Технічний, або технологічний газ – це додатковий обсяг газу, який необхідний для функціонування газотранспортної системи, а саме для створення відповідного тиску у трубопроводах та роботи компресорів, які перекачують блакитне паливо.
Потреба у цьому газі взимку складає майже 21 мільйон кубічних метрів на добу.
Досі Україна завжди отримувала технічний газ від Росії і розраховувалася за нього по тій самій ціні, що і за газ, закуплений для власних потреб. Із єдиною різницею, що вартість цього газу компенсувалася із плати за транзит, пояснює речник «Нафтогазу» Валентин Землянський.
«Україна не має цього газу, а як країна-транзитер викуповує його. Є ставка транзиту, яка також враховує вартість технічного газу. У ситуації, коли немає ціни на газ для України, ми маємо отримати цей газ для транзиту, а потім уже розрахуватися за нього, коли буде визначена ціна для України», – зазначає Землянський.
«Краде» газ чи відбирає для забезпечення транспортування?
Наразі жодної угоди про постачання газу до України та оплату транзиту між «Нафтогазом України» та «Газпромом» не підписано.
1 січня Росія припинила постачання газу Україні, мотивуючи такий крок неспроможністю «Нафтогазу України» домовитися з «Газпромом» про умови «сплати боргу за вже спожитий газ і щодо ціни майбутніх поставок».
Але оскільки діяли угоди між Росією та країнами Європи про постачання газу – транзит продовжувався і Росія отримала формальне право звинуватити Україну у «крадіжках» технічного газу. Під цим приводом «Газпром» спочатку різко скоротив, а від 7 січня повністю припинив постачання блакитного палива.
Коли ж було досягнуто домовленості про відновлення постачання, технічний газ знову став перепоною для транзиту, оскільки Росія вимагала, щоб та кількість блакитного палива, яку вона подає на «вхід» до газотранспортної системи України у повному обсязі потрапила до Європи.
При цьому «Газпром» знав про потребу України у технічному газі, а в проекті угоди, яку так і не підписали 30 грудня, все було враховано.
«Там все було розписано. Скільки мільярдів Україна купуватиме у цьому році. Скільки з них піде на технологічні потреби, скільки для населення, скільки для промисловості і за якою ціною та ставкою транзиту. Але в останній момент все було порушено. Росія вирішила трохи поморозити Європу й Україну»,– каже радник прем’єр-міністра з енергетичних питань Олександр Гудима.
Україна не дає власного газу для технічних потреб
Росія зажадала від України, щоб вона використовувала для технічних потреб газ із власних газосховищ. Але розпорядженням Кабінету Міністрів це заборонено.
Газ власного видобутку Україна може використовувати виключно на потреби українського населення і «використання його для будь-яких інших цілей юридично заборонено», – наголосив міністр палива та енергетики Юрій Продан.
Міністр надіслав листа на ім’я Європейського комісара з проханням допомогти у проблемі постачання Росією газу для технічних потреб.
Потім голова «Нафтогазу» Олег Дубина направив текст тимчасової угоди, що передбачає умови роботи газотранспортної системи на місяць.
«Ми не можемо сьогодні запускати систему на невеликі обсяги і на незрозумілий термін. Потрібно бачити життя бодай на один місяць, тоді можна щось планувати і якимсь чином перебудувати роботу української ГТС», – сказав Дубина.
Буде газ, якщо приїдете до нас!
Президент Росії Дмитро Медвєдєв заявив 15 січня, що «Газпром» надасть необхідний технічний газ, якщо отримає згоду європейських учасників Московської міжнародної конференції, запланованої на 17 січня.
Про це Медвєдєв сказав у телефонній розмові із Віктором Ющенком.
Під час цієї розмови Президент Росії офіційно запросив Президента України до участі у московській конференції, хоча українське МЗС просило Євросоюз провести це зібрання на нейтральній території.
«Вважаємо, що цей саміт повинен відбутися в столиці головуючої в ЄС країни – у Празі, або ж у Брюсселі або іншій європейській столиці. Нелогічним, на нашу думку, було б його проведення в столиці однієї з країн, яка є стороною газового конфлікту», – заявив міністр закордонних справ України Володимир Огризко.
Тим часом офіційна Москва по дипломатичних каналах вже розіслала запрошення главам держав і урядів країн-споживачів і транзитерів російського газу.
(Київ – Прага)
Потреба у цьому газі взимку складає майже 21 мільйон кубічних метрів на добу.
Досі Україна завжди отримувала технічний газ від Росії і розраховувалася за нього по тій самій ціні, що і за газ, закуплений для власних потреб. Із єдиною різницею, що вартість цього газу компенсувалася із плати за транзит, пояснює речник «Нафтогазу» Валентин Землянський.
«Україна не має цього газу, а як країна-транзитер викуповує його. Є ставка транзиту, яка також враховує вартість технічного газу. У ситуації, коли немає ціни на газ для України, ми маємо отримати цей газ для транзиту, а потім уже розрахуватися за нього, коли буде визначена ціна для України», – зазначає Землянський.
«Краде» газ чи відбирає для забезпечення транспортування?
Наразі жодної угоди про постачання газу до України та оплату транзиту між «Нафтогазом України» та «Газпромом» не підписано.
1 січня Росія припинила постачання газу Україні, мотивуючи такий крок неспроможністю «Нафтогазу України» домовитися з «Газпромом» про умови «сплати боргу за вже спожитий газ і щодо ціни майбутніх поставок».
Але оскільки діяли угоди між Росією та країнами Європи про постачання газу – транзит продовжувався і Росія отримала формальне право звинуватити Україну у «крадіжках» технічного газу. Під цим приводом «Газпром» спочатку різко скоротив, а від 7 січня повністю припинив постачання блакитного палива.
Коли ж було досягнуто домовленості про відновлення постачання, технічний газ знову став перепоною для транзиту, оскільки Росія вимагала, щоб та кількість блакитного палива, яку вона подає на «вхід» до газотранспортної системи України у повному обсязі потрапила до Європи.
При цьому «Газпром» знав про потребу України у технічному газі, а в проекті угоди, яку так і не підписали 30 грудня, все було враховано.
«Там все було розписано. Скільки мільярдів Україна купуватиме у цьому році. Скільки з них піде на технологічні потреби, скільки для населення, скільки для промисловості і за якою ціною та ставкою транзиту. Але в останній момент все було порушено. Росія вирішила трохи поморозити Європу й Україну»,– каже радник прем’єр-міністра з енергетичних питань Олександр Гудима.
Україна не дає власного газу для технічних потреб
Росія зажадала від України, щоб вона використовувала для технічних потреб газ із власних газосховищ. Але розпорядженням Кабінету Міністрів це заборонено.
Газ власного видобутку Україна може використовувати виключно на потреби українського населення і «використання його для будь-яких інших цілей юридично заборонено», – наголосив міністр палива та енергетики Юрій Продан.
Міністр надіслав листа на ім’я Європейського комісара з проханням допомогти у проблемі постачання Росією газу для технічних потреб.
Потім голова «Нафтогазу» Олег Дубина направив текст тимчасової угоди, що передбачає умови роботи газотранспортної системи на місяць.
«Ми не можемо сьогодні запускати систему на невеликі обсяги і на незрозумілий термін. Потрібно бачити життя бодай на один місяць, тоді можна щось планувати і якимсь чином перебудувати роботу української ГТС», – сказав Дубина.
Буде газ, якщо приїдете до нас!
Президент Росії Дмитро Медвєдєв заявив 15 січня, що «Газпром» надасть необхідний технічний газ, якщо отримає згоду європейських учасників Московської міжнародної конференції, запланованої на 17 січня.
Про це Медвєдєв сказав у телефонній розмові із Віктором Ющенком.
Під час цієї розмови Президент Росії офіційно запросив Президента України до участі у московській конференції, хоча українське МЗС просило Євросоюз провести це зібрання на нейтральній території.
«Вважаємо, що цей саміт повинен відбутися в столиці головуючої в ЄС країни – у Празі, або ж у Брюсселі або іншій європейській столиці. Нелогічним, на нашу думку, було б його проведення в столиці однієї з країн, яка є стороною газового конфлікту», – заявив міністр закордонних справ України Володимир Огризко.
Тим часом офіційна Москва по дипломатичних каналах вже розіслала запрошення главам держав і урядів країн-споживачів і транзитерів російського газу.
(Київ – Прага)
