Доступність посилання

ТОП новини
20 Червень 2019, Київ 23:03

Економіст Світового банку: глобальна світова криза вдарить по Східній Європі


Вашингтон – Цими днями Світовий банк попередив країни Cхідної Європи та Центральної Азії готуватися до наслідків фінансової кризи, яка спалахнула на Заході. Для Східної Європи ця криза поки що є в початковій стадії, однак Світовий банк прогнозує, що вона призведе до економічного сповільнення через зменшення попиту на експорт до Європейського Союзу, оскільки країни ЄС зараз переживають кредитну кризу. Водночас зменшуються грошові перекази додому заробітчан, а це друге найбільше джерело зовнішнього фінансування країн колишнього соцтабору та СРСР, яке скоротиться, оскільки Захід входить у період рецесії.

Країни Східної Європи та Центральної Азії зокрема важко перенесуть наслідки фінансової кризи, вважає провідний економіст Світового Банку Прадіп Мітра, якого Радіо Свобода запросило до розмови. Й саме тому, каже пан Мітра, Світовий банк пропонує урядам цих держав швидко реагувати на зміни у своїй фінансовій сфері, чи то ін’єкціями капіталу банкам чи бюджетною переорієнтацією соціальних пріоритетів, щоб допомогти бідним та мало захищеним.

Прадіп Мітра
– Чому ця глобальна фінансова криза зачепила і колишні радянські республіки?


– Східна Європа та Центральна Азія стають все більше й більше інтегрованими в світову фінансову й торговельну систему і тому ці регіони відчувають наслідки кризи на світових фінансових ринках. Ми вже бачимо, що Естонія та Латвія – країни, які мали високі темпи економічного зростання та добробуту, раптом опинилися в ситуації, коли донедавна їхній дуже високий внутрішній валовий продукт та темп зростання раптом впали ледь не до нуля, навіть може бути й економічне скорочення.

– А як ця фінансова криза вплине на ціни харчів?

– Високі ціни на харчі найболючіше вдарять по бідних країнах. Такі країни, як Киргизстан та Таджикистан у центральний Азії, Молдова та інші вже відчули, як ціни на харчі ростуть. А це живить інфляцію. Проте ми бачимо, що це дещо врегульовується, бачимо, що ціни на нафту падають, і це позитивно впливає на інфляцію. Отож сподіваємося, що ці процеси не вдарять так сильно по бідному населенню.

– Наскільки ця фінансова криза впливає на долю заробітчан із колишнього соцтабору, зокрема на їхні грошові перекази, які вони регулярно надсилають додому? Ось свого часу говорили, що кожного дня українські заробітчани переказують додому 2 мільйони доларів...

– Деякі країни дуже залежать від грошових переказів своїх заробітчан, Таджикистан, Молдова, наприклад. Оскільки темпи світової економіки стають повільнішими, що ми і передбачуємо, буде економічне сповільнення в Росії, Казахстані, в Україні. Отож знову найбільше від того потерплять бідні країни, оскільки потік цих переказів сповільниться.

– Що можуть зробити уряди, щоб полегшити ці процеси для свого населення?

– Урядовці завжди можуть ухвалити певні заходи, щоб полегшити наслідки економічних шоків для свого населення. Є певні базові речі, які можна зробити: переорієнтувати частину публічних видатків на субсидії для найменш захищених верств населення, посилити механізми соціального захисту. Киргизстан має добрі механізми соціального захисту, але їх треба підсилити. Це може допомогти зі скороченням грошових переказів з-за кордону, ми це рекомендуємо багатьом країнам.

– Якими будуть наслідки цієї світової фінансової кризи?

– Усі дані вказують на те, що криза, яка розпочалася у фінансовому секторі, призводить до економічної рецесії в розвинених країнах. Ця рецесія буде тривалішою та глибшою, ніж економічні кризи, що не виринають із фінансових ринків. Оскільки цю кризу народили фінансові ринки розвинутих країн, вона буде довготривалою і матиме негативні наслідки в низці інших держав. Важко зараз прогнозувати якісь часові рамки, але мені здається, це триватиме кілька років.

(Вашингтон – Прага – Київ)


  • 16x9 Image

    Ірина Халупа

    На Радіо Свобода від 1990 року. Редактор і ведуча передач «Україна і світ», «52:30 у різних вимірах», «Вечірня Свобода», «Українське коло», «30 хвилин у різних вимірах». У 2001-2007 роках заступник директора Української редакції. 2007-2011 роки – директор редакції. Жила в п’яти країнах. Люблю мови, подорожувати, українську літературу 1920-30-х років, мистецтво та старі фільми. Не терплю фальш і брехню. Щоб не збожеволіти від української політики – вишиваю.

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG