Коротко про головні події тижня, важливі для українського Сходу.
Фронт
Загарбникам вдалося просунутися у Серебрянському лісництві на Луганщині; на Донеччині біля Часового Яру, Іванівського на Бахмутському напрямку; північніше Орлівки, південніше Тоненького на захід від Авдіївки; південніше Красногорівки та західніше Старомайорського, повідомляли аналітики проєкту DeepState 23 березня.
Чи означають ці просування, що фронт на Донбасі почав сипатися, – розбирались з військовими експертами в ефірі Радіо Донбас Реалії.
За інтенсивністю штурмів російських військ переважав Новопавлівський напрямок: це район Мар'їнки-Курахового-Вугледару-Великої Новосілки). Згідно зі зведеннями Генерального штабу ЗСУ, агресор штурмував українську оборону тут 184 рази (упродовж минулого тижня – 190).
На захід від Авдіївки кількість атак знизилася: 63 на противагу 106 атакам за тиждень до цього.
Стабільно високою зберігається щільність штурмів на Лиманському та Бахмутському напрямках фронту: 62 та 57 атак відповідно.
Найбільше ударів російська авіація завдала по селу Бердичі на захід від Авдіївки – 7, Вугледару і сусідньому Старомайорському – 7, по Очеретиному на захід від Авдіївки – 6.
Тим часом ЗСУ продовжують відчувати брак боєприпасів на фронті. 28 березня прем'єр-міністр Чехії Петр Фіала заявив, що його уряд також виділить гроші на «чеську ініціативу» щодо купівлі боєприпасів для Сил оборони України. Розбираємося, чи вистачить українським військовим 800 тисяч (1,5 мільйона) боєприпасів від партнерів, і чи допоможе ця допомога розпочати новий наступ.
А Росія наразі створює 100-тисячне угруповання військ, не виключений новий наступ, повідомив Олександр Павлюк, командувач Сухопутних військ ЗСУ. Аналізуємо, навіщо агресору цей контингент і де він може піти вперед.
22 березня щонайменше 140 людей загинули під час стрілянини у «Крокус Сіті Хол» під Москвою. Путін звинуватив у теракті Україну. Навіщо Кремль озвучив такі звинувачення і як це вплине на український фронт, – аналітика тут.
Читайте також: «Мої батьки, якби побачили це, знову б померли»: ситуація у Часовому Яру біля Бахмуту
Де лінія оборони
Президент Володимир Зеленський в інтервʼю французьким журналістам заявив, що Україна будує три лінії оборони на всій лінії фронту та на кордоні з Білоруссю: роботи ведуться вдень і вночі, силами як військових підрозділів, так і цивільних будівельних компаній.
«Але чому не в 2023-му?», ‒ це питання сколихнуло українське суспільство, яке лиш після відходу ЗСУ з Авдіївки звернуло увагу на те, що на захід від міста досі, на 11-й рік війни, немає належно збудованих фортифікацій.
У чому проблема будівництва ліній оборони поспіхом під вогнем армії РФ, та хто ж, зрештою, той самий «винний» у тому, що ЗСУ досі не окопались по всій лінії фронту, – розбиралася Ольга Кацан у аналітичному матеріалі «Де «Лінія Зеленського»? Хто мав побудувати фортифікації і що з ними тепер».
Сівба на Донеччині: попри війну
Аграрії Донеччини розпочали сівбу ярих зернових культур. Планують засіяти 337 тисяч гектарів. Озимі культури минулої осені були засіяні на площі 120 тисяч гектарів, решту полів з цього тижня почали засівати яровими культурами, зазначили у Донецькій ОДА.
Підрізати крила «Орланам»
Розвідка на фронті – це далеко не все, чим небезпечні безпілотні авіаційні комплекси російського виробництва «Орлан». Вони ще й наводять та коригують вогонь високоточної артилерії та далекобійних РСЗВ, самі можуть бомбардувати боєприпасами, ставлять перешкоди для високоточних снарядів ЗСУ.
Противник намагаєтся запускати їх в український тил на глибину до 120 кілометрів, щоб знаходити аеродроми, радіолокаційні станції, зенітно-ракетні системи, ангари з технікою тощо, а потім – завдавати по них удари далекобійною зброєю.
«Орлани» стали завдавати стільки шкоди ще й через величезну їхню кількість: Кремль збільшив їхнє постачання у війська в десятки разів. Чому ці апарати агресора стало складніше уразити та що потрібно, аби закрити від них небо – у статті Сергія Горбатенка «Полюють на цінну техніку за 100 км від фронту: чому російські «Орлани» складно збити і що з цим робити».
Як працює «єВідновлення»
Програма «єВідновлення» запрацювала в Україні з березня 2023-го. Вона розділена на дві категорії: перша – компенсація за відновлення пошкодженого житла (кошти можна витратити лише на будівельні й ремонтні матеріали). На початку сума становила лише 200 тисяч гривень, тепер фінансування програми розширили, й для квартир виплати становлять до 350 тисяч, а для приватних будинків – сягають і 500 тисяч.
Друга категорія – це повністю зруйноване житло, вартість компенсації тут залежить від оцінки комісії. У разі затвердження відшкодування – постраждалі отримують сертифікат і мають реалізувати його протягом 30 днів.
На що можуть розраховувати постраждалі, – у матеріалі Анастасії Середи «Ти пробач, але у тебе хата горить»: кому та як вдалося отримати компенсацію за програмою «єВідновлення».
«Ніякі ми не ждуни!»: що відбувається у прифронтовому Ямполі
Могили місцевих жителів просто на городах, вбиті страуси на знаменитій фермі, знищені будинки, розбиту школу, селищну раду та амбулаторію лишили по собі російські війська у селищі Ямпіль біля Лиману. Окупація тут тривала з кінця квітня і до кінця вересня 2022 року.
Лінія фронту весь цей час лишалась у близько 20 км від Ямполя, нині ситуація ще погіршилась – селище лежить на одному з напрямків просування армії РФ у бік Лиману та Слов’янська. Як виживає Ямпіль зараз і чи думають люди про евакуацію, – у репортажі Радіо Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
«єВорог»
570 тисяч разів українці скористалися чат-ботом «єВорог» і повідомили про пересування техніки чи особового складу армії РФ або допомогли виявити колаборантів. Ці дані ретельно перевіряють та розташовують на мапах ситуаційної обізнаності: так Сили оборони оперативно планують знищення російських військових об'єктів.
Як допомагає «цивільна розвідка» на окупованих територіях України, які є запобіжники від дезінформації та, власне, про безпеку для людей – в інтерв'ю Ользі Модіній розповів Мстислав Банік, керівник із розвитку електронних послуг у Міністерстві цифрової трансформації України.
Мобільний «Ощад»
Мобільне відділення «Ощадбанку», що надаватиме послуги жителям віддалених і прифронтових громад, відкрили на Донеччині, повідомив керівник регіону Вадим Філашкін. Відділення організували на базі броньованого автомобіля.
«Щоб скористатись послугами мобільного відділення «Ощадбанку», необхідно звернутись до керівника населеного пункту та залишити заявку. На основі зібраних заявок будуть розроблені маршрути і кожен отримає необхідну послугу», – зазначив Філашкін.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС РЕАЛІЇ:
Ми працюємо по обидва боки лінії розмежування. Пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук, телеграм або вайбер за номером +380951519505. Якщо ви пишете з окупованих територій, ваше ім'я не буде розкрите.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
Форум