Доступність посилання

ТОП новини
17 листопада 2019, Київ 02:04

«Тест на виживання». Закінчився термін подачі документів до вищих навчальних закладів


Закінчився термін подачі документів до вищих навчальних закладів. Чи багато абітурієнтів зможуть отримати студентські квитки? Наскільки доступним є нині навчання в українських вузах, чи можна без великого гаманця та протекції, а лише з вантажем власних знань стати студентом вищого навчального закладу, ще й на бюджетній основі? Чи вистачає абітурієнтові шкільної підготовки (особливо це стосується абітурієнтів з сільської місцевості), необхідної для вступу до ВНЗ?

У Міністерстві освіти і науки вважають, що з наступного навчального року необхідно скоротити кількість пільговиків, і це дасть можливість навчатися на бюджетній основі тим абітурієнтам, які отримали високі бали за результатами цьогорічного незалежного тестування.
Заступник міністра, директор департаменту вищої освіти Ярослав Болюбаш обурюється: «Вступ до університету має бути за знаннями. А дайте чорнобильцю пільги, дайте оздоровлення, дайте гроші на ліки! При чому тут вступ до ВНЗ? Я говорю не про дітей з особливими потребами, їм дійсно треба створювати спеціальні умови».
Олеся цього року вступила до одного з престижних столичних вузів, витримавши конкурс 17 осіб на місце. Каже, що загальний рівень знань абітурієнтів був дуже високим, але навряд чи це допомогло їм вступити до омріяного вузу. «В престижних закладах дуже великий конкурс, а в менших містах, в обласних центрах недобір. Більшість абітурієнтів вдало пройшли тестування цього року», – зазначила Олеся.
А Ольга нині навчається в магістратурі одного з технічних вузів. Каже, коли була абітурієнткою, то подавала документи одразу в кілька навчальних закладів, в тому числі і до цього вузу. З першого курсу навчалася на платній основі, але гарні оцінки дали змогу перевестися на «бюджетне навчання». Їй пощастило, адже на її спеціальність додали 5 бюджетних місць, до яких вона й потрапила за рейтингом.
У Сполучених Штатах майже немає безкоштовної вищої освіти. Однак існує ціла система студентських позик і кредитів, тобто молода людина може піти у банк і взяти гроші на своє навчання, розповідає директор української служби Радіо Свобода Ірина Халупа. Такі студентські позики, студентські кредити надаються під дуже низькі відсотки. Людина зобов’язана сплачувати кредит після закінчення навчання, тобто, коли вже починає працювати і заробляти гроші. Також в Америці кожен університет має стипендійні фонди.
Місця для «інвалідів»
Міністерство освіти і науки планує зменшити з наступного року кількість пільгових місць у ВНЗ. А у Львові громадська мережа «ОПОРА» звернулася до міністерства охорони здоров’я з вимогою перевірити – чому цього року у львівський медуніверситет такий масовий наплив абітурієнтів-інвалідів, які пройшли як пільговики.
Адже підчас цієї вступної кампанії виявилось у чотири рази більше молодих людей-інвалідів та з села, аніж торік. На стоматологію з усіх зарахованих абітурієнтів майже половину становлять пільговики, а на лікувальний факультет – їх вступило 36%.
«Опора» вимагає перевірити довідки про інвалідність. Претензій до прийомної комісії спостерігачі не мають, а ось до лікувальних закладів, які надавали довідки є запитання. Адже за дивним збігом у багатьох абітурієнтів-інвалідів батьки – лікарі.
Чимало випускників шкіл, які показали найвищі результати підчас незалежного тестування, через так званих пільговиків опинились на останніх місцях і не вступили у той навчальний заклад, який хотіли.
Проблеми залишаються
Та це не єдиний мінус цьогорічної вступної кампанії. Микола Андрійчук, відповідальний секретар приймальної комісії одного з київських ВНЗ, вважає зовнішнє тестування досить ефективним засобом боротьби з корупцією, але впевнений в існуванні й інших проблем. «Ці бали не враховують багатьох моментів. Можна не здобувати золоту медаль, а просто вчити окремі дисципліни, а всі інші «запустити». Можливо, кращим було б тестування по комплексу дисциплін», – наголошує він.
Про рівень знань нинішніх абітурієнтів говорити поки зарано, каже Микола Андрійчук. Адже поки є лише результати тестування, справжній рівень знань виявить перша сесія.
За результатами минулорічного опитування громадської думки Центру Разумкова, майже половина респондентів вважала, що значній частині української молоді вища освіта наразі недоступна. Це обумовлено високим рівнем корупції у ВНЗ, незадовільним рівнем підготовки абітурієнтів, особливо у сільській місцевості, і скрутним матеріальним становищем молодих українців, тобто неможливістю оплатити власну освіту.
ГЛАС НАРОДУ:
Чи вважаєте ви, що цьогорічний експеримент – тестування – допоміг зменшити корупцію і зробити вищу освіту більш доступною?
Олена, агент з нерухомості:
– Я вважаю, що так, як було, так все і залишилося. Принаймні, в Києві.
Олександр, спеціаліст із ризиків:
– Можливо зараз важче знайти спосіб дати хабар, але все ж це можливо. Хіба що трохи це тестування зменшило кількість хабарів. А загалом все залишилося, як було.
Валентина Романівна, пенсіонерка:
– Менше стало корупції у вищих навчальних закладах. І саме завдяки тестуванню.
Валерій, приватний підприємець:
– Стало дорожче! Тому ми з донькою вирішили, щоб вона вчилася закордоном. У нас корупція усюди!
Євгенія, абітурієнтка:
– Я здала тестування, вступила в декілька ВНЗ. Але буду вчитися в Швейцарії. Деякі мої знайомі, які погано написали тести, вступають за домовленостями.

(Київ – Прага)
  • 16x9 Image

    Марічка Набока

     У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG