Обласний центр Кіровоград щороку вивозить на вже переповнені сміттєзвалища 120 тисяч тонн побутових відходів, ще стільки ж «виробляють» жителі області. Кількість непотребу в Україні взагалі вражає: його понад 30 мільярдів тонн! Директор Євразійського еколого-інвестиційного фонду, кіровоградський бізнесмен Віктор Шмідт вважає, що така кількість сміття – не прокляття, а справжнє багатство. Його фонд завершує підготовку документів на спорудження чотирьох сміттєпереробних заводів, здатних переробити сміття двох українських областей. Від закордонних інвесторів нема відбою, адже продуктом виробництва стане сировина для цементу, зливки металу і будівельний шлакоблок. А основний кінцевий продукт – синтез-газ, калорійніший за природний, каже Віктор Шмідт.
«У Кіровограді ми плануємо збудувати завод з переробки сміття потужністю 250 тисяч тонн на рік, у районних центрах Знам’янка, Долинка і Мала Виска – заводи по 50 тисяч тонн. У Кіровограді вироблятиметься зріджений синтез-газ: аналог пропан-бутану, набагато калорійніший за біогаз та природний газ; у райцентрах – дизельне пальне та бензин. Інвесторів дуже багато, оскільки економічно це дуже привабливий проект», – зазначає пан Шмідт.
Ліквідація радіоактивних відходів озолотить Україну
Сміттєпереробні заводи стануть лише першою сходинкою до нових екологічних проектів. Так, інвестори планують налагодити виробництво золота та інших коштовних металів на основі утилізації відвалів уранових руд, які видобуваються на Кіровоградщині.
Про свою потребу в утилізації сміття за кіровоградським зразком вже говорять Росія, Венесуела, країни Близького Сходу і Західної Європи. На сьогодні Євразійський еколого-інвестиційний фонд отримав понад сто заявок на будівництво таких заводів на теренах України і світу. А крім того, свою підтримку проекту оголосило ЮНЕСКО, яке визнало його одним із кращих варіантів утилізації побутових відходів у Європі.
Сміття дасть газ, пальне, метал, будматеріали і купу грошей
Переробка сміття, яку готуються здійснювати кіровоградці, має назву «піроліз». Вона вже застосовується у Європі й добре себе зарекомендувала з екологічної точки зору. На відміну від спалювання відходів з метою опалення, піроліз не передбачає викидів: сміття нагрівається у закритій ємності, отримані синтез-газ і шлаки повністю використовуються, як цінна сировина. Подібному заводу навіть димова труба не потрібна.
Технологія, розроблена українськими й російськими вченими для Кіровограда, виявилася удвічі дешевшою, і при цьому не менш надійною. Крім того, завод будь-якої потужності збирається на зразок конструктора зі стандартних агрегатів, які вже пройшли сертифікацію та екологічну експертизу в Україні.
Подібний проект у Києві виявився екологічно небезпечним
Місцева влада цілком підтримує такий шлях порятунку від сміттєвого лиха: це додаткові податки й робочі місця. Але є й інші точки зору: експерт з переробки відходів Національного екологічного центру України Катерина Борисенко вважає, що до подібних проектів слід ставитися дуже зважено.
«Ці технології не дають повного знешкодження газів при спалювані сміття, тому шкідливі речовини забруднюють повітря, впливають на здоров’я. Ми знайомилися зі схожими технологіями, які намагалися реалізувати в Києві, спілкувалися з розробниками проекту цього заводу – так навіть вони не надали повної інформації, яким чином будуть знешкоджуватися речовини, щоб вони не потрапляли в повітря», – каже Катерина Борисенко.
Щоб остаточно переконати всіх у безпечності технології, цієї весни Євразійський еколого-інвестиційний фонд запустить маленький мобільний комплекс переробки побутових відходів потужністю 50 тисяч тонн на рік. І лише після екологічної експертизи, за умови, що його робота не буде шкідливою для довкілля, у Кіровограді з’явиться велике сміттєпереробне підприємство.
(Кіровоград – Київ – Прага)
«У Кіровограді ми плануємо збудувати завод з переробки сміття потужністю 250 тисяч тонн на рік, у районних центрах Знам’янка, Долинка і Мала Виска – заводи по 50 тисяч тонн. У Кіровограді вироблятиметься зріджений синтез-газ: аналог пропан-бутану, набагато калорійніший за біогаз та природний газ; у райцентрах – дизельне пальне та бензин. Інвесторів дуже багато, оскільки економічно це дуже привабливий проект», – зазначає пан Шмідт.
Ліквідація радіоактивних відходів озолотить Україну
Сміттєпереробні заводи стануть лише першою сходинкою до нових екологічних проектів. Так, інвестори планують налагодити виробництво золота та інших коштовних металів на основі утилізації відвалів уранових руд, які видобуваються на Кіровоградщині.
Про свою потребу в утилізації сміття за кіровоградським зразком вже говорять Росія, Венесуела, країни Близького Сходу і Західної Європи. На сьогодні Євразійський еколого-інвестиційний фонд отримав понад сто заявок на будівництво таких заводів на теренах України і світу. А крім того, свою підтримку проекту оголосило ЮНЕСКО, яке визнало його одним із кращих варіантів утилізації побутових відходів у Європі.
Сміття дасть газ, пальне, метал, будматеріали і купу грошей
Переробка сміття, яку готуються здійснювати кіровоградці, має назву «піроліз». Вона вже застосовується у Європі й добре себе зарекомендувала з екологічної точки зору. На відміну від спалювання відходів з метою опалення, піроліз не передбачає викидів: сміття нагрівається у закритій ємності, отримані синтез-газ і шлаки повністю використовуються, як цінна сировина. Подібному заводу навіть димова труба не потрібна.
Технологія, розроблена українськими й російськими вченими для Кіровограда, виявилася удвічі дешевшою, і при цьому не менш надійною. Крім того, завод будь-якої потужності збирається на зразок конструктора зі стандартних агрегатів, які вже пройшли сертифікацію та екологічну експертизу в Україні.
Подібний проект у Києві виявився екологічно небезпечним
Місцева влада цілком підтримує такий шлях порятунку від сміттєвого лиха: це додаткові податки й робочі місця. Але є й інші точки зору: експерт з переробки відходів Національного екологічного центру України Катерина Борисенко вважає, що до подібних проектів слід ставитися дуже зважено.
«Ці технології не дають повного знешкодження газів при спалювані сміття, тому шкідливі речовини забруднюють повітря, впливають на здоров’я. Ми знайомилися зі схожими технологіями, які намагалися реалізувати в Києві, спілкувалися з розробниками проекту цього заводу – так навіть вони не надали повної інформації, яким чином будуть знешкоджуватися речовини, щоб вони не потрапляли в повітря», – каже Катерина Борисенко.
Щоб остаточно переконати всіх у безпечності технології, цієї весни Євразійський еколого-інвестиційний фонд запустить маленький мобільний комплекс переробки побутових відходів потужністю 50 тисяч тонн на рік. І лише після екологічної експертизи, за умови, що його робота не буде шкідливою для довкілля, у Кіровограді з’явиться велике сміттєпереробне підприємство.
(Кіровоград – Київ – Прага)
