Естонський щоденник Postimees вбачає у Прем’єр-міністрові Юлії Тимошенко одного з головних винуватців нескінченної політичної кризи в Україні: «В останні місяці вона представляла себе як надійного партнера, чия мета – зберегти уряд. Але весь цей час вона грала у зовсім іншу гру: вона звернулася до Москви по підтримку на президентських виборах, а її фракція об’єднала зусилля з опозиційною Партією регіонів у голосуванні за обмеження повноважень Президента Віктора Ющенка. З іншого боку, вона часто уникала політичної відповідальності за розвиток України. Ці політики швидко програли всі досягнення демократизації 2004 року, і таким чином стали негативним прикладом для ще менш демократичних держав цього регіону».
Австрійська Der Standard вважає, що Росія найбільше здобуде від боротьби за владу між Тимошенко та Ющенком: «Черговий крок у боротьбі за владу зроблено у вигляді дострокових виборів 7 грудня – третіх парламентських виборів за останні три роки. Нинішні вибори –непрямий наслідок війни у Грузії. У час, … коли Ющенко засудив дії Росії і твердо став на підтримку суперечливого президента Грузії Міхеїла Саакашвілі, Тимошенко уникла прямої критики Москви… Наслідком цього є поляризація, що шкодить країні в цілому – а це посилює вплив Москви. Це тим більш сумно, бо серед населення України існує широкий консенсус, що майбутнє країни в ЄС. Але з нинішніми політичними гравцями шлях туди щільно закритий».
Німецький щоденник Süddeutsche Zeitung зазначає: «Помаранчева Україна пустила свій шанс на вітер. Внутрішня політична криза паралізує країну саме в той час, як велика міжнародна криза струсонула цілий чорноморський регіон. Київське керівництво розділене щодо російської окупації Грузії і не має виразного плану протидії російському тискові в енергетиці, або щодо послаблення напруженості в Криму. Як там, так і в Москві, все більше політиків зухвало закликають до відокремлення півострова від України. Проте Київ не має чіткого підходу ані до Росії, ані до улюбленої теми Ющенка – членства в НАТО. Доки українська влада не почне говорити одним голосом, доти вона буде слабкою у справах міжнародної політики. Справді, як Тимошенко, так і Ющенко прагнуть створити стабільну суверенну Україну. Але їхня суперечка має протилежний ефект. Їхня неспроможність досягти компромісу завдає величезної шкоди країні».
Італійська бізнес-газета Il Sole 24 Ore пише, що виборів в Україні не хоче ніхто, крім Президента Ющенка. Вона зазначає, що дострокові вибори є лише результатом «суперництва між колишніми союзниками у прозахідній революції Президентом Віктором Ющенком та Прем’єр-міністром Юлією Тимошенко. Саме їх слід винити у поразці демократичної коаліції, що була так важко створена після минулих виборів восени 2007 року. Жоден із суперників не зміг досягти угоди з проросійською Партією регіонів Віктора Януковича. Та виглядає, що партія Президента «Наша Україна» єдина хоче виборів. Ні Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко, ні Янукович, ні «незалежні депутати» під проводом Володимира Литвина не хочуть виборів».
(Лондон – Прага – Київ)
Австрійська Der Standard вважає, що Росія найбільше здобуде від боротьби за владу між Тимошенко та Ющенком: «Черговий крок у боротьбі за владу зроблено у вигляді дострокових виборів 7 грудня – третіх парламентських виборів за останні три роки. Нинішні вибори –непрямий наслідок війни у Грузії. У час, … коли Ющенко засудив дії Росії і твердо став на підтримку суперечливого президента Грузії Міхеїла Саакашвілі, Тимошенко уникла прямої критики Москви… Наслідком цього є поляризація, що шкодить країні в цілому – а це посилює вплив Москви. Це тим більш сумно, бо серед населення України існує широкий консенсус, що майбутнє країни в ЄС. Але з нинішніми політичними гравцями шлях туди щільно закритий».
Німецький щоденник Süddeutsche Zeitung зазначає: «Помаранчева Україна пустила свій шанс на вітер. Внутрішня політична криза паралізує країну саме в той час, як велика міжнародна криза струсонула цілий чорноморський регіон. Київське керівництво розділене щодо російської окупації Грузії і не має виразного плану протидії російському тискові в енергетиці, або щодо послаблення напруженості в Криму. Як там, так і в Москві, все більше політиків зухвало закликають до відокремлення півострова від України. Проте Київ не має чіткого підходу ані до Росії, ані до улюбленої теми Ющенка – членства в НАТО. Доки українська влада не почне говорити одним голосом, доти вона буде слабкою у справах міжнародної політики. Справді, як Тимошенко, так і Ющенко прагнуть створити стабільну суверенну Україну. Але їхня суперечка має протилежний ефект. Їхня неспроможність досягти компромісу завдає величезної шкоди країні».
Італійська бізнес-газета Il Sole 24 Ore пише, що виборів в Україні не хоче ніхто, крім Президента Ющенка. Вона зазначає, що дострокові вибори є лише результатом «суперництва між колишніми союзниками у прозахідній революції Президентом Віктором Ющенком та Прем’єр-міністром Юлією Тимошенко. Саме їх слід винити у поразці демократичної коаліції, що була так важко створена після минулих виборів восени 2007 року. Жоден із суперників не зміг досягти угоди з проросійською Партією регіонів Віктора Януковича. Та виглядає, що партія Президента «Наша Україна» єдина хоче виборів. Ні Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко, ні Янукович, ні «незалежні депутати» під проводом Володимира Литвина не хочуть виборів».
(Лондон – Прага – Київ)
