Низка європейських газет наголошують на тому, що, незважаючи на пропозиції світової спільноти, Москва і Тбілісі наразі не збираються йти на примирення щодо Абхазії і Південної Осетії. Йдеться, насамперед, про триетапний план врегулювання російсько-грузинського напруження, який запропонувала Німеччина. «Інтернешнел Гералд Трібюн» вважає Німеччину вдалим посередником, бо у Берліна однаково добрі зв’язки як із Грузією, так і з Росією. Газета вважає, що буде вже добре, якщо «Німеччині поталанить змусити обидві сторони сісти за стіл переговорів». А німецька «Франкфуртер Альґемайне Цайтунґ» вказує на синхронність дій і заяв Москви та Сухумі в перебігу візиту Штайнмаєра до Грузії. Цей часопис також наголошує, що вже напередодні приїзду німецького міністра закордонних справ до Москви його російський колега Сергій Лавров заявив про «нереальність» повернення 250 тисяч грузинських біженців в Абхазію. А міністр закордонних справ самопроголошеної Абхазії Сергій Шамба взагалі категорично відкинув третій пункт німецького плану – переговори про майбутній статус Сухумі. Французька «Монд» наводить думку міністра закордонних справ Грузії Еки Ткешелашвілі про те, що Росія «може прискорити процес анексії Абхазії перед Олімпіадою в Сочі, щоб поставити світ перед довершеним фактом».
Вже згадана «Інтернешнел Гералд Трібюн» інформує про те, що рішення Чехії збудувати на початку 90-х років альтернативний російській нафтовій трубі «Дружба» нафтогін із Німеччини виглядає сьогодні напрочуд вдалим стратегічним для Праги рішенням. Адже важко назвати збігом обставин, як зауважує «Інтернешнел Гералд Трібюн», що саме 8 липня, коли Держсекретар США Кондоліза Райс і її чеський колега Карл Шварценберг підписали в Празі договір про розміщення американського радара нової системи ПРО на теренах Чехії, Росія раптом скоротила на 40 відсотків нафтове постачання для чеських споживачів. Тому сьогодні, як пише «Інтернешнел Гералд Трібюн», додаткове перекачування 250 тисяч тонн нафти щомісяця з Німеччини фактично покриває нестачу російської нафти для Чехії.
(Прага – Київ)
Вже згадана «Інтернешнел Гералд Трібюн» інформує про те, що рішення Чехії збудувати на початку 90-х років альтернативний російській нафтовій трубі «Дружба» нафтогін із Німеччини виглядає сьогодні напрочуд вдалим стратегічним для Праги рішенням. Адже важко назвати збігом обставин, як зауважує «Інтернешнел Гералд Трібюн», що саме 8 липня, коли Держсекретар США Кондоліза Райс і її чеський колега Карл Шварценберг підписали в Празі договір про розміщення американського радара нової системи ПРО на теренах Чехії, Росія раптом скоротила на 40 відсотків нафтове постачання для чеських споживачів. Тому сьогодні, як пише «Інтернешнел Гералд Трібюн», додаткове перекачування 250 тисяч тонн нафти щомісяця з Німеччини фактично покриває нестачу російської нафти для Чехії.
(Прага – Київ)
