— Чи може призвести до обвалу на європейському фінансовому ринку криза, яку наразі переживають банківська та страхова системи США?
— Фінансова криза в Сполучених Штатах, звичайно ж, відгукнулася і в Європі, бо ці дві фінансові системи дуже пов’язані. Проте є специфічні елементи, що залишаються суто американськими. Тому не слід гадати, що це матиме великий вплив на економічну ситуацію Європи. Причини різні. Насамперед, європейські банки менш вразливі до потрясінь порівняно з американськими. Запаси європейської банківської системи набагато більші, і вони не так, як у США, пов’язані з ринком нерухомості. З іншого боку, європейська економіка добре пристосована до сучасних умов: правильно зорієнтований ринок праці, реструктуровані підприємства, які підтримують фінансовий баланс, і добре організований експорт. Нарешті, гадаю, на відміну від США, у Європі немає такого неврівноваженого та вразливого ринку нерухомості.
— А чи не може так статися, що європейська банківська система протистоятиме кризі, але потерпатиме економіка загалом?
— Економіка, звичайно, потерпатиме, бо умови фінансування погіршуються. І цей процес триватиме, бо банки стають більш вимогливими у виборі підприємств для надання кредитів та інвестицій. Натомість протягом наступних місяців ми очікуємо зниження інфляції через подешевшання нафти. А це підтримає довіру до нових вкладів, що, в свою чергу, компенсує негативні ефекти цієї кризи. Звичайно, за умови, що вона надалі не поглиблюватиметься.
— У країнах, що межують із Євросоюзом, скажімо, в Україні, коливання на світовому ринку одразу викликають інфляційні процеси. На Вашу думку, чи це не є тільки грою операторів ринку і що може нормалізувати такі стрибки?
— Інфляція – це важлива й актуальна проблема в деяких економічних зонах і особливо в країнах, що межують із ЄС. Там наразі спостерігається особливе поглиблення інфляції. Щоб владнати цю сувору проблему, треба втілювати політику цінової стабілізації. Для економіки, що розвивається, дуже суттєво втримувати помірний рівень інфляції. Ми бачимо, що основні тривоги і в Європі, і за її межами пов’язані з купівельною спроможністю, рівнем життя та інфляцією. Тож важливо, щоб і уряд, і центральний банк утримували стабільні ціни. У ЄС це здійснюється за допомогою монетарної політики та Європейського центрального банку. В будь-якій країні світу неможливо забезпечити економічне зростання без утримування інфляції на помірному рівні.
— Сьогодні на засіданні в ООН лунали побоювання, що нинішня криза може суттєво зменшити фінансування боротьби з бідністю країнами-донорами…
— Тут немає прямого зв’язку. Теперішня криза – це криза фінансового приватного сектору. Вочевидь, ми спостерігаємо, що в США впроваджено програми порятунку великих фінансових груп. Але такі заходи не були вжиті ні в Європі, ні деінде. Тож є чітка різниця між публічними фінансами і тим, що переживає нині приватна фінансова система, – особливо в Європі. Ця відмінність повинна чітко зберігатися.
(Брюссель – Прага – Київ)
Брюссель – Обвал, криза, фінансовий ураган, банківський землетрус – як тільки не називають нинішню кризу фінансового ринку, що має американське походження. У США впроваджено спеціальні програми, щоб стабілізувати банківську систему. Ринки Європи та Азії теж відреагували на обвал. А який вплив може мати ця криза на економічне становище в Євросоюзі чи Україні? Думки європейських експертів різняться. Кореспондент Радіо Свобода в Брюсселі звернувся за поясненнями до директора економічного департаменту європейської організації «Бізнес Європа» Марка Стокера. Його організація є конфедерацією, що об’єднує 20 мільйонів європейських підприємств.
