Доступність посилання

ТОП новини
24 Жовтень 2018, Київ 04:47

Проблеми безробіття в Україні


Володимир Грищенко та Григорій Осовий у студії Радіо Свобода

Гості Свободи: Володимир Грищенко - генеральний директор Федерації роботодавців України та Григорій Осовий - заступник голови Федерації профспілок України

(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)

Роман Скрипін: Скажіть, у вас є порозуміння поміж собою, тобто між роботодавцями та профспілками, стосовно того, що робити з тими, хто опиняється без роботи?
Володимир Грищенко: Ви дуже правильно сказали, що ще недавно дуже багато політиків казали, що ніякої загрози немає…
- Ви знаєте, це не я кажу, це представники Фонду зайнятості, уряду в нашій студії говорили, що немає загрози безробіття. Максимум, що буде 25 тисяч. Говорили про таку цифру.
Володимир Грищенко: Я думаю, що всі розуміють, як важливо при лікуванні своєчасно і правильно поставити діагноз.
13 жовтня ми про це заявили, про ці всі небезпеки і навіть була названа цифра, наша прогнозна цифра щодо збільшення безробіття до кінця року.
- Назвіть її, якщо можете?
Володимир Грищенко: Ми назвали, що буде більше, ніж 500 тисяч, біля 700 тисяч безробітних. І сказали про те, що на початку наступного року ця цифра може бути більше мільйона.
Володимир Грищенко:
Ми тоді назвали, що буде більше, ніж 500 тисяч, біля 700 тисяч безробітних. І сказали про те, що на початку наступного року ця цифра може бути більше мільйона.
Після цього виступили з заявами і високопосадовці, і міністр праці і соціальної політики, які спростували таку інформацію. І Прем’єр-міністр заявила, що цього не відбудеться.
Чому ми про це заявили? Ми заявили якраз для того, щоб своєчасно всім разом: і профспілкам, і роботодавцям разом з урядом створити національний комітет, в якому почати виробляти спільні заходи щодо подолання кризи і негативних явищ, які можуть бути в суспільстві.
- Ці числа, які ви називали в жовтні, лишаються актуальними до сьогодні, чи ви внесли певні корективи, кореляцію, і вони збільшилися?
Володимир Грищенко: Ні. На жаль, ні. Це наші цифри…
- Вони не збільшилися?
Володимир Грищенко: По факту трохи більше.Ми не вгадали. Але по факту. А наші цифри? Я назвав ті, які ми називали.
- Так з профспілками у вас є діалог постійний?
Володимир Грищенко: Так, з профспілками у нас є певне порозуміння щодо необхідності разом вирішувати.
Володимир Грищенко
Але, на жаль, дуже багато проблем, які треба вирішувати, лежать не тільки в площині відносин профспілок і роботодавців. На жаль.
- Пане Григорію, чи є у вас порозуміння з працедавцями?
Григорій Осовий: Безперечно, ми в постійному діалозі. Ми підписали спільно генеральну угоду між Кабміном, профспілками, об’єднанням роботодавців. Перший розділ генеральної угоди якраз і стосується проблем регулювання зайнятості.
Григорій Осовий: Рівень безробіття в Україні знижувався. Це постійна тенденція, починаючи з 2000 року і становить 6,3%. частина людей покинула Україну в пошуках кращої долі, виїхавши на заробітки закордон. Тим самим влада розслабилася, тому що не було тиску на ринку праці.
Інша річ, коли ми в квітні підписували цю генеральну угоду, ми мріяли про кращий час нинішній і завтрашній. Перспективи безперечно для цього були. Рівень безробіття в Україні знижувався. Це постійна тенденція, починаючи з 2000 року і становить 6,3%. Це менше, ніж у середньому в країнах ЄС. А з іншого боку, частина людей покинула Україну в пошуках кращої долі, виїхавши на заробітки закордон. Тим самим влада взагалі,як кажуть, розслабилася…
- Скинула з себе цей тягар.
Григорій Осовий: Так, скинула, а з іншого боку, розслабилася, тому що не було тиску на ринку праці. У нас є непогана Служба зайнятості і є механізми соціального захисту безробітних, тобто створений Фонд гарантування захисту від безробіття. Таким чином у звичайних умовах ця система працювала непогано.
Але те, що відбулося зараз, ще раз засвідчило, що, працюючи в ринкових умовах, слід розуміти, що піднесення економіки і падіння – це звичайний циклічний характер розвитку економіки і потрібно бути готовим і на такі моменти, коли спадає різко ділова активність.
У даному випадку це пов’язано зі світовою фінансовою кризою. Але я пов’язую особисто це ще зі внутрішніми недопрацюваннями, які були в нашій країні під гаслом Президента, вірніше, під його вимогою щорічно створювати мільйон робочих місць. На папері все це чудово робилося. Рапортували кожного року, що видаємо нагора, а за три роки десь 3 300 тисяч робочих місць, але все це фікція. Фактично рівень зайнятості громадян України за ці 3 роки збільшився лише на 300 тисяч осіб.
Григорій Осовий: Фактично рівень зайнятості громадян України за ці 3 роки збільшився лише на 300 тисяч осіб.
- Ви ж самі сказали про світову кризу. Окрім того, що ви створюєте робочі місця, треба дбати ще про ринки збуту для тих, хто виробляє ці…, тобто з цих робочих місць виробляє продукцію.
Григорій Осовий: Безперечно. Але коли ми говоримо про ринки збуту, нам потрібно розуміти про внутрішній ринок насамперед, бо там у 1960-их роках європейські країни якраз створювали держави добробуту, коли дійсно збільшували доходи громадян і тим самим розширили їх платоспроможність та забезпечили розвиток економіки.
Вони зав’язали все це, коли стали позбуватися колоніальних країн, де можна було свої товари продавати. Тоді постала необхідність розширити ємність внутрішнього ринку.
А ми до цього теж недостатньо готувалися. Структурних реформ не було проведено. Платоспроможний попит населення залишився вкрай низьким, бо низький рівень зарплати, пенсії і інше.
- Ну, ми зараз будемо розбирати причини кризи. Там набрали кредитів, низька платоспроможність, нездатність повертати кредити, піраміда…
Володимир Грищенко: Та ні, пане Романе.
- Ну, а як? Це що, хіба не піраміда у нас?
Володимир Грищенко: Пане Романе, Ви кажете, чи є порозуміння, чи немає. Ви знаєте, у чому в нас немає порозуміння? Навіть не стільки з профспілками, скільки з урядом.
Ми цього понеділка збиралися. Було 15 представників уряду, роботодавці були, були представники профспілок.
У чому непорозуміння? Ми впевненні, Федерація роботодавців України, що сьогодні не треба терміново розробляти всякі нові схеми захисту і закладати кошти, яких немає. Сьогодні треба казати про те, як не втратити робочі місця, як розблокувати ці фінансові пробки, які сьогодні існують і навіть штучно виникли в цьому році із-за деяких непрофесійних рішень нашого уряду. Це головне.
- Мабуть, через паніку.
Володимир Грищенко: Ні-ні. Послухайте, паніка виникаєпісля цього.
Я хочу сказати, що ми ще в березні попередили, декілька було рішень уряду, щоу вересні почнуться проблеми, тому що були прийняті рішення, які заблокували фінансові потоки між підприємствами.
Мається на увазі перш за все те, що перестав повертатися ПДВ, по-перше, а по-друге, абсолютно незаконно відмінили обіг податкових векселів і почалися вимиватися оборотні кошти. Зрозуміло було, що цей період – це півроку.
- Однією з найбільших загроз поточної економічної кризи в Україні є масове безробіття. На відміну від попередніх криз початку та кінця 1990-их років безробіття спонукатимуть не лише внутрішні, але й зовнішні чинники.
Так, скажімо, у 1990-1992 роках зупинялися великі державні підприємства, котрі не могли знайти ринки збуту. Але ніша малого і середнього бізнесу лишалася абсолютно вільною. Безробітні мали можливість придумати собі заняття.
Криза 1998 року не мала глобального характеру і торкнулася України незначно, трохи девальвувавши гривню. Але з України поїхала чергова хвиля мігрантів до Європи у пошуках роботи та заможнішого життя.
Нині все не так. Попит на вільні руки дедалі меншає не лише в Україні, а й у сусідів, які переживають теж непрості часи…
Пане Григорію, Федерація профспілок анонсувала акції протесту. Кому вони адресовані? Чи не розхитають вони ще більше ситуацію, яка є і так непевна і переважають уже панічні настрої на всіх ринках, в тому числі й на ринку праці?
Григорій Осовий:
Григорій Осовий
Дійсно Федерація профспілок України ухвалила таке рішення. 17 грудня в регіонах відбулися такі попереджувальні акції протесту у м’якій формі – це у формі мітингів, пікетувань органів місцевої влади, самоврядування. 23 грудня у місті Києві відбудеться така акція з маршем-походом до будинку уряду, до ВР.
Навпаки, вони не розхитують ситуацію, а ми вимагаємо, щоб влада сконцентрувала свої зусилля і не було 5 антикризових центри, як це на сьогоднішній день є, коли уряд собі щось робить, парламент, депутати ініціюють антикризові закони, Президент, РНБО і НБУ. І всі щось роблять…
- Це Ви даремно про банк говорите як про антикризовий центр. З огляду на сьогоднішній курс…
Григорій Осовий: Я кажу про його роль, яку має виконувати банк…
- А ці акції протесту ніяк не пов’язані з тим, що працівник Партії регіонів очолив Федерацію профспілок України?
Григорій Осовий: Ви самі зазначили, що люди можуть кидатися чобітьми або іншим.
Тобто, ситуація об’єктивно є сьогодні такою, що якщо дійсно влада не сконцентрує зусилля, парламент не буде спрямовувати свої зусилля на реалізацію тих законодавчих пропозицій, які будуть узгоджені з соціальними партнерами і обговорені, то ми матимемо погіршення ситуації.
Григорій Осовий: Для такої країни, як Україна граничною межею ми вважаємо десь прядка 9% рівень безробіття. За цією межею у нас не буде фінансових ресурсів для того, щоб обслуговувати таку велику кількість безробітних…
Щодо самого рівня безробіття, то дійсно економіка ринкова передбачає в будь-якій країні безробіття. Інша річ – це межі цього безробіття. Для такої країни, як Україна, граничною межею ми вважаємо десь прядка 9% рівень безробіття. За цією межею у нас не буде фінансових ресурсів для того, щоб обслуговувати таку велику кількість безробітних…
(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)
XS
SM
MD
LG