«Марші Свободи» у Білорусі
Розпочнемо з подій, до яких прикута увага всього світу. Вчора, в неділю, 16 серпня, в Білорусі відбувся найбільший загальногромадянський марш «За Свободу!» – проти фальсифікацій підсумків президентських виборів. Багатотисячними колонами демонстранти вийшли по всій Білорусі.
«Марші Свободи» у Білорусі: фото з мирних протестів у Мінську, Гомелі, Вітебську та Гродні (фоторепортаж)
Вийшли підтримати учасників антивладних протестів у Білорусі і у центрі Києва. Близько сотні людей із біло-червоними прапорами пройшли від Михайлівської площі до посольства Білорусі в Україні, де відбувся мітинг.
Натомість Президент Білорусі Олександр Лукашенко 16 серпня виступив перед мітингувальниками у центрі Мінська, яких звезли з різних регіонів країни. Він звернувся до учасників антивладних протестів і закликав їх «зупинитися»: «Пам’ятайте, загубите першого президента – це буде початок вашого кінця, ви завжди, як в Україні й інших країнах, будете стояти на колінах і молитися невідомо на кого». Лукашенко закінчив свою емоційну промову словами: «Я живий і буду жити», згадавши перед тим і Україну.
На таку згадку відреагував Офіс президента України. На думку ОП, в Мінську з вуст Лукашенка «практично офіційно прозвучало, що нібито керівництво України «наказує» провести нові вибори в Білорусі». «Це не просто відверта неправда. Це свідоме нагнітання. Свідома провокативна поведінка. Для чого? Чи навіть не так: до чого тут Україна, якщо події стосуються суто Білорусі та внутрішньої недовіри?» – заявили в Офісі президента.
«Доля Білорусі буде залежати не тільки від масовості і ефективності сьогоднішніх протестів. Справжні події у цій країні почнуться після того, як з білоруського режиму впаде маска Олександра Лукашенка і з’явиться обличчя Володимира Путіна – так, як це було в Україні 2014 року, коли зникла маска Віктора Януковича», – пише політичний оглядач Віталій Портников і додає: «Тоді буде зрозумілим, яка кількість людей готова протистояти ймовірному російському поглинанню з такою відчайдушністю, з якою вона сьогодні протистоїть кийкам лукашенківських силовиків. Якщо достатньої кількості людей не знайдеться, Білорусь може зникнути з політичної карти світу ще до закінчення 2020 року».
Україна – «на межі другої хвилі» COVID-19
І до новин довкола коронавірусу, який за оновленою статистикою не перестає стрімко поширюватися світом та Україною. Відтак, відсьогодні, 17 серпня, уряд оновив епідемічні рівні (встановлюються на 14 днів) і відніс до «червоної» зони міста Самбір (Львівська область), Біляївка (Одеська область), Дубно (Рівненська область), Городенківський і Косівський райони (Івано-Франківська обл.), Костопільський і Рівненський райони (Рівненська область) і Кіцманський район (Чернівецька область). Хто ж опинився у «помаранчевій», «жовтій» та «зеленій» зонах перевіряйте тут.
Також у рубриці #МояІсторія ми почали розповідати історії людей, на життя яких вплинула пандемія коронавірусу COVID-19. Це – лікарі, які рятують життя; пацієнти, які борються з недугою, та їхні родичі; малі підприємці, які рятують свій бізнес чи відкривають нові можливості. Наразі пропонуємо вам розмову з завідувачем одного з відділень одеського обласного клінічного центру Олексадром Лиходідом. В інтерв’ю Радіо Свобода він радить українцям як не стати його пацієнтом, розповідає як скасування жорсткого карантину призвело до збільшення кількості пацієнтів, і де здебільшого заражаються хворі на COVID-19.
«Мотор Січ», Ярославський і китайський інвестор: що далі?
З часу, коли ми надіслали вам попередню розсилку прискорились події і навколо української компанії «Мотор Січ». Із акцій компанії, куплених три роки тому китайськими інвесторами, можуть зняти арешт, а відтак розблокувати зміну власників підприємства. Про це говорять і в групі компаній олігарха Олександра Ярославського, яка стала новим партнером китайців щодо концентрації акцій українського підприємства, і в експертному середовищі. Один з інструментів зняття арешту з акцій – суди: 14 серпня Шевченківський суд Києва почав розглядати відповідний позов акціонерів. Наступне засідання має відбутися 25 серпня. Між тим, долю стратегічного підприємства, яке будує авіадвигуни та деталі до них обговорюють навіть на рівні «Групи семи». Євген Солонина уважно стежить за розвитком подій і у своєму матеріалі подає нову інформацію, яка з'явилася щодо «Мотор Січі».
А тепер на черзі три новини про місцеві вибори:
- Сергій Притула йде в мери Києва від «Голосу»
- На презентації Київської обхідної дороги (скорочено КОД) одна зі спікерок – нардеп Ірина Верещук була представлена як кандидат на посаду міського голови Києва, а присутні навіть зверталися до неї, використовуючи словосполучення «майбутній мер».
- ЦВК за рекомендацією штабу ООС і обласних військово-цивільних адміністрацій вже скасувала місцеві вибори у 18-ти громадах уздовж лінії фронту на Донбасі
Як у 1930-х роках вчені України рятували храми від забуття та радянського знищення
На цьому на новинах про політику ставимо три крапки і хочемо розповісти вам про Стефана Таранушенка та Павла Жолтовського. Ці чоловіки змогли зафіксувати світ, який безповоротно зник. 90 років тому українські мистецтвознавці обійшли з фотоапаратом містечка й села майже всієї тодішньої України. Зі своїх експедицій вони привезли креслення та тисячі фото церков, синагог, костелів, будинків, містечок, сіл і відзняли інші унікальні пам’ятки, які пізніше були знищені. Побували також на Брянщині. Вчені робили це у переломний період колективізації – перед Голодомором – в кінці 20-х початку 30-х років ХХ століття. У 1933 році Жолтовського та Таранушенка арештували за сфабрикованою справою. Їх звинуватили в участі у «російсько-українському фашистському блоці». Неймовірна історія подорожей вчених залишалася відомою переважно для науковців. У спеціально зверстаному лонгріді розповідаємо на основі унікальних фото Таранушенка та Жолтовського, якою була Україна до Голодомору і що вона втратила назавжди.
«Молодість-49»: 10 нових українських фільмів
А тепер анонсуємо вам цікаві фільми 49-го міжнародного кінофестивалю «Молодість», який цьогоріч перенесли у зв’язку з пандемією коронавірусної інфекції. Незважаючи на це, організатори підготували насичену українську та міжнародну програму: короткометражне, повнометражне, класичне і нове кіно. За лінком ви знайдете 10 українських фільмів, на які варто звернути увагу на фестивалі. Серед них і фільм «Київ-війна», який зняв наш колега – телеоператор програми журналістських розслідувань «Схеми: корупція в деталях» Кирило Лазаревич. В процесі зйомок автори стрічки понад 30 разів їздили маршрутом «Київ-Костянтинівка».
Куди поїхати на День Незалежності
І на завершення пропонуємо скласти плани на вихідний і святковий день – 24 серпня. Як відомо, українська державність народилася у Києві. Але протягом століть боронити свою Незалежність українцям доводилося у різних куточках батьківщини. Іноді подальша доля України вирішувалася у невеликих містечках чи селах, а одного разу навіть у звичайному пасажирському вагоні, що стояв на залізничній станції.
Побачити усі історичні місця, пов'язані із боротьбою за незалежність України та провідними її діячами протягом одного вікенду – не вдасться. Але їхня кількість та географічне розмаїття дозволяють скласти насичену і зручну програму на кілька днів із урахуванням можливостей та регіону проживання.
Окрім того напередодні Дня Незалежності Радіо Донбас.Реалії вирішило спитати у митців з заходу і сходу України про те, що об’єднує українців, що таке Незалежність, і як можна порозумітися людям різних поглядів. На ці питання вже відповіли Віктор Винник, фронтмен рок-гурту «МЕРІ» та співачка Марія Бурмака.
Ваше Радіо Свобода Weekly
Радіо Свобода Weekly – усі важливі новини та ексклюзиви нашого сайту в одному листі. Надсилаємо щопонеділка о 7-й ранку якраз до Вашого сніданку. Підписатись на розсилку можна тут.
