Доступність посилання

ТОП новини

ЄС дає задній хід у Приштині


Прага – Остання суперечка між Сербією і Косовом досягає точки кипіння. Обидві сторони, кожна по-своєму, незгодні з новою конфігурацією Місії ЄС із верховенства права в Приштині, дії котрої намагаються узгодити з мандатом ООН у Косові. ЄС, як виглядає, дещо відступає від початкового курсу на швидке ствердження незалежності Косова – за спиною Брюсселя видніється тінь Росії.

Тисячі косовців протестували проти ослаблення мандату місії ЄС. Вони несли під час демонстрації в Приштині в середу велике гасло: «Ніякого поділу – ми хочемо бути незалежними».

Натовп висловлювався проти намагання ООН розділити функції з двохтисячною європейською цивільною місією за етнічним принципом: сили ЄС діють у більшій частині Косова, де живуть місцеві албанці, а ООН – на півночі, в сербській частині.

Такий підхід вимагає нейтрального ставлення цих місій до питання про статус Косова, що є вже відходом від попереднього курсу на повну незалежність Приштини: обидві місії не підтримуватимуть, як і не заперечуватимуть, самопроголошену незалежність Косова.

План урегулювання дій місій, складений із шести пунктів, мав би набути чинності в грудні, але, як виглядає, це буде відстрочено на довше. Сербія очікує, що план буде затверджений у Раді безпеки ООН уже 24–25 листопада.

США тим часом вимагають негайного вступу двох тисяч європейських поліцейських і їхніх дій в інтересах більшості населення Косова, тобто косовських албанців, котрі прагнуть зміцнення незалежності.

Чи буде компроміс

Белград свариться з усіма країнами, які визнають Косово, нещодавно видворив послів Македонії і Чорногорії за таке визнання з боку цих країн.

А ЄС шукає тут якогось компромісу з Росією, бо щойно відновив із Москвою переговори щодо нової стратегічної угоди.

Американський аналітик Річард Ґіраґосьян вважає, що ЄС не повинен дозволити собі змінити позицію щодо Косова під впливом подій на Південному Кавказі.

«Ми спостерігаємо намагання ЄС наблизитися до сербської позиції. Я навіть сказав би з американського воєнного розуміння безпеки, що тут ми вступаємо у небезпечну фазу гарантування безпеки і життєздатності щойно заснованих установ Косова», – каже аналітик зі США.

І в ЄС не вистачає одностайності щодо Косова, бо з 27 членів спільноти визнали Косово 22 держави. Кіпр, Іспанія, Румунія, Греція та Словаччина або ще роздумують, або ж уже прямо заявили, що не мають наміру визнавати самопроголошену незалежність.

Брюссель також намагається «тягти» до європейської спільноти Сербію, що у майбутньому полегшило б справу унезалежнення Косова.

(Прага – Київ)
  • Зображення 16x9

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG