(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)
- Зараз ми можемо говорити тільки про те, що забрано певний чинник нестабільності, в першу чергу психологічної нестабільності, це коливання курсу різке. Ми прекрасно розуміємо, що довіра до української гривні безпосередньо пов’язана з довірою до української банківської системи. При цьому більшість політиків тільки нагнітають цю ситуацію. Я скажу навіть, що якщо брати там рекламу, суто комерційну рекламу, що звучить, то там так: «Антикризова пропозиція від компанії така-то…». 
- Це Ви до Яценюка тепер ведете, так?
(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)
Роман Скрипін: З’явилася новина, що «регіонали» готують повалення Яценюка.
Пане Горбаль, це правда?
Василь Горбаль: Якщо щось і буде відбуватися, то завтра.
- Це ясно, будь-яку подію треба готувати напередодні…
- Так. Те, що ще не було зібрання фракції з цього приводу… Претензії до спікера Яценюка були досить системними. Але чи виллється це завтра в певний проект постанови, поки складно сказати.
- Владислав Лук’янов зареєстрував проект ухвали №3351. Про це повідомляє УНІАН. І УНІАН посилається, що на сайті ВР цього документу немає.
- Це питання на обговоренні. Владислав Лук’янов, наскільки я пам’ятаю, це вже другу постанову реєструє з приводу Яценюка, так що…
- Про це теж поговоримо згодом.
А зараз невеличкий екскурс у наше недалеке минуле. Але скажімо відразу, що дострокових виборів не буде. От поточного року — 100%.
Далі варто заохотити власну логіку, щоб розрахувати рік наступний. Навряд чи ще один указ про вибори з’явиться у січні. В будь-якому разі від дати указу треба рахувати 60 днів кампанії.
Припустимо, що лютий. Додаємо березень і виходимо на квітень. Це за умови, якщо на вибори погодилися всі, на них є гроші, вони не загрузли в судових тяганинах. Тож переносимо ще на місяць дату ймовірних виборів. Виходить травень.
Але до початку вже президентської кампанії лишаться лічені дні…
Кому потрібні дострокові вибори в умовах кризи економічної, яка визначається не лише замороженим курсом національної валюти, що вдається досягти здебільшого адміністративними надзусиллями, а підприємства продовжують зупинятися, а будівельники зазнають втрат, а загроза безробіття стає реальнішою та реальнішою?
Чи заганяє криза економічна політиків у глухий кут, допомагаючи тим самим зберегти обличчя та облишити свої нікчемні політичні баталії, або вибори неминучі?
Пане Горбаль, поясніть ситуацію на економічному рівні. Чи криза вже подолана, чи ми маємо лише зміцнений курс гривні? Він не коливається, вже немає фактично валютних спекуляцій. Проте чи свідчить це про стабільність?
Василь Горбаль: Ми можемо говорити тільки про те, що забрано певний чинник нестабільності, в першу чергу психологічної нестабільності, це коливання курсу різке. Говорити, що оцим досить декларативним документом, законом про антикризові дії чи там про мінімізацію впливу світової економічної кризи, що ми подолали кризу, звичайно, не доводиться.
Але говорити, що оцим досить декларативним документом, законом про антикризові дії чи там про мінімізацію впливу світової економічної кризи, що ми подолали кризу, звичайно, не доводиться.
Ми поки що зробили, можливо, перший крок для подолання кризи і всього решти.
Тим більше, треба розуміти, що наша криза… Ми зробили таку уяву в українців, що маємо тільки наслідки світової кризи, насправді ж ми маємо все те, про що ми говорили, там усі роки незалежності про нереформування, про відсутність реформ як таких, і в результаті маємо ці наслідки, які маємо.
І зараз в принципі ті тези, які звучать, то це ті тези, які звучали всі роки. Зараз є багато охочих піаритися на кризі, що в когось є якийсь вихід, хтось щось пропонує і так далі, але насправді хочеться сказати, що за останні 4 роки в напрямку проведення реформ так само нічого не було зроблено…
- Або хтось кризою прикривається. Елементарно прикриває свою неспроможність господарської діяльності…
- Ні, хочеться, звичайно, все звалити на світову кризу, що тільки світова криза нас накрила. Але насправді в нас є більшість аспектів суто наших українських.
Тому що, якщо ми порівнюємо світову економіку, то там ми маємо фінансову кризу, яка була розігріта появою нових фінансових інструментів в останні роки тощо. Фактично при здорових економіках вони лікують тільки банківську фінансову систему. Ми ж повинні вилікувати і ще досить незрілу фінансову систему українську і при цьому рятувати та лікувати хвору, дуже хвору, українську економіку. Тому задача в нас стоїть значно ширша і важча, ніж світова.
Василь Горбаль: Хочеться, звичайно, все звалити на світову кризу, що тільки світова криза нас накрила. Але насправді в нас є більшість аспектів суто наших, українських.
Тобто, слово «криза» вже досить серйозно увійшло в український вжиток. Як нам з цим виходити? І тут це не тільки якісь там декларативні заходи чи декларативні зустрічі з промисловцями будуть виходом.Тут дійсно в Україні потрібно проводити реформи, яких Україна чекала.
Чи буде швидким цей вихід з кризи? Хотілося б говорити, що швидким. Ну…
- А хто ж проведе реформи? Елементарне запитання.
Невже Партія регіонів здатна провести реформи? Вона була при владі, була неодноразово. Янукович неодноразово був Прем’єр-міністром. Що заважало Віктору Януковичу проводити такі необхідні реформи, про які Ви говорите?
- Говорячи про реформи, я говорю про історію там незалежності України, тобто все те, що якби є у спадок, а також і про останні роки. Бо не дивлячись на те, що я був по іншу сторону політичного табору в 2004 році, але скажу, що в 2005 році Україна зовсім не використала той шанс, який був даний Україні з точки зору і залучення міжнародних інвестицій, і можливості проведення економічних реформ, коли був там рейтинг довіри і населення значно великий, і міжнародної спільноти з точки зору інтересу до України. Тобто, той шанс ми проґавили.
Тобто, ті шанси, які в України були, Україна чомусь проґавила.
Зараз, звичайно, знову той шанс, коли вже під тиском економічної реформи нас уже змушує ситуація приймати дійсно економічні реформи, знову ж розвивати цей внутрішній ринок попиту і так далі.
Тобто, зараз говорять ті ж самі речі. Ніхто ж нового нічого наразі з ідей не продукує. Тобто, це всі ті ідеї, з якими товклися в парламенті.
Єдине, що хотілося б, щоб зараз під ці розмови не приймалися сирі закони, не підмінювалися базові закони якимись там угодами, тимчасовими. Тому що, ну, погодьтеся, що сама назва «Тимчасова угода…
- …співпраці між гілками влади»…
- Ну, ми про це ще поговоримо.
Мене цікавить як громадянина цієї держави, наскільки серйозно модернізованим є українське виробництво? Або якщо воно не модернізоване, чи тоді економічна криза спонукатиме до модернізації виробництва, щоб воно було більш конкурентоспроможним?
У першу чергу говоримо про ті підприємства, які на сьогоднішній день стають. Вони зупиняються через те, що є енергомісткими. Ми знаємо, що ціна на газ є не низька, і вони втрачають конкурентоздатність, на європейських ринках у тому числі.
Я говорю зараз про модернізацію українського виробництва.
- Напевне, не можна говорити в цілому про всі підприємства. Є ряд підприємств, де, наприклад, власники, розуміючи ситуацію, так як вона була прогнозованою, в більшій мірі займалися переозброєнням виробництва, запускали нові технології. Є, звичайно, там, де власники цим не займалися.
Звичайно, криза розставить все на свої місця.
Сказати, що загальний рівень є низьким, то, напевне, це нічого не сказати. Це можна порівнювати тільки по тих коштах, які ті чи інші підприємства направляли на переозброєння. Але й цих коштів було недостатньо…
