Сили оборони України поглиблюють «кілзону» для логістики армії РФ до приблизно 160 км від лінії бойового зіткнення. Дрони 1-го корпусу НГУ «Азов» полюють на військовий транспорт противника на дорогах навколо Донецька і Маріуполя. Удари українських БПЛА по маневрених цілях сягнули і траси Таганрог – Джанкой – головної логістичної артерії російських військ на окупованих територіях України. А Z-канали занепокоєні здатністю українських військових нарощувати удари на відстань середньої дальності й «різати» логістику там, де раніше пересування окупаційних військ було у відносній безпеці.
Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) пояснюють:
- Як українські дрони змогли вразити російську логістику на такій глибині?
- Що потрібно Україні, щоб перетворити шляхи постачання окупантів на постійну «кілзону»?
- Як удари по військовому транспорту на окупованих територіях можуть вплинути на фронт?
Силам оборони тепер вдається вражати логістику противника там, де він ще нещодавно почувався захищеним від основних загроз – на дальності понад 50 км.
У 1-му корпусі НГУ «Азов» демонструють знищення військового транспорту на ключових маршрутах у районах Зугреса, Андріївки, Старобешевого, Горлівки та Лисичанська, а також на Донецькій кільцевій дорозі – це понад 60 км від лінії бойового зіткнення, та навколо Маріуполя – близько 160 км вглиб окупованої території.
Спалений російський військовий транспорт на дорозі поблизу окупованого Донецька
Оператори БпЛА батальйону Black Sky бригади НГУ «Спартан» показали, як знищили вантажівку з особовим складом військ РФ у населеному пункті Піски, що поблизу окупованого Донецька, за понад 50 км від лінії фронту.
Батальйону Black Sky бригади «Спартан» НГУ знищує вантажівку з військовими РФ в районі Пісків під Донецьком
Удар дрона по автомобілю російських військових фіксують біля стели на в’їзді в окуповане місто Брянка на Луганщині – це понад 60 км від ЛБЗ.
Російські телеграм-канали помічають роботу українських дронів на трасі поблизу окупованого Маріуполя.
Російська військова вантажівка в прицілі українського дрона поблизу окупованого Маріуполя
Z-блогер Володимир Романов публікує відео атаки українського дрона на військову вантажівку на дорозі біля Мангуша під Маріуполем – це понад 100 км від лінії бойового зіткнення, а також згорілої цистерни обабіч траси в Бердянському районі на окупованій частині Запорізької області.
Український дрон атакує російський військовий вантажний транспорт біля Мангуша в Маріупольському районі на окупованій частині Донеччини. Відстань до лінії ЛБЗ близько 100 км
Російський «волонтер» Олексій Живов констатує, що Сили оборони дотягуються до ключової логістичної артерії армії РФ – траси Таганрог – Джанкой, яка проходить вздовж узбережжя Азовського моря через Маріуполь – Бердянськ – Мелітополь – Генічеськ до Криму, на відстані 100–160 км від лінії бойового зіткнення. Цією трасою Росія переміщує пальне та військову техніку для потреб фронту.
Спалена автоцистерна на трасі в Бердянському районі на окупованій частині Запорізької області
З кінця квітня в z-пабліках скаржаться на збільшення глибини роботи керованих дронів-камікадзе ЗС України та втрату ініціативи РФ в «малому небі».
Занепокоєний можливою «дроно-блокадою» комунікацій за 100–150 км від лінії фронту і «ексміністр оборони» угруповання «ДНР», нині ув'язнений владою РФ, Ігор Гіркін.
«Зараз треба терміново думати над тим, що (якщо ми продовжимо «усією країною жувати соплі») через рік «зона дроно-терору» буде вже не 100–150, а 300–500 кілометрів від лінії фронту (знову ж таки, «на наш бік»). Втім, є підозра, що нам і від нинішньої мало не здасться (вже не здається)», – пише він.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Діряве небо Росії. Кремль програє Україні «математику війни» в ППО?Чому українські дрони почали завдавати глибших ударів?
Україна нарощує мідл-страйк-удари, які завдають клопоту противнику на відстані 50–120 км, каже військовий аналітик Владислав Селезньов. Їх стає не лише більше, але й спрямовуються вони все частіше саме на логістичні ресурси.
«Можна було працювати по інших, не менш важливих цілях, але є пріоритетність. І очевидно, що ця пріоритетність орієнтується на те, щоби нищити все, що ворог пре в бік передової», – пояснює він.
Деякі армійські корпуси мають ресурсну та матеріально-технічну базу, щоб здійснювати такі атаки, в першу чергу полюючи на логістику противника, розповідає Владислав Селезньов. Це докорінно може змінити ситуацію на полі бою.
Дрон 1-го корпусу НГУ «Азов» пролітає над Донецьком
До ударів середньої дальності переходять лінійні підрозділи, які зазвичай виконують оперативні завдання безпосередньо на своїх ділянках фронту, пояснює експерт з питань безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук.
«Коли це робить уже лінійна частина (тобто не СБС чи ГУР – ред.), це ж зовсім інша ситуація. Корпусу, бригаді байдуже на стратегічний задум, їм своє завдання треба виконувати у своєму секторі. І це говорить про те, що сектори оцих корпусів змінюються в глибину, збільшують глибину ураження противника. Те, що вже говорять про Маріуполь, фактично про берег Азовського моря в лінійних військах, – це зміна способу ведення бойових дій», – каже експерт.
Російським військовим уже доводиться реагувати на небезпеку глибших ударів у таких місцях, як дороги навколо Донецька, який армія Росії використовує як великий логістичний вузол, розповідає в ефірі Радіо Донбас Реалії заступник командира бригади НГУ «Спартан» полковник Владислав Саєнко.
Російська військова вантажівка в прицілі українського дрона поблизу окупованого Маріуполя
«Противник вже розуміє, що їхні логістичні шляхи можуть контролюватися. Тому, якщо ясна погода, – це менша концентрація техніки, менше переміщень. Якщо погода трохи зіпсувалася – починається вже активне переміщення, активні підвози, активне задіяння важкої техніки», – пояснює він.
Наразі дронам середньої дальності ураження, якими наносяться удари по дорогах вглиб окупованих територій, вдається проходити лінію бойового зіткнення, бо протидія противника там переважно сфокусована на інших видах цілей, пояснює Павло Лакійчук. З його слів, це вказує на те, що на цей момент в України з'явилася перевага.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Сили безпілотних систем уразили центр підготовки пілотів БПЛА в окупованому Хрустальному«Коли вистрибуєш із цього діапазону, виходить так, що протиповітряна оборона наче є, але вона налаштована проти інших засобів, і ти в тіні її, поза сектором огляду. Цим треба користатись. На це поки що налаштовані прориви протиповітряної оборони на широкому фронті. Але треба теж розуміти, що гонка, як в ППО, так і в РЕБ, – всюди однакова. Ми проти них постійно змагаємося – це спринт на марафонську дистанцію: тільки ти вирішиш, що в тебе все класно, завтра знайдуть способи нейтралізації», – каже він.
Чим Україна «ріже» логістику окупантів?
Для атак на відстань понад 50 км звиклі для ближнього тилу FPV-дрони не підходять. Потрібні БПЛА середньої дальності.
Німецький журналіст Юліан Рьопке повідомляє, що 1-й корпус НГУ «Азов» для своїх ударів застосовує дрони-камікадзе Hornet з функціями штучного інтелекту. Обриси схожого за виглядом БПЛА можна побачити на відео із Маріуполя.
За словами Рьопке, для підтримки стабільного зв’язку між оператором та дроном використовуються термінали супутникового зв'язку Starlink. Точна дальність його польоту публічно не розголошується, але, за оцінками, вона становить понад 100 км, а вага бойової частини – до 5 кг.
Дрон-камікадзе «Hornet» з функціями штучного інтелекту над дорогою поблизу окупованого Маріуполя
«Він відрізняється максимальною автономізацією свого польоту, широким застосуванням алгоритмів штучного інтелекту і доволі великою дальністю використання, яка дозволяє перерізати логістичні шляхи на глибині понад 200 км. Ну і, звісно, він має американське коріння, але використовується в Україні дуже ефективно», – розповідає про Hornet в етері Радіо Донбас Реалії головний редактор Defense Express Олег Катков.
Дрони Hornet доволі малогабаритні та стійкі до засобів радіоелектронної боротьби, через це їм вдається прориватися через лінію боєзіткнення. Крім цього, діє правило: чим далі вглиб, тим менше ППО, пояснює Олег Катков.
475-й штурмовий полк CODE 9.2 атакує російський військовий автомобіль із засобами РЕБ невстановленим БПЛА середньої дальності з автонаведенням
Якими засобами наносили свої ураження поблизу Донецька оператори бригади «Спартан», у підрозділі не розголошують. Також невідомо, який БПЛА середньої дальності з автонаведенням застосував для знищення автомобілів російської логістики 475-й штурмовий полк CODE 9.2.
Як «полювання» на тилових дорогах може вплинути на фронт?
Поки що це окремий випадок того, що українські підрозділи отримали безпілотники, які дають можливість завдавати ударів по транспорту противника далі, ніж ближній тил, пояснює в ефірі Радіо Донбас Реалії військовий аналітик Юрій Федоров.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Росія намагається скопіювати український досвід антидронової ППО – Донбас Реалії«У цих оперативних тилах є дуже важливі, з військової точки зору, об’єкти. Це командні пункти, це місця, де розташовується особовий склад. Це склади боєприпасів та логістика. Якщо ці транспортні комунікації перебувають під вогневим контролем противника, це означає, що постачання частин і з'єднань, які вже в бойових порядках, стає набагато складнішим і небезпечнішим», – каже він.
З його слів, те, що ці оперативні тили дедалі глибше перебувають під ударом, – дуже важливий, з військової точки зору, розвиток подій, бо це реально знижує боєздатність військ у зоні бойового зіткнення.
Якщо досвід лінійних підрозділів, які вже завдають ударів на глибину понад 50 км, вдасться перенести на інші підрозділи вздовж лінії фронту і поєднати його зі стратегічними мідл-страйк-ударами спецпідрозділів та СБС, це може створити значно більший ефект, вважає Павло Лакійчук.
Російська військова вантажівка в прицілі українського дрона поблизу окупованого Маріуполя
«Головне завдання лінійних з'єднань – стримувати ворога на конкретній ділянці. Тому хай вони працюють там, де працюють. Стратегічні сили також працюють там, де працюють. Але от настає момент, коли ці дальності об'єднуються, сходяться. І тоді взаємодія і координація дій між військами на полі бою і тими, які наносять стратегічні удари, дасть синергетичний ефект», – пояснює експерт.
Для впевненого і системного контролю логістики в глибині окупованих територій Україні потрібні ресурси: фінанси, достатня кількість мідл-страйк-дронів і пілоти, які можуть ними керувати, вважає Владислав Селезньов. Особливо якщо цілитися в основну логістичну артерію армії РФ:
«Кілька сотень кілометрів траси, що з'єднує Таганрог з Джанкоєм, досить важко контролювати абсолютно і тотально. Працюють на цій ділянці і українські партизани, і представники спеціальних підрозділів, які буквально досліджують весь трафік ворожого автомобільного транспорту. Працюють, зокрема, розвідувальні дрони. І ця робота поки що є сегментованою та не такою масштабною. Питання часу, коли ми отримаємо ресурси та можливості для того, щоб тримати під тотальним контролем цю магістраль», – каже Владислав Селезньов.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Втрати російської ППО зросли на 240%. Як Україна перетворила Крим на «Чорнобаївку»Мідл-страйк-дрони – зараз найважливіший стратегічний елемент для України на фронті, а вибивання логістики – це шлях до деокупації, стверджує в ефірі Радіо Донбас Реалії директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак:
«Я знаю, що командувач Силами безпілотних систем уже якось заявив, що хотів би мідл-страйк-дрони включити в «кілзону». Але «кілзону» на 350 кілометрів створити швидко не вдасться, а от сіру зону, де все буде в небезпеці, на 350 кілометрів можна було б зробити. І для цього потрібні тисячі, десятки тисяч безпілотників у мідл-страйк-категорії. Це дуже важливо».
27 квітня Міністерство оборони України повідомило про створення першого спільного українсько-норвезького виробництва безпілотників середньої дальності. Очікується, що перші системи, зроблені в Норвегії, Сили оборони отримають до літа цього року.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС РЕАЛІЇ:
Поділіться з нами своїм відгуком про статтю: на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук. Якщо ви живете на окупованій території – пропонуйте теми, діліться міркуваннями через анонімну форму donbass.realii.info. Донбас Реалії працюють для аудиторії по обидва боки лінії фронту.