ЄС підтримуватиме Україну «сильніше, ніж будь-коли, протягом найважчої воєнної зими» і розроблятиме нові механізми реагування на гібридні загрози на своїй території. Це меседжі зі щорічного послання президентки Єврокомісії про стан справ у Європейському Союзі. До цієї промови традиційно прикута значна увага, адже вона задає політичні пріоритети й напрямок роботи Єврокомісії на наступний рік.
Україна очікувано посіла чільне місце в актуальному порядку денному ЄС. Україну, українців та українське Урсула фон дер Ляєн згадала понад два десятки разів – у контексті війни й майбутньої зими, інновацій та оборонного виробництва, розширення ЄС і нової архітектури європейської безпеки.
Натомість трансатлантичним відносинам окремої уваги президентка Єврокомісії не приділила: не згадала ані Сполучені Штати, ані президента США Дональда Трампа. Єдина згадка про Америку прозвучала саме в українському контексті – коли фон дер Ляєн говорила про американські ракети-перехоплювачі Patriot, закупівлю яких ЄС уперше погодив минулого тижня. Одразу після цього вона заявила про необхідність зменшувати залежність від одного постачальника і розвивати спільно з Україною власну систему ПРО.
Your browser doesn’t support HTML5
Загиблі та десятки поранених. Росія вдарила по Павлограду
Зима на порозі
Європейський Союз підтримуватиме Україну сильніше, ніж будь-коли, щоб допомогти їй пройти очікувано складну зиму в той час, як Росія реалізує свою «свідому стратегію терору». Символом її провалу стала спеціальна гостя фон дер Ляєн, що слухала промову в залі Європарламенту в Страсбурзі.
Це 10-річна українська гімнастка Олександра Паскаль, яка втратила ногу внаслідок російського ракетного удару, але повернулася до спорту з протезом і цього літа провела світовий Dance of Freedom Tour.
«Разом із партнерами ми надаватимемо гуманітарну допомогу, а також посилюватимемо стійкість українських систем енергопостачання та теплопостачання», – пояснила Урсула фон дер Ляєн, на яку саме підтримку варто очікувати.
Анонсувала й посилення захисту українського неба, що залишається вразливим до російських смертоносних ракет і дронів. Багатомільярдна позика ЄС дозволяє Україні купувати зброю насамперед у європейських і українських виробників, що є частиною довгострокової інвестиції в їхні спроможності. Однак американські ракети РАС-3 до систем Patriot залишаються незамінними в перехопленні балістики. Тому ЄС зробив виняток і дозволив їхню закупівлю.
«Тепер їх необхідно терміново поставити. Але водночас ми повинні спільно зменшувати нашу залежність від одного-єдиного постачальника», – підкреслила топпосадовиця ЄС.
Очільниця Єврокомісії згадала про спільні з Україною плани розробити доступну за ціною модульну систему протиракетної оборони. В основі співпраці – проєкт Freyja. Нині він перебуває на стадії розробки та інтеграції компонентів; повноцінної готової системи наразі немає. Перші результати Freyja очікують до кінця 2026 року.
Президент України Володимир Зеленський зустрівся з прем’єр-міністром Канади Марком Карні, 10 вересня 2026 року
«Ми поєднуємо бойовий досвід та інноваційність українців із технологічним лідерством Європи. І, звичайно, з нашими значними виробничими потужностями», – зазначила фон дер Ляєн.
Україна заявляла, що їй необхідно щонайменше триста PAC-3 для проходження воєнної зими, однак невідомо, чи США зможуть продати таку кількість: американські запаси перехоплювачів істотно виснажені, зокрема через війну з Іраном.
Дональд Трамп наголошує, що значну кількість боєприпасів попередня адміністрація також передала Україні. Президент України Володимир Зеленський розраховує обговорити питання Patriot із президентом США наступного тижня в Нью-Йорку на полях Генасамблеї ООН.
Менше гібридності, більше загрози. Формат із Україною?
«Віра Європи у співпрацю завжди була зумовлена прагненням до миру. Це сенс нашого існування. Сьогодні цей мир опинився під загрозою», – цими словами Урсула фон дер Ляєн відкриває безпековий блок своєї промови, в якому вказує на зростаючу кількість гібридних загроз на території Євросоюзу.
Очільниця Єврокомісії згадала кібератаки, диверсії, підпали та вторгнення безпілотників, яких із кожним днем стає дедалі більше. Інцидент у Лейпцигу Урсула фон дер Ляєн, що в минулому очолювала Міноборони Німеччини, назвала атакою на весь ЄС, і закликала попрощатися з ілюзіями.
Очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн виголошує промову про стан Європейського Союзу (SOTEU) у Європарламенті в Страсбурзі, Франція, 16 вересня 2026 року
«Гібридні загрози, з якими стикається Європа, стають дедалі менш гібридними і дедалі менше залишаються просто загрозами», – зауважила очільниця Єврокомісії.
У зв’язку з цим фон дер Ляєн анонсувала нову Європейську стратегію безпеки, що передбачає, зокрема, оновлення механізму реагування на гібридні загрози. Топпосадовиця ЄС бачить це як доповнення до 4-ї статті НАТО, що дає право державі-члену скликати консультації між союзниками. По суті, фон дер Ляєн пропонує її аналог у Європі.
«Наші системи створювалися для іншого світу… Нам терміново потрібен консенсус щодо того, як реагувати на певні інциденти – ті, які не досягають рівня збройної агресії, але явно загрожують нашій національній безпеці… Якщо одна держава-член активує цей механізм, усі держави-члени зберуться разом, щоб скоординувати європейську відповідь», – пояснила необхідність фон дер Ляєн.
Лідерка ЄС вважає, що, з огляду на характер і масштаб ризиків, потрібен і новий безпековий формат. У ньому бачить Україну. США серед названих нею партнерів не прозвучали.
«Ми вже давно обговорюємо формат зустрічей лідерів, зосереджений на безпеці нашого континенту, – за участю таких партнерів, як Канада, Норвегія, Україна, Велика Британія та інші… Саме тому ми представимо наші пропозиції щодо того, як перетворити ідею Європейської ради безпеки (European Security Council) на реальність», – резюмувала фон дер Ляєн.
4 серпня в німецькому аеропорту «Лейпциг/Галле» поблизу українського вантажного літака «Антонов», що використовувався для перевезення військових вантажів, виявили дрон, навантажений вибухівкою. Міністр внутрішніх справ Александр Добріндт тоді називав інцидент у Лейпцигу «гібридним сценарієм нападу» і не виключав можливої причетності іноземних держав.
Санкції проти Росії дійшли межі?
Говорячи про підтримку України, очільниця Єврокомісії акцентує на необхідності посилення санкцій проти Росії. ЄС ухвалив 21 пакет. Початкові пропозиції слабшали, перш ніж стати прийнятними для всіх держав-членів.
Після затяжних переговорів щодо 21-го пакету, під час яких початкові пропозиції довелося помітно видозмінити, в Єврокомісії, схоже, не мають ілюзій щодо простору для нових масштабних економічних обмежень. Фон дер Ляєн тепер зауважила, що не обов’язково потрібні нові санкції, щоб тиск на Росію став сильнішим.
Президент Росії Володимир Путін оглядає дрони, вироблені в РФ
«Передусім необхідно забезпечити виконання вже чинних. Наші санкції болючі. Вони чинять величезний тиск на російську економіку. Росія робить усе можливе, щоб їх обійти. Тож ми повинні закрити всі лазівки», – наголосила президентка Єврокомісії.
Нині ЄС намагається подовжити вже чинні персональні санкції проти Росії, під якими перебуває вище керівництво РФ, представники великого бізнесу та ВПК, пропагандисти й чиновники, причетні, за оцінкою ЄС, до депортації українських дітей. Це процедура, яка відбувається двічі на рік. Черговий дедлайн сплив 15 вересня, але замість подовження на шість місяців, їх подовжили лише на тиждень.
Процедура вимагає згоди всіх країн ЄС і регулярно стає приводом для торгу. Раніше, за часів прем’єрства Віктора Орбана, свої умови регулярно висувала Угорщина. Іноді їй вдавалося домогтися виключення окремих осіб зі списку.
Тепер вимоги висунула Словаччина. Братислава домагається зняття санкцій із засновника «Альфа-Груп» Михайла Фрідмана, а також із російсько-узбецького мільярдера й металургійного магната Алішера Усманова.
Російські бізнесмени Михайло Фрідман (зліва) і Алішер Усманов (справа). Комбо
Виключення Усманова зі списку несподівано підтримала Франція. Офіційно Париж посилається на міркування національної безпеки та прохання партнерів. За даними джерел Радіо Свобода в дипломатичних колах ЄС, Азербайджан готовий звільнити двох французьких громадян в обмін на зняття санкцій із російського мільярдера.
Дипломати побоюються, що поступки можуть запустити ефект доміно. Якщо Париж і Братислава досягнуть свого, Люксембург може вимагати виключення зі списку Михайла Фрідмана, а інші країни висунуть власні умови.
Суперечка стосується винятково персональних обмежень – замороження активів і заборони на в'їзд до Євросоюзу. У чорних списках ЄС нині перебувають понад 2600 осіб і компаній. Перелік невдовзі можуть поповнити ще 1600 позицій, пов'язаних із російським ВПК. Рішення ЄС щодо найбільшого розширення чорних списків від початку повномасштабної війни очікується у жовтні.
Верховна представниця із закордонних справ Кая Каллас на пресконференції після неформальної зустрічі міністрів оборони країн ЄС, Ірландія, 1 вересня 2026 року
Україна пропонує також «антибалістичні» санкції. На початку вересня Андрій Сибіга представив колегам із ЄС конкретні пропозиції. Київ очікує запровадження обмежень проти виробництва російської балістики, низки російських фізичних і юридичних осіб, супутникової системи «Рассвет», а також Росатома і Роскосмосу; повного ембарго ЄС на постачання Росії глинозему й алюмінієвої руди; сильніших заходів проти тіньового флоту та жорсткіших обмежень на поїздки росіян до Європи.
Розширення ЄС фон дер Ляєн також згадала, вкотре заявивши, що майбутнє України – у Євросоюзі, однак нових конкретних кроків щодо вступу не оголосила. Лише анонсувала дорожню карту для найбільш просунутих країн-кандидатів. Чиновники Єврокомісії поки не знають, який саме вигляд вона матиме.