Доступність посилання

ТОП новини
17 Липень 2018, Київ 05:29

ЧФ Росії: перспективи та негаразди


Севастополь – Довкола Чорноморського флоту Росії знову ламаються списи. А поки сторони сперечаються, у Севастополі зростає заборгованість Чорноморського флоту Росії з виплат до Пенсійного фонду України і зменшується частка виплат до місцевого бюджету.

Російські військові кораблі у Севастопольській бухті
Нещодавно головнокомандувач Військово-морського Флоту Російської Федерації адмірал Володимир Висоцький заявив, що Росія може збільшити число своїх кораблів у Севастополі до сотні. Відповідь Міністерства закордонних справ України була швидкою: базові угоди між Україною і Росією щодо Чорноморського флоту Росії не передбачають права введення нових військових кораблів та суден Чорноморського флоту на територію України.

МЗС Росії на цей коментар українського зовнішньополітичного відомства не відреагувало, але знову відгукнулися російські військові: помічник головкома ВМФ Росії Ігор Диґало заявив, що російська сторона усе ж має право модернізувати свій флот. Мовляв, за умови, що Москва поінформує про свої наміри Київ, базові угоди дозволяють це зробити.

Для нарощування військової присутності Росії в Криму немає жодних правових підстав, наголосив в інтерв’ю Радіо Свобода виконувач обов’язків першого заступника міністра закордонних справ України Юрій Костенко, коментуючи заяву головнокомандувача ВМФ Росії Володимира Висоцького про наміри збільшити кількість своїх кораблів у Севастополі.

«Є договір про перебування Чорноморського флоту, в якому чітко прописано, що навіть заміна на новіші судна не може бути. Договором не передбачені додання нових кораблів до тих, які там перебувають. Про жодне нарощування сьогодні мова не йде. Ми сподіваємося у липні провести чергове засідання групи з питань Чорноморського флоту, яку з українського боку я очолюю. Там ми і розмовлятимемо щодо усіх заяв. Ми повинні розуміти: немає юридичних підстав для нарощування військової присутності Росії. Це виключене. Це не передбачене жодними договорами», – заявив Юрій Костенко.

Про це ж ідеться і в офіційному коментарі, з яким минулого тижня виступило українське зовнішньополітичне відомство. МЗС України нагадало, що перелік військових кораблів та суден Чорноморського флоту, що належать Російській Федерації на території України, чітко зафіксований в Угоді між Україною і Росією про параметри поділу Чорноморського флоту.

Базові угоди не передбачають право введення жодних нових військових кораблів та суден Чорноморського флоту Росії на територію України. Питання заміни будь-якого із зазначених у базовій Угоді кораблів на новий може бути розглянуте в переговорному порядку за умови дотримання принципу «клас на клас, тип на тип», тобто заміни одного корабля на інший такого ж самого класу чи типу, наголошує МЗС України. Водночас в українському зовнішньополітичному відомстві нагосили, що «збільшення кількості особового складу військовослужбовців Чорноморського флоту Росії на території України не відповідає логіці його подальшого виведення».

Росіяни бачать стратегічні «моменти»

Росіяни хотіли б збільшити кількість своїх кораблів у Севастополі майже втричі – до 100 одиниць (зараз Чорноморський флот налічує 35 кораблів), а чисельність особового складу – до 25 тисяч військовослужбовців (зараз – близько 11 тисяч осіб).

Російські військові натякають на «моменти», на які мусять реагувати за допомогою сил Чорноморського флоту – і в Чорному, і в Середземному морях. Зокрема, адмірал Висоцький заявив, що Росія має стратегічні інтереси в Світовому океані, і вона їх там захищатиме й посилюватиме свою присутність.

Слід сказати, що кораблі Чорноморського флоту Росії в останні 5 років відновили походи до Середземного моря, перервані в 90-ті роки минулого століття. Однак, на відміну від радянських часів, це або поодинокі вояжі (як, наприклад, тогорічний вихід великого десантного корабля «Цезар Куніков»), або ж виходи невеликих груп плавзасобів (як атлантичний похід на початку року ракетного крейсера «Москва» з групою допоміжних суден – танкерів «Іван Бубнов» та «Іман» і рятувального буксира СБ-36), які, за оцінками експертів, на військово-політичну ситуацію в регіоні не впливають.

Винятком є лише участь російських кораблів в антитерористичній операції НАТО «Активні зусилля». Торік до неї залучався сторожовик «Ладний».

Чи перебереться Чорноморський флот до Сирії?

Утім, усе частіше експерти і преса обговорюють можливість перебазування головних сил Чорноморського флоту не на схід, до Новоросійська, а на захід, до Середземномор’я. Ще з радянських часів у сирійському порту Тартус розташовувався пункт матеріально-технічного забезпечення ВМФ СРСР.

Зараз тут дислокується пункт тимчасового базування Чорноморського флоту Росії: плавуча майстерня, три плавучі причали і кілька гідрографічних та заправних суден. Як пишуть російські видання, «у перспективі пункт забезпечення може отримати статус пункту постійного базування, а потім і військово-морської бази флоту».

Розглядаються версії, що після 2017 року легкі кораблі Чорноморського флоту Росії будуть виведені до Новоросійська, а великі – до Тартусу. Це також відповідатиме стратегічній цілі російського керівництва – ментальне просування російської присутності на Захід.

Російський флот шкодить «місту російської слави»

Тим часом у Севастополі Чорноморський флот переслідують невдачі там, де він завжди домінував, – на інформаційному фронті. Місцева преса жваво обговорює заяви, з якими спершу виступив голова Севастопольської міськради, проросійський «регіонал» Валерій Саратов, а потім лояльний до Президента Віктора Ющенка перший заступник голови міської державної адміністрації Севастополя Володимир Казарін.

Вони повідомили, що частка Чорноморського флоту Росії в обсягах надходжень до бюджету міста «невпинно зменшується». За офіційними даними, кілька років тому вона становила 27%, сьогодні – близько 15%, і надалі зменшуватиметься.

Водночас збільшуються збитки Севастополя від екологічної шкоди, яку завдає російський флот місту. За словами заступника міністра культури та туризму України Юрія Зубка, 97 мільйонів доларів, які Росія сплачує України за оренду території для базування свого флоту, не покривають збитків, які флот завдає довкіллю півострова.

«Припинення базування Чорноморського флоту Росії у Криму докорінно змінить у кращий бік екологічну ситуацію на півострові та сприятиме напливу на півострів туристів із Європи. Кримській владі пора змінити стратегію розвитку туристичної інфраструктури, щоб півострів став привабливим для іноземних туристів – у першу чергу з країн Євросоюзу. А виведення російського флоту з Криму якраз і сприятиме тому, що до Криму поїдуть туристи з країн Європи. Усе це, у свою чергу, сприятиме надходженню до бюджетів – і державного, і місцевого – значно більших коштів, аніж зараз Україна отримує від перебування на її території Чорноморського флоту, та й взагалі поставить крапку в серії нескінченних, штучно створених, спровокованих конфліктів, які сьогодні «штормлять» Крим», – заявив Юрій Зубко.

Якщо до прибутків від туризму інтерес є не у всіх севастопольців, то інформація заступника голови адміністрації Севастополя Ірини Цокур зацікавила особливо активних мешканців – пенсіонерів, яких у місті понад чверть населення. Вона повідомила, що міська влада звернулася до російської прокуратури з метою з’ясувати причини нестабільної сплати внесків у Пенсійний фонд України Будівельним управлінням Чорноморського флоту Росії.

За офіційними даними, на сьогодні ця російська структура має борг перед Пенсійним фондом України у Севастополі на суму 2 мільйони 962 тисячі гривень, що становить майже 50% загальної пенсійної недоїмки у цьому місті.

За словами начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Севастополі Тетяни Кравцової, з цього приводу вона вже звернулася за допомогою до міської прокуратури, управління боротьби з організованою злочинністю міського УМВС та управління СБУ в Севастополі.
XS
SM
MD
LG