Кілька днів поспіль цього тижня в окупованому Бердянську чують гучні вибухи. Як пишуть місцеві телеграм-канали, 7 грудня «були завдані удари по місцях скупчення окупантів», наступні два дні вибухи повторилися. «Новини Приазов’я» поспілкувалися з бердянцями, які перебувають зараз у місті та дізналися, що їм про це відомо. Жителі просять не називати їхніх прізвищ з міркувань безпеки.
- 8 грудня радник Офісу президента України Олексій Арестович під час інтерв’ю з Марком Фейгіним підтвердив інформацію про обстріли окупантів у Бердянську та назвав їх «результативними».
- Того ж дня про вибухи в курортному місті повідомила голова міської військової адміністрації Бердянська Вікторія Галіцина. «На авіабазі в окупованому Бердянську прогриміли три потужних вибухи. Після, ще 15 вибухів меншої сили», – зазначила очільниця.
- Генеральний штаб Збройних сил України на ранок 9 грудня відзвітував про удари по скупченнях російських сил у районах 7 окупованих міст на Запоріжжі, в тому числі у Бердянську.
Про перші вибухи цього тижня місцеві жителі повідомили в середу. Журналісти написали, що пожежа відбулася на території бердянського аеропорту. Саме там окупанти зберігали гвинтокрили, військову техніку та озброєння.
Один з вибухів дуже гучний, було зрозуміло, що це не «виліт», а «приліт»Жителька Бердянська
«Коли були вибухи, це вже була друга половина дня і ми це чули добре. Чоловік нарахував 11. Це з боку моря вибухи, тобто і на косі (Бердянська коса – ред.), і сильний вибух був з боку аеропорту. Один з вибухів дуже гучний, було зрозуміло, що це не «виліт», а «приліт». Після цього була в місті, але окупанти вдають, що все нормально, тримають обличчя, з виду все спокійно», – розповіла жителька Бердянська.
Наступного дня, 8 грудня, надійшла інформація про повторні «прильоти». 9 грудня бердянські журналісти знов повідомили про вибухи в окупованому місті. Містяни сподіваються, що це можна розцінювати як початок «просування ЗСУ в запорізькому напрямку та наближення деокупації».
Про події. що сталися 9 грудня в Бердянську, «Новинам Приазовʼя» розповів колишній український військовий, учасник АТО (антитерористичної операції – ред.), який зараз переховується в місті.
Були якісь дивні звуки, дуже схожі на постріли артилеріїУчасник АТО з Бердянська
«Була стрільба з чогось великокаліберного, мабуть, години 2-3 точно, але це не в аеропорту, швидше за все, десь біля моря. Були якісь дивні звуки, дуже схожі на постріли артилерії, чесно кажучи. Цілий день каталися фури по місту, посилили блокпости, «шмонають» (російські військові – ред.) абсолютно всіх без розбору», – розповів чоловік.
9 грудня місцевий телеграм-канал «Бердянск сейчас» опублікував знімки аеропорту зі супутника, де видно, що напередодні удару по окупантах, на цій території базувалися гелікоптери, були облаштовані вогневі та оборонні позиції військових РФ.
Військовослужбовець ЗСУ, журналіст і політолог Кирило Сазонов у своєму телеграм-каналі повідомив, що «атака по росіянах у Бердянську заслуга Сил Спеціальних операцій».
Окупаційна влада міста заперечила новини про вибухи на російських військових базах і назвала їх «фейковими».
Втім, жителі, з якими вдалося поспілкуватися, кажуть, що ці події їх «бадьорять і додають надії».
«По собі, я думаю, що це стандартний у цьому випадку настрій для всіх нормальних українців – почуття лікування та надії. А раптом перемога ще ближче? Хочеться з цих «визволителів» вголос посміятися, але ж небезпечно», – поділилась одна з жительок.
З огляду на бойові дії й окупацію Росією частини півдня України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
- Бердянськ перебуває в російській окупації з 27 лютого.
- Після окупації місто залишилося без газопостачання, є постійні перебої з мобільним зв’язком та інтернетом.
- До Бердянська не пропускають українську гуманітарну допомогу, немає «зелених» коридорів для евакуації.
- Місцеві жителі виходили на мітинги та демонстрували свою патріотичну позицію поки окупанти не почали розганяти активістів.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
