Доступність посилання

ТОП новини
29 травня 2020, Київ 13:22

Чи потрібен газовий консорціум Україні? Якщо так, то який?


Київ – Від приватизації до спільного управління. Тема щодо української газотранспортної системи продовжує бути приводом для заяв. До того ж, швидше політичних, ніж економічних. Посол РФ в Україні Віктор Черномирдін заявив, що Росія хоче спільно з Україною керувати її ГТС. А співвласник компанії «РосУкрЕнерго» Дмитро Фірташ, пропонує створити спільне підприємство, за участі України, Росії та Європи.

Українська газотранспортна система є власністю держави, і не може бути приватизована. Це прописано у законі. Однак ГТС не обов’язково приватизувати, нею можна просто управляти. За словами Посла Російської Федерації в Україні Віктора Черномирдіна, Москва не хотіла, і не хоче приватизувати українську газотранспортну систему, проте, вона не проти керувати нею разом з Україною.

Тим часом, співвласник компанії «РосУкрЕнерго», яка донедавна була посередником в українсько-російських газових відносинах Дмитро Фірташ заявив: щоб гарантувати постачання газу на Захід, Україна повинна створити спільне підприємство за участі «Газпрому» та європейських компаній. Серед інших Пан Фірташ пропонує участь і Group DF, власником якої він є.

Україна сама впорається зі своєю ГТС?

Однак, український уряд вважає такі пропозиції неприйнятними. За словами радника Прем’єр-міністра з енергетичних питань Олександра Гудими, сьогодні причин ставити під сумнів здатність України управляти своєю ГТС немає.

«Як і Фірташ, так і Посол Черномирдін помиляються. Українські газотранспортники під час січневої кризи показали себе з найкращого боку. Вони витримали всі технологічні процеси, яких ніколи не було за останні десятки років. Україна не має підстав не вірити у здатність нормально експортувати і управляти ГТС. Можливо, вона ще би повчила російських та європейських газовиків», – каже Олександр Гудима.

Долучення Росії до української ГТС – порожні розмови

Будь-які заяви щодо долучення російської сторони до управління українською ГТС сьогодні є не більше, ніж просто розмови, зазначає в інтерв’ю Радіо Свобода колишній Міністр палива та енергетики Росії Борис Нємцов. На такий крок, каже Пан Нємцов, не зважиться ніхто з українських політиків.

«Після газової війни будь-які спроби співучасті в управлінні газотранспортною системою з боку Росії – приречені. Масштаб недовіри між українською та російською владою такий, що кожен, навіть добрий намір, запропонувати щось економічно вигідне наштовхується на кризу довіри. Тому дискусія на цю тему носить схоластичний характер, не має під собою ніяких реалістичних підстав», – сказав в інтерв’ю Радіо Свобода колишній Міністр палива та енергетики Росії.

Консорціум вигідний, але не для існуючої ГТС

Сьогодні українська газотранспортна система потребує значних інвестицій, каже інтерв’ю Радіо Свобода координатор із питань реалізації Меморандуму Україна – ЄС у сфері енергетики Олександр Тодійчук. А після підписання січневих українсько-російських газових угод вона стала значно вразливішою.

За словами Олександра Тодійчука, досягнуті угоди підвищують ризики щодо «Нафтогазу».

«Сьогодні при невчасній виплаті за спожитий газ Україна може позбутися 20-відстоткової знижки, а потім нас можуть змусити робити передоплату. Велике кредитне та податкове навантаження сьогодні на «Нафтогаз». З іншого боку, зменшиться транспортна робота «Укртрансгазу» у зв’язку з тим, що об’єктивно зменшиться споживання газу в умовах економічної кризи», – заявив координатор із питань реалізації Меморандуму Україна – ЄС у сфері енергетики.

Створення газового консорціуму чи спільного підприємства і справді може бути вигідним Україні, зазначає Олександр Тодійчук. Однак лише за умови, що це стосуватиметься розробки нових маршрутів, будівництва нових ділянок газопроводів чи підземних сховищ.

(Київ–Прага)
  • 16x9 Image

    Тетяна Ярмощук

    Працюю на Радіо Свобода з 2005 року. Укладач та ведуча Ранкової Свободи, пишу на енергетичну та економічну тематику. 2006 року закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. А у 2009-му – Інститут політичних наук. 

XS
SM
MD
LG