Росія вдруге спробує захопити Київ – і в цьому немає жодних сумнівів, заявив головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний в інтерв’ю британському виданню The Economist, що було опубліковане 15 грудня.
А наступного дня агресор завдав нового потужного удару по Україні, у повітряному просторі Києва зафіксували близько 40 ракет, 37 із них збили сили ППО. Радіо Донбас.Реалії разом із військовими експертами відповідає на головні запитання щодо можливого наступу на столицю.
Що саме сказав Залужний про другий наступ на Київ?
Що Росія знову спробує атакувати Київ, і сумнівів у цьому він не має. Залужний розповів, що агресор готує близько 200 тис. нових солдатів, а його резерви оцінюються в 1,2-1,5 млн. осіб. І ці люди воюватимуть, бо «цар каже їм іти воювати, і вони йдуть воювати». Новий потужний наступ можливий у лютому, як і рік тому.
Чому Росії потрібен Київ?
Бо це столиця, а Путін мислить категоріями, в яких захоплення столиці дійсно могло дорівнювати (хоч і не одразу) захопленню всієї країни. Крім того, для нього надзвичайно важливий символізм. Яскраве свідчення – знайдена у російських військових парадна форма, у якій вони мали би пройтись Хрещатиком після взяття Києва.
Чи дійсно може Росія знову піти на Київ у 2023 році?
За численними оцінками військових аналітиків і військових як українських, так і іноземних – однозначно так. При цьому так само вони згодні щодо того, що у воєнному плані це не є виправданим.
Чи зробила висновки армія Росії із провалу першої спроби захопити Київ?
На думку експертів – так, зробила. Але це їй геть не допоможе. В армії РФ відсутній творчий підхід, натомість є жорстка вертикаль та практика сліпого виконання наказів. Одним із наслідків цього є багаторазове повторення тих самих помилок попри наслідки, навіть катастрофічні. Найбільш яскраві приклади – Чорнобаївка та Білогорівка. Не виключено, що у випадку з Києвом ворог діятиме так само: тобто за тим самим планом, але очікуючи на інший результат.
Чи вдасться Росії захопити Київ із другої спроби?
Росії не вдасться захопити Київ, впевнені експерти. Зокрема, варто врахувати попередній пункт, а також те, що атакуватиме російська армія, на відміну від минулого року:
- із погано підготовленими солдатами замість кадрових військових;
- з гіршою технікою;
- без ефекту несподіванки;
- коли у Генштабі ЗСУ розуміють, як саме вони будуть діяти;
- коли ЗСУ готові і мають нове сучасне озброєння;
- а оборона столиці укріплювались місяць у місяць.
Це не означає, що загроза несерйозна, чи відбити атаку російської армії буде легко і не буде втрат. Але всі ці фактори свідчать на користь того, що шансів таки взяти столицю України під контроль катма.
Чим може закінчитись для Кремля друга спроба захопити Київ?
Щонайменше величезними втратами тих, кого Кремль кине в цей наступ (хоч це його і не надто турбує, а от росіяни можуть замислитись). Так само агресор збільшить свої втрати у техніці, запаси якого і так значно вичерпані – до того, що ще з літа розконсервовані «музейні» танки Т-62. Не кажучи про різноманітну «бавовну» на військових об’єктах, зокрема, аеродромах. І все це може визначити фінал війни в Україні.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:
Ми працюємо по обидва боки лінії розмежування. Якщо ви живете в ОРДЛО і хочете поділитися своєю історією – пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук чи телефонуйте на автовідповідач 0800300403 (безкоштовно). Ваше ім'я не буде розкрите. Матеріал опубліковано мовою оригіналу
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
