. Однак підрозділи, залучені до виконання завдань у межах конкретної операційної зони, повинні працювати в єдиній системі управління.
Апостол наголосив, що існують базові принципи військового командування, порушення яких негативно впливає на ефективність бойових дій.
Піхота і БПЛА
Попри стрімкий розвиток безпілотних систем, піхота залишається необхідною складовою сучасних бойових дій. Саме піхотні підрозділи забезпечують контроль над територією, утримання позицій та виконання завдань, які неможливо повністю перекласти на техніку, заявив Олег Апостол.
За його словами, безпілотники й сучасні технології змінюють характер ведення війни, але не можуть повністю замінити військовослужбовців на передовій.
«Без піхоти ніхто не зможе нічого робити: ні прочесати передній край, ні рухатися, ні тримати рубіж», – наголосив Апостол.
Командувач зазначив, що розвиток нових технологій має насамперед підвищувати ефективність і виживання піхотинців.
За його словами, сучасні засоби ведення бойових дій повинні зменшувати ризики для особового складу, полегшувати виконання завдань та посилювати можливості підрозділів.
Дрони і «кілзона»
Російська армія продовжує нарощувати застосування ударних безпілотників, намагаючись збільшувати зони вогневого ураження та обмежувати логістичні можливості українських військ. Водночас Сили оборони розвивають засоби протидії безпілотним системам противника, каже Олег Апостол.
За його словами, російські війська активно вдосконалюють безпілотні системи та розширюють можливості їх застосування. Зокрема, командувач згадав нарощування використання російських безпілотників типу «Молния» та «Ланцет».
«Але ми теж протидіємо», – наголосив Апостол.
Він повідомив, що українські військові застосовують різні технологічні рішення для боротьби з ударними дронами, включно з безпілотниками-перехоплювачами та іншими засобами протидії.
На думку командувача, технологічне протистояння між сторонами надалі посилюватиметься. Від здатності військ швидко адаптуватися до нових загроз дедалі більше залежатимуть ефективність логістики та стійкість оборони.
Російський «аналог Starlink»
РФ продовжуватиме спроби розгорнути власну систему супутникового зв'язку, однак реалізація цього проєкту, ймовірно, потребуватиме більше часу, ніж передбачалося раніше. Таку оцінку висловив командувач Десантно-штурмових військ України Олег Апостол.
Відповідаючи на запитання про перспективи російської супутникової системи, командувач зазначив, що Росія має технологічні труднощі з реалізацією відповідного проєкту. Водночас він не виключає, що росіянам зрештою вдасться досягти поставленої мети.
«Я думаю, що це питання часу. Вони його дотиснуть. Не так швидко, як вони собі хотіли», – зазначив Апостол.
Росія прагне наводити дрони в режимі онлайн за допомогою власного супутникового інтернету «Рассвет», який може стати російським «аналогом Starlink». Наразі країна-агресорка ще не готова повноцінно застосувати свої супутники для військових цілей і відстає із розгортанням мережі в космосі від оголошених раніше планів. Однак, зауважують фахівці, для України загроза вже є реальною.
Питання демобілізації
Демобілізація досвідчених військовослужбовців під час повномасштабної війни може суттєво послабити боєздатність української армії. До цього питання слід підходити конструктивно, обережно та справедливо, зауважив командувач Десантно-штурмових військ ЗСУ, відповідаючи на запитання про перспективи демобілізації та необхідність нового суспільного договору щодо військової служби.
За словами командувача, головна проблема полягає в складності швидко замінити досвідчених військовослужбовців, які виконують критично важливі функції в армії на новобранців, які би були так само навчені, як досвідчені військовослужбовці.
«Уявіть, що таке для Збройних сил демобілізувати цей навчений особовий склад», – зазначив Апостол.
Він пояснив, що військо потребує не лише піхотинців та операторів безпілотних систем, але й артилеристів, ремонтників, спеціалістів із забезпечення та інших підготовлених фахівців.
Командувач визнав, що розуміє втому військовослужбовців, які роками перебувають на війні, оскільки сам бере участь у бойових діях із 2014 року.
«Я теж із 2014 року на війні. Я розумію це. Але так само я розумію, що зараз війна. Але ми захищаємо свою землю і свою країну. Кожен громадянин має це усвідомлювати», – сказав він.
Апостол наголосив, що усвідомлює бажання військовослужбовців повернутися додому, однак в країні війна і в таких умовах армія поки не має достатнього кадрового ресурсу для масштабного звільнення підготовлених бійців.
В Україні від 24 лютого 2022 року, дня повномасштабного вторгнення Росії, запроваджено воєнний стан. Тоді ж оголосили загальну мобілізацію. Відтоді Верховна Рада кожні три місяці продовжує строки дії воєнного стану і мобілізації.
Щодо посади головкома ЗСУ
Командувач ДШВ Олег Апостол вважає, що швидке кар'єрне зростання військових командирів не завжди є виправданим.
«Мені ще зарано. До посади треба дорости професійно, морально і психологічно», – відповів на запитання журналістів.
Апостол зазначив, що важливий не лише вік офіцера, а й досвід служби, час перебування на командних посадах, поведінка на полі бою та здатність ухвалювати рішення.
Командувач також наголосив на необхідності формування кадрового резерву. За його словами, офіцери, які сьогодні керують взводами, ротами та батальйонами, через кілька років можуть очолити значно більші військові формування.
У ДШВ, за словами Апостола, прагнуть зберігати перспективних командирів, оскільки їхня підготовка потребує років. Так само в ДШВ є рейтинг командирів, згідно з яким вони можуть просуватись по посадах.
Форум