Доступність посилання

ТОП новини
07 червня 2020, Київ 06:14

Світова криза як каталізатор українських проблем


Київ – Україна одна з небагатьох країн світу, чия економіка дуже болісно відреагувала на світову кризу. Розпочалося падіння ВВП, майже зупинилося металургійне виробництво та будівництво, без роботи залишилося близько мільйона людей, національна грошова одиниця пройшла через рекорд девальвації – 100%. Скорочення надходжень до бюджету поставило під загрозу виплату зарплат та пенсій. Чому ж саме Україна виявилася такою вразливою?

Ще на початку 2008 року Міжнародний валютний фонд попереджав, що «світова фінансова турбулентність не обмине Україну». Країна може зіткнутися зі зниженням попиту на свою експортну продукцію і в першу чергу на метал. А «підвищення ціни на залучення іноземних кредитів означає для України підвищення вартості фінансування дефіциту поточного рахунку».

Потім вже рейтингове агентство Fitch у травні, проаналізувавши 73 країни, поставило Україну на друге місце серед держав із найбільшим ризиком макроекономічної нестабільності. Через місяць Світовий Банк у своїй доповіді «Фінансування Глобального Розвитку 2008» вніс Україну разом із Росією й Казахстаном у перелік країн, які ризикують більше всіх постраждати від світової фінансової кризи.

Про небезпеки, які приховує в собі нереформована, незбалансована, кредитозалежна українська економіка на тлі світової кризи – попереджали й українські експерти.

Те, чого влада «не очікувала» – сталося!

Однак керівництво України не зважало на ці прогнози, оскільки було зайняте перманентною політичною боротьбою. Парламент фактично не працював, Секретаріат Президента сконцентрувався на щоденній критиці уряду, а потім взагалі звинуватив Ппрем'єр-міністра у державній зраді. А Юлія Тимошенко демонструвала велику працездатність Кабінету Міністрів і запевняла, що жодної кризи просто бути не може при такій ефективній роботі.

Тим часом економічна рецесія прийшла в Україну. Припинення кредитування будівництва у світі призвело до обвалу попиту на металопродукцію. Відповідно, українські експортери металу втратили ринки збуту і обсяги виробництва за кілька місяців скоротилися майже вдвічі. Металургійні комбінати почали зупинятися і звільняти працівників.

Криза прийшла і в будівництво, особливо вона заторкнула ті компанії, котрі працювали на зовнішніх запозиченнях.

У вересні долар сягнув найнижчої межі у 4 гривні 85 копійок, після чого почав підніматися. Спочатку повільно, а вже з середини жовтня – стрімко.

Наступним етапом стало падіння «Промінвестбанку». Як потім заявили – ніби-то через рейдерську атаку. Люди, які мали депозити у гривнях, кинулися їх забирати. Протягом місяця банки втратили 8 мільярдів гривень і заговорили по свої фінансові проблеми.

Національний банк заборонив банкам віддавати достроково депозити, але це лише посилило недовіру до банківської системи. Девальвація гривні набрала небачених темпів.

Україна отримала перший транш кредиту МВФ і Нацбанк направив кошти на рефінансування банків. Але комерційні банки не направили ці гроші на кредитування економіки, а почали купувати за них долари на міжбанківському ринку, що ще більше обвалило гривню.

Крім того банки зчинили шалений тиск на своїх позичальників, піднімаючи відсоткові ставки по кредитах і лякаючи їх відчуженням майна у разі пропуску платежів.

Напередодні дня Святого Миколая за долар вже давали 10 гривень.

Щоденне падіння курсу гривні вирівняло ситуацію для експортерів, але надзвичайно ускладнило для бізнесу, зав’язаного на імпорті, – переконаний Ільдар Газізулін, експерт Міжнародного центру перспективних досліджень.

«Компанії імпортери у гіршому становищі аніж експортери. Їхня продукція дорожчає, через здорожчання євро та долара. І люди просто перестають купувати товари, передусім довготривалого вжитку, наприклад, побутову техніку. Попит падає. Девальвація гривні негативно позначається на роздрібній торгівлі, частка імпорту в якій складає 60-70%», – стверджує експерт.

І от вже у грудні Президент Віктор Ющенко зізнається, що у серпні почалося стрімке падіння реального валового продукту країни. А у жовтні, вперше з 2000 року, Державний комітет статистики зафіксував падіння ВВП до відповідного місяця минулого року – на 2,1%.

До того ж Україна має ще й рекордну інфляцію, на рівні 22%.

Спекуляції на валютному ринку – винних немає

Віктор Ющенко зробив ще одне принципове зізнання. «Жодних економічних, торгівельних чи фінансових проблем для такої глибокої девальвації гривні не існує», – сказав Президент. Однак, разом з тим Віктор Ющенко захищав дії Національного банку, покладаючи усю відповідальність на уряд.

Натомість, Прем’єр-міністр звинуватила самого Президента і Національний банк України в штучних спекуляціях на курсі гривні, потуранні окремим фінансовим структурам і закликала їх негайно подати у відставку.

«Тільки на одній оборудці банку «Надра» буде півмільярда доларів покладено в кишеню», – заявила Юлія Тимошенко.

У відповідь власник банку «Надра», посередник у торгівлі газом Ігор Фірташ пообіцяв позиватися на прем’єра у британському суді.

Секретаріат Президента, вустами першого заступника глави Секретаріату Олександра Шлапака, фактично поклав усю відповідальність за економічну і фінансову кризу на уряд Тимошенко.

«2008 рік увійде в історію як рік економічної поразки», – заявив Шлапак.

2008-й – рік економічної поразки усієї української влади

Реакція на кризу не забарилася. Соціологічні опитування, проведені Центром «Софія» продемонстрували, що люди негативно оцінили діяльність Верховної Ради, Президента і Прем’єр-міністра (92%, 86%, 83% – відповідно).

Директор Інституту трансформації суспільства Олег Соскін теж переконаний, що рецесія світової економіки не стала основною причиною української кризи, а лише посилила внутрішні провали української економічної політики.

«Світова криза тільки одним чином зачепила Україну – у тому, що кланово-корпоративні групи і банки втратили доступ до «дешевих грошей», дешевих кредитів. І як тільки зникло джерело дешевих запозичень, одразу виявилась внутрішня неефективність українського великого бізнесу. Стало зрозуміло, що він не може функціонувати за рахунок внутрішніх джерел», – стверджує експерт.

Якби великий бізнес та банки працювали за рахунок внутрішніх ресурсів та накопичення внутрішнього капіталу й інвестицій, то такого б «обвалу» в Україні не сталося. Як цього не сталося в сусідній Польщі чи Словаччині.

«Однак ці структури є штучними і неконкурентноздатними, і як тільки зник зовнішній дешевий ресурс – вони всі впали. А жертвами виявилися громадяни України», – каже Олег Соскін.

Тож світова фінансова криза проявила і загострила усі проблеми України – економічні, структурні, політичні.

Експерти прогнозують, що перші місяці 2009 року будуть ще важчими. Число безробітних сягне майже 3 мільйонів.

А врятувати ситуацію можуть розумна політика консолідованої влади і загартований підприємливий дух українського малого та середнього бізнесу.

(Київ – Прага)
  • 16x9 Image

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Автор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 

Дивитись коментарі (4)

ІНШЕ З МЕРЕЖІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG