Доступність посилання

ТОП новини
17 Грудень 2018, Київ 19:00

Стара інфраструктура ускладнює поставки газу до Європи


Прага – Усі зраділи, коли 13 січня Росія оголосила, що знову запускає газ, який через українську газову трубу має дійти до Європи. Однак, коли за кілька годин після цього стало відомо, що цей газ ще не перейшов територію України і не знати, коли він дійде до Європи, почуття радості зникло.

Росія швидко звинуватила Україну в тому, що вона блокує постачання газу до Європи. А Богдан Соколовський, радник Президента Віктора Ющенка з питань енергетики заявив, що Росія навмисне запустила газ технічно складним шляхом, який вимагає, щоб Україна перекрила поставки газу українським споживачам для того, щоб його далі перекачувати на Балкани та до Туреччини.

Пізніше вже сам Президент Ющенко пояснив, що українською широко розгалуженою газопровідною системою неможливо перекачувати газ в одному єдиному напрямку. Він категорично відкинув звинувачення у причетності України до припинення поставки газу європейцям.

Аналітик з питань енергетики брюссельського інституту International Crisis Group Чарльз Ессер пояснює, що більшість української газотранспортної мережі розбудована ще в радянські часи. Ці труби були прокладені тоді, коли ще ніхто не думав про те, що газ доведеться транспортувати в одному напрямку чи одному специфічному клієнту. «Певною мірою це інтегрована мережа», – каже він, – «і я не знаю, наскільки Україна може перекрити одну чи іншу трубу, щоб газ перекачувався лише в певних напрямках».

Хто оплачує «технічний газ»?

Українсько-російська газова суперечка також зачепила так званий «технічний газ.» Росія звинуватила Україну у відбиранні технічного газу – тієї необхідної кількості газу, яка потрібна для того, щоб його транспортувати трубопроводом. Щоб газ нормально пересувався українською трубою, потрібно кожного дня додавати певний об’єм блакитного палива, щоб у газогоні був необхідний тиск.

До цих пір технічний газ надходив з Росії, і Україна платила за нього ту саму ціну, що і за газ, який купувала для власних потреб. Вартість цього газу компенсувалася платою за транзит, – пояснюють у «Нафтогазі». Минулого тижня представник Європейської Комісії натякнув, що оплата технічного газу – це відповідальність України, а Україна в свою чергу каже, що за це має відповідати Росія.

Чарльз Ессер припускає, що для того, щоб відновити газовий потік до Європи, Росія врешті-решт візьме на себе оплату технічного газу, однак у майбутніх переговорах цю відповідальність вона, ймовірно, перекине на Україну.

Без технічного газу, зазначає Ессер, газова труба не зможе функціонувати: «Необхідно мати певний об’єм газу в трубопроводі, щоб він нормально працював. Мені здається, що це 18 мільйонів кубів. Наскільки я знаю, зараз цієї кількості газу немає».

Скільки газу Росія насправді запустила?

Ще один камінь українсько-російського газового спотикання — це точна кількість газу, яку Росія нібито запустила 13 січня. Чарльз Ессер констатує, що «Газпром» запустив лише 25% від необхідної для заповнення газопроводу кількості газу. Як правило, до Європи з Росії женеться 300 мільйонів кубів на добу, Ессер каже, що бачив дані про те, що було запущено лише 76 мільйонів кубів. А це значить, що газовий потік буде слабким і повільним.

Російські урядовці аргументують, що вони почали з меншої кількості, бо хочуть отримати запевнення, що Україна не втручатиметься в ці поставки. А європейські урядовці стверджують, що були створені всі умови для того, щоб газове постачання було відновлене в повному обсязі.

Навіть якщо Росія, Україна та ЄС розв’яжуть ці найновіші ускладнення, все одно залишаються реальні проблеми. Газотранзитна мережа, що розташована на українській території є старою, їй понад 30 років. Хоча вона в кращому стані, ніж мережі в Центральній Азії, все одно з неї витікає чимала кількість газу. Словом, мережа потребує ремонту та постійного догляду.

Попри всі запевнення Росії, що вона готова повністю запустити газ до Європи, сам процес наповнення труби, створення відповідного газового тиску в мережі та остаточна доставка до європейських газорозподільчих станцій потребує часу, – каже Чарльз Ессер. Щоб повернутися до стану кінця 2008 року, потрібно майже тиждень.

(Прага – Київ)
  • 16x9 Image

    Ірина Халупа

    На Радіо Свобода від 1990 року. Редактор і ведуча передач «Україна і світ», «52:30 у різних вимірах», «Вечірня Свобода», «Українське коло», «30 хвилин у різних вимірах». У 2001-2007 роках заступник директора Української редакції. 2007-2011 роки – директор редакції. Жила в п’яти країнах. Люблю мови, подорожувати, українську літературу 1920-30-х років, мистецтво та старі фільми. Не терплю фальш і брехню. Щоб не збожеволіти від української політики – вишиваю.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG