Доступність посилання

ТОП новини

Головною проблемою українського православ’я залишається розкол


Юлія Жмакіна

Київ – Яким є діалог між християнськими церквами і політичними партіями у Східній Європі? Чи вдається помісним церквам в Україні, Білорусі і Молдові зміцнювати громадянське суспільство? І чи справді всесильним і всепроникним є вплив Московського патріархату? Такі питання у дні святкування в Україні 1020-ї річниці Хрещення Київської Русі порушили учасники міжнародної конференції «Регіональний діалог мiж православними церквами та фракцією Європейської народної партiї (християнськi демократи) і європейських демократів у Європарламенті».

Святкування 1020-річчя Хрещення Русі, крім суто духовного наповнення, є сигналом-нагадуванням для Європи, де місце України. На цьому наголосив, вітаючи міжнародну конференцію, Президент України Віктор Ющенко.

«Свято, яке ми відзначаємо сьогодні, 1020-ліття Хрещення Русі, є для нас і святом нашої європейськості. За своєю історією, християнськими цінностями, мораллю, ідеалами, за своїми менталітетом і культурою ми належимо до Європи, ми є її невід’ємною і незамінною частиною. Ми маємо повне право жити у спільному європейському домі, у будівництві якого брали участь десятки поколінь українців», – зазначив Президент.

Крім євроінтеграційної місії, нинішнє святкування покликане стати поштовхом до єднання православних церков в Україні. На цю тему Глава держави говорить досить обережно.

«Певен, що багатьох із вас, як і багатьох українців, непокоїть фактор поділу серед православних в Україні. Знаю, єдності прагнуть віруючі. Єдності прагне український народ. Я особисто роблю і робитиму усе для налагодження відкритого і щирого діалогу між православними конфесіями. Єдиний храм православ’я зміцнить демократичні надбання нашої країни», – сказав Віктор Ющенко.

Однак у списках запрошених міжнародної конференції представників Української автокефальної православної церкви та Української православної церкви Київського патріархату не було.

Політична, а не релігійна роль церков Московського патріархату

Коли ж Президент пішов із конференції, перед представниками фракції Європейської Народної Партії і Європейських демократів у Європарламенті, лідерами конфесій і західними дипломатами розгорнулася дискусія на межі із конфліктом, яка власне, якнайкраще ілюструє ситуацію із православними церквами як в Україні, так і в сусідніх Білорусі та Молдові.

Так у вітальному слові Предстоятеля Української православної церкви Московського патріархату, митрополита Володимира Сабодана, яке зачитував на конференції архімандрит Кирило (Говорун), ситуацію в українському православному світі окреслили без дипломатичностей – налагодити стосунки з українською державою на зразок європейських не вдалося.

«Головною проблемою українського православ’я залишається розкол, що існує як кривава рана на церковному тілі. Але пропонуючи свої варіанти подолання розколу, держава має більше враховувати інтереси самих українських конфесій», – сказано у вітальному слові.

Такі заяви викликали бурхливу реакцію з боку гостей з Молдови, які без реверансів окреслили політичну, а не релігійну роль церков Московського патріархату у пострадянських країнах і, зокрема, як висловлювались доповідачі «розкольницьких регіонах», таких як Придністров’я, Абхазія чи південна Осетія. Юрій Рошка, голова Християнсько-Демократичної народної партії Молдови, закликав російську православну церкву розв’язувати свої проблеми на своїй території, а не у Молдові.

«Російську неоімперську політику на даний момент пропагує навіть російська православна церква у Молдові. Коли російська церква нагороджує криміналітет із Придністров’я, людей, які проти нашої Незалежності, Конституції, законів, то це дивна ситуація. Ми такої політики не сприймаємо», – наголосив Юрій Рошка.

Конфлікт поміж православними церквами – гальмо до євроінтеграції

Не чужа священнослужителям Московського патріархату і тема НАТО в Україні, нагадали українські політики – лідер партії «Наша Україна» В’ячеслав Кириленко і лідер партії Християнсько-демократичний союз Володимир Стретович.

Таким чином учасники конференції з України, Білорусі та Молдови намагалися донести європарламентарям: труднощі поміж православними церквами є реальним гальмом у просуванні їхніх країнах до Європи.

Представники ж фракції ЄНП-ЄД у Європейському парламенті відверто не втручалися у суперечку, що розгорнулася прямо на конференції між молдовським і українськими політиками, з одного боку, і представниками церкви Московського патріархату з іншого.

Європейський депутат Уршула Гачек, зокрема, звернула увагу на те, що може і має заповнити простір між політикою і церквою. «Громадянське суспільство, природно, заповнить простір, який існує між політикою і церквою, що може бути дефіцитом у нових демократіях», – зазначила пані Гачек.

В Україні ж нині немає ані розвинутого громадського суспільства, ані толерантності поміж православними церквами, кажуть експерти. Посередником намагається бути держава, котра грає цю роль у відзначення 1020-ї річниці Хрещення Київської Русі.

Однак оглядачі застерігають, ефект може бути зворотнім. І розкол в українському православ’ї може і посилитись.

(Київ – Прага)

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG