Доступність посилання

ТОП новини
17 листопада 2019, Київ 23:07

Психологічний аспект економічної кризи по-латвійськи


Рига – Глобальна економічна криза вже стала новою реальністю життя для більшості людей, зокрема і латвійців. До того ж, у Латвії наявні усі ознаки соціальної та політичної кризи. Як вижити у цій складній ситуації людині, як зберегти своє психологічне здоров’я і здоров’я взагалі? Фахівці б’ють на сполох, а владні структури Латвії поки що не задумуються над тим, яку небезпеку несе високий рівень соціального песимізму. Натомість оглядачі визнають, що нещодавні масові заворушення у Ризі певною мірою були викликані незнанням людей, як влаштовувати своє життя в умовах кризи.

Останні дослідження свідчать про рекордний рівень соціального песимізму в Латвії, який проявляється у негативній оцінці латвійцями політичної ситуації в країні, економічного стану, а також незадоволенні якістю свого життя.

Зростання рівня безробіття та інфляції, зменшення платні з одночасним збільшенням цін та продукти харчування та послуги, в тому числі і медичні, може призвести до того, що економічна криза в країні перетвориться на психологічну.

Спеціалісти констатують, що криза підриває базове відчуття безпеки і в людини виникає низка негативних емоцій, зокрема відчуття самотності, депресія та агресія, подолати котрі досить важко.

До кризових центрів за психологічною допомогою

Керівник латвійського кризового центру Skalbes, психолог Даце Бейнаре говорить, що останнім часом збільшилась кількість людей, які звертаються до фахівців за психологічною допомогою. За її словами, це особи, які втратили свої прибутки, і в них виникає страх перед проблемами життя у період кризи.

Соціальний антрополог Роберт Кіліс вважає, що масові безладдя, які відбулися в Ризі 13 січня, якоюсь мірою були пов’язані з незнанням, як жити в атмосфері ризику та тиску, як зняти напругу, що виникла у побуті, на роботі та в сім’ї.

За словами фахівців, головне у такий період – дати людині висловитися, важливою є також підтримка близьких та рідних. Дане Бейнаре каже, що в першу чергу слід з’ясувати, яка проблема хвилює людину, бо у собі людина може боротися з проблемою, але не знаючи, як її вирішити, почуває себе дуже погано. Тому важливо дати їй зрозуміти, що ситуація вже сталася і слід подумати про першочерговий план, як вижити у цей момент і що робити далі.

Від самогубства гине більше людей, ніж в автоаваріях


Найчастіше у період гострої психологічної кризи латвійці дзвонять по телефону довіри. Для дітей існує спеціальна акція «Довірся... Тебе чують і зрозуміють». Представники міністерства у справах дітей та сім’ї повідомляють, що в минулому році діти, які подзвонили на телефон довіри, 111 разів порушували тему самогубства.

Велика кількість суїцидів серед населення стала значною соціальною проблемою для Латвії. Щорічно в країні від самогубства гине більше людей, ніж в автоаваріях.

За словами Даце Бейнаре, латвійська держава останнім часом більше надає допомоги в розвитку системи кризових центрів для дітей, однак послуги у сфері психологічного здоров’я дорослого населення, яке зараз стає усе більш актуальним, у Латвії досить на низькому рівні. З боку держави у цьому плані досить слабка підтримка.

Психологи радять у ситуації фінансово-економічної кризи, найперше, не впадати у паніку. Не забувати про те, що криза – явище тимчасове. Слід знайти у цій ситуації позитивні моменти і зробити, так би мовити, «із цитрини лимонад». Можливо, настав час змінити життя і розпочати нову справу. У такі моменти краще концентруватися на позитиві. І головне – знати, що не така страшна криза, як ажіотаж навколо неї.

(Рига – Прага – Київ)

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG